нп 2/490/4432/2021
Справа 490/8395/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
22 листопада 2021 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Миколаївської міської ради про повернення тимчасово відібраної малолітньої дитини, третя особа - Комунальний заклад Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей Миколаївської обласної ради,-
Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача, в якому просила повернути їй сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібраного на підставі рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 20.05.2021 року, який знаходиться у КЗ «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей Миколаївської обласної ради».
Згідно з п. 45 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
Відповідно до частини 3 статті 170 Сімейного кодексу України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб'єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом.
Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб'єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Під час прийому позовної заяви до розгляду, на основі норм матеріального права, суд визначає чи є сторони належними. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду. Відповідно, позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.
Наведене означає, що належний суб'єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права.
Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Позивачем у справах про повернення дитини виступає особа, у якої була відібрана дитина. Відповідачем виступає той суб'єкт, який був позивачем у справі про відібрання дитини. Це можуть бути родичі дитини, орган опіки та піклування, прокуратура. Якщо дитина проживає в сім'ї опікуна (піклувальника), прийомній сім'ї, то співвідповідачами будуть органи опіки та піклування і особи, що заміняють батьків.
За такого, позивачу необхідно вказати належного відповідача та співвідповідача, оскільки за рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області №468/168/21-ц від 20.05.2021 року позивачем у справі про відібрання дитини була Привільненська сільська рада, третьою особою - служба у справах дітей виконавчого органу Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.
Окрім того, позивачка просить повернути дитину, яка на даний час, знаходиться у Комунальному закладі «Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей Миколаївської обласної ради», який є третьою особою і до якого не можуть бути пред'явленні вимоги.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту) є порушенням права на справедливий судовий захист.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Миколаївської міської ради про повернення тимчасово відібраної малолітньої дитини, третя особа - Комунальний заклад Миколаївський центр соціально-психологічної реабілітації дітей Миколаївської обласної ради - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів та шляхом сплати судового збору.
Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Черенкова