28 жовтня 2021 року Справа №160/11892/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по справі № 160/11892/19,-
18 жовтня 2021 року відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по справі № 160/11892/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі № 160/11892/19 від 31.12.2020 видано виконавчий лист - із зобов'язання Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42788347) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), одноразову компенсацію згідно ч.1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням отриманих сум, а саме у сумі 11505,60 грн. на стягнення з Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради одноразову компенсацію у розмірі 11505,60 грн. на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що боржником - Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради виконано рішення суду по справі № 160/11892/19 від 31.12.2020 року частково, а саме в частині здійснення нарахувіання одноразової компенсації відповідно ч.1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням отриманих сум. Сума нарахування становить - 11505,60 грн. Невиконання рішення суду в частині виплати нарахованих коштів обумовлено ним, що відповідно до ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Отже, виконання рішення суду не представляється можливим. У зв'язку з тим, що кошторисом доходів та видатків на поточний рік Управлінню не передбачено будь-яке асигнування для забезпечення виконання рішення суду, виникли обставини, що виключають можливість виконання рішення суду в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.
Представники сторін по справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце - розгляду заяви, у судове засідання сторони не прибули.
27.10.2021 року Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника.
За таких обставин, враховуючи норми ч. 9 ст. 205, ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю; визнано протиправними дії Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації в сумі 284,40 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836; зобов'язано Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову компенсацію, згідно ч. 1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 45 мінімальний заробітних плат, з урахуванням отриманих сум, а саме у сумі 11505 гривень 60 копійок.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради - залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року по адміністративній справі №160/11892/19 - залишено без змін.
06.08.2021 року позивачем отримано виконавчий лист № 160/11892/19.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 10.08.2021 року відкрито виконавче провадження № 66447387 з примусового виконання виконавчого листа № 160/11892/19.
Листом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 17.08.2021 року № 10/2-564 повідомлено відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про те, що кошторисні призначення на виконання рішення суду щодо стягнення на користь ОСОБА_1 одноразової компенсації відсутні. Враховуючи вищевикладене, виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з рахунків такого державного органу може бути здійснене лише у разі наявності відповідних бюджетних призначень такому державному органу, а саме для виконання рішень суду. У разі відсутності у державного органу бюджетних призначень, виконання рішення суду про стягнення коштів з такого державного органу має здійснюватися за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою та третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - установити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Також відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином, підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку.
Разом з тим, суд вказує, що інститут встановлення, зміна способу або порядку виконання судового рішення спрямований на реальне виконання рішення суду, це зміна способу або порядку виконання судового рішення на більш ефективний процесуальний засіб, який має бути спрямований на гарантування виконання судового рішення.
При цьому, суд вказує, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Посилання заявника на статтю 3 наведеного закону суд оцінює критично, оскільки в даному випадку рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року зобов'язано Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову компенсацію, згідно ч. 1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 45 мінімальний заробітних плат, з урахуванням отриманих сум, а саме у сумі 11505 гривень 60 копійок..
Отже, в даному випадку рішення суду про стягнення коштів - відсутнє.
Як встановлено судом, заява відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) обґрунтована відсутністю відповідних бюджетних призначень. Проте зміна способу та порядку виконання судового рішення, про яку просить заявник, не спрямована на зміну способу та порядку виконання судового рішення на більш ефективний.
Враховуючи викладене, суд робить висновок про те, що викладені у заяві про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по справі № 160/11892/19 доводи є необґрунтованими, отже заява є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по справі № 160/11892/19 з залишиити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков