29 листопада 2021 року Справа № 160/15619/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ НП в Дніпропетровській області), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.08.2021 року № 1296к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 ».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.08.2021 року він ознайомився з наказом відповідача від 06.08.2021 року № 1296к, яким його притягнуто до відповідальності у вигляді зауваження. Зі змісту наказу слідує, що підставою для його прийняття слугували результати службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП від 27.07.2021 року, а також начебто порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, абз. 1 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року, що виразились у порушенні строків передачі корпоративних прав у термін, визначений законом. Про проведення стосовно нього службового розслідування до моменту прийняття оскарженого наказу відомо не було, будь-яких пояснень в рамках цього розслідування від позивача не відбиралось. Наведене свідчить, що розгляд ймовірної дисциплінарної справи відбувся без надання та їх відповідної оцінки доводів і доказів з боку позивача як особи, щодо якої мало би проводитись службове розслідування. Дисциплінарна комісія встановлювала факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, базуючись виключно на тих обставинах стосовно яких жодної перевірки наданих ним пояснень проведено не було. За цих обставин, позивач не мав змоги повідомити членів дисциплінарної комісії, що жодних інкримінованих порушень вимог ч. 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» він не вчиняв, на момент прийняття оскарженого наказу будь-яких кооперативних прав не мав. Наведені порушення процедури службового розслідування мають своїм наслідком протиправність притягнення його до дисциплінарної відповідальності шляхом прийняття оскарженого наказу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.10.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з аргументами наведеними у позові, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначає, що 26 липня 2021 року на розгляд керівництву ГУНП подано рапорт начальника відділу запобігання корупції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2, щодо наявності у старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Синельниківського районного управління ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 корпоративних прав в фермерському господарстві «Мир 2020», зі статутною часткою 10 відсотків, про які останній у встановленій формі не повідомив та не передав у встановлений ч. 1 ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції» термін в управління іншій особі належних йому корпоративних прав. З метою повного та всебічного з'ясування обставин, викладених у вищезазначеному рапорті начальника ВЗК ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 , дисциплінарною комісією ГУНП на підставі наказу ГУНП від 27.07.2021 № 1573, проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що 08.07.2021 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23.03.2012 № 448/5 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав», ГУНП направлено запит до Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо наявності корпоративних прав у капітана поліції ОСОБА_1 15.07.2021 року до ГУНП надійшла відповідь Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 15.07.2021 № 18855/05.8/1379 про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, міститься інформація щодо наявності у капітана поліції ОСОБА_1 корпоративних прав, а саме членство у фермерському господарстві «Мир 2020». Тобто, старший слідчий СВ ВП № 1 Синельниківського РУП капітан поліції ОСОБА_1 набув корпоративні права в фермерському господарстві «Мир 2020» зі статутною часткою 10 відсотків 28.02.2020 року, про що свідчить запис № 12011020000000867 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Під час аналізу дисциплінарною комісією ГУНП роздрукованої щорічної електронної декларації на ім'я ОСОБА_1 за 2020 рік встановлено, що у розділі 8 «Корпоративні права» останній надав інформацію про відсутність у суб'єкта декларування чи членів його сім'ї об'єктів для декларування у цьому розділі. При цьому, вивчивши матеріали особової справи капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що 07.11.2019 ОСОБА_1 було доведено під підпис пам'ятку-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями пов'язаними із службою у поліції., та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вказаній пам'ятці доведено вимоги статті 36 Закону України «Про запобігання корупції». Також, Присягу працівника Національної поліції України останній склав 07.11.2015, про що свідчить його особистий підпис. Крім того, 05.11.2020 року за вих. № 8813/103/05-2020 ГУНП було направлено службову телеграму «Про запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю корпоративних прав», вимогами якої було організувати виконання ч. 1 ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції», надання відомості про наявні у діючих працівників поліції підприємства та корпоративні права, доведення до відома працівникам поліції про наявність конфлікту інтересів (потенційного, реального) у разі виконання працівником поліції своїх посадових (функціональних) обов'язків стосовно підприємств та юридичних осіб, у яких їх близькі особи мають права, а також доведення змісту вищевказаної службової телеграми особовому складу під підпис. Відповідно до наданої відомості ознайомлення особового складу Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП зі службовою телеграмою ГУНП від 05.11.2020 року за вих. № 8813/103/05-2020 встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом та вимогами вищезазначеної службової телеграми ГУНП про, що свідчить його підпис у відповідній відомості. Також, 15.12.2020 ОСОБА_1 було доведено під підпис пам'ятку- ознайомлення з вимогами антикорупційного законодавства, а саме основним положенням Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. У вказаній пам'ятці доведено вимоги статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» («Запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав» зобов'язує особу протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі (окрім членів сім'ї) належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. Особи, призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов'язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору. 04.08.2021 року в рамках службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 надав свої письмові пояснення, в яких зазначив, що у лютому 2020 року мати останнього, ОСОБА_3 , вирішила відкрити фермерське господарство, конкретної інформації ОСОБА_1 не повідомляла. Про наявні корпоративні права ОСОБА_1 , не знав через що не відчужував свою частку у статутному капіталі фермерського господарства «Мир 2020» та не вказав про наявність вказаних корпоративних прав під час заповнення щорічної електронної декларації за 2020 рік. 26.07.2021 у телефонній розмові зі своєю матір'ю ОСОБА_1 дізнався, що 2020 року ОСОБА_3 почала оформляти фермерське господарство «Мир 2020», але до кінця вказане фермерське господарство оформлено не було. У ОСОБА_3 відсутні будь-які офіційні документи про існування вказаного господарства. ОСОБА_1 наголосив, що під час створення фермерського господарства «Мир 2020» будь-яких документів щодо створення вказаного господарства не підписував, участі у загальних зборах не приймав, будь-якою діяльністю не займався, доходу від діяльності фермерського господарства «Мир 2020» не отримував. Також, у ході службового розслідування було відібрано пояснення від заступника начальника - начальника СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 , який пояснив, що 26 липня 2021 року від капітана поліції ОСОБА_1 дізнався, що останній являється членом фермерського господарства «Мир 2020» зі статутною часткою 10 відсотків, однак про даний факт ОСОБА_1 було не відомо, будь-якої участі у діяльності вказаного господарства капітан поліції ОСОБА_1 не приймав. Також, майор поліції ОСОБА_4 зазначив, що у свою чергу також не знав про наявність у ОСОБА_1 корпоративних прав та повідомив, що ОСОБА_1 за час служби зарекомендував себе з позитивної сторони, як відповідальний працівник, своєчасно та в повному обсязі виконує покладені на нього функціональні обов'язки, користується повагою в колективі, має відмінне знання законодавства та практично його застосовує. Таким чином, в результаті аналізу зібраних матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено наявність дисциплінарного проступку, порушень вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, абзацу 1 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у порушенні строків передачі належних йому корпоративних прав у термін, визначений законом, в діях старшого слідчого СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , у зв'язку із чим останнього відповідно до п. 1 наказу ГУНП від 06.08.2021 року № 1296к притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження. Поліцейські під час здійснення своїх повноважень керуються, окрім загальних норм права, також спеціальними нормами, які пред'являють підвищенні вимоги до почуття відповідальності поліцейських та покладають додаткові юридичні обов'язки на поліцейського, а отже, і тягнуть додаткову юридичну відповідальність за їх порушення. У своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного наказу ГУНП останній будь-яких корпоративних прав не мав. Однак, як встановлено дисциплінарною комісією ГУНП під час службового розслідування старший слідчий СВ ВП № 1 Синельниківського РУП капітан поліції ОСОБА_1 набув корпоративні права 28.02.2020 року, про що свідчить запис № 12011020000000867 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відтак з урахуванням ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про запобігання корупції», капітан поліції ОСОБА_1 був зобов'язаний передати в управління іншій особі належні йому корпоративні права в порядку, встановленому законом, до 30.03.2020 року. Однак, як встановлено під час службового розслідування, а також відповідно до документів, наданих ОСОБА_1 дисциплінарній комісії ГУНП, корпоративні права у фермерському господарстві «МИР 2020» були передані ОСОБА_3 лише 02.08.2021 року, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції» з боку капітана поліції ОСОБА_1 . У зв'язку із вищевикладеним, ГУНП під час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження діяло на підставі, в межах та у спосіб, що визначені законодавством та Конституцією України, а позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУНП є безпідставними, і такими, що не ґрунтуються на законі, а викладені у позові обставини не відповідають дійсності.
10 листопада 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначив, що викладені у ньому обставини свідчать про порушення відповідачем вимог законодавства України при притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Як зазначає відповідач, підставою для проведення службового розслідування була необхідність з'ясування обставин, викладених у рапорті начальника ВЗК ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 26.07.2021 року. Водночас, зміст цього рапорту не свідчить про вчинення позивачем того чи іншого порушення. Натомість в ньому зазначено лише про можливо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також викладення обставин з приводу направлення запиту до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23.03.2012 року № 448/5 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав». Зазначений у рапорті Порядок визначає механізм проведення Міністерством юстиції України та територіальними органами Міністерства юстиції України спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав. Разом з тим, на жодну із перелічених посад позивач не претендував та не претендує, у зв'язку з чим не зрозуміло з яких причин відносно нього було застосовані наведені правові норми. Будь-яких даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування відповідач до відзиву на позовну заяву не долучив. За викладених обставин, рапорт начальника ВЗК ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 26.07.2021 року, який у порушення вимог п. 4 Розділу 2 профільного Порядку навіть не зазначений у наказі від 27.07.2021 року №1573 «Про призначення проведення службового розслідування», не може бути підставою для проведення службового розслідування. Жодних інших підстав для проведення відносно позивача службового розслідування у відповідному наказі від 27.07.2021 року №1573 також не зазначено. Більш того, здійснюючи відносно позивача службове розслідування за відсутності на це законних підстав, відповідач навіть не затвердив його висновки, що є також беззаперечним доказом порушення ним вимог законодавства України та у сукупності має наслідком скасування прийнятого за результатами незаконного розслідування наказу від 06.08.2021 року № 1296к. Згідно із послужного списку, позивача призначено на посаду старшого слідчого відповідно до наказу № 184 о/с від 31.05.2019 року та на момент призначення жодних корпоративних прав він не мав. Як свідчать надані позивачем документи, жодного прибутку від корпоративних прав він не отримував, будь-яких документів щодо створення того чи іншого підприємства не підписував. Відповідні пояснення надавалися відповідачеві, однак він жодних дій з перевірки цих фактів не вчинив. Пояснення від осіб, що зареєстрували підприємство без його згоди також не відбирав. Наведене свідчить про проведення відносно позивача упередженого, незаконного службового розслідування, що мало на меті лише притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а не перевірки фактів відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні, а також встановлення ступеня вини в інкримінованому проступку.
26.11.2021 року від позивача на адресу суду надійшли пояснення, в яких він зазначив, що, будь-яких даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), в якому містилася б вимога щодо проведення службового розслідування відповідач до відзиву на позовну заяву не долучив. відповідно до п.2 ч.1 ст. 51-1 Закону України «Про запобігання корупції», контроль щодо правильності та повноти заповнення декларацій покладено на спеціальний суб'єкт - Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). А відповідно до ч.5 цієї ж статті види контролю щодо декларацій, поданих особами, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких пов'язане з державною таємницею у зв'язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, а також особами, які претендують на зайняття таких посад, та особами, які припинили діяльність, проводять уповноважені підрозділи (уповноважені особи) відповідних державних органів чи військових формувань у порядку, що визначається Національним агентством. Разом з тим, жодну із перелічених посад він не займав та ніколи й не претендував, на підтвердження чого слугує відсутність будь-яких документів у матеріалах судової справи. Будь-яку перевірку щодо внесення відомостей до декларацій та прийняття рішення стосовно позивача мало проводити право виключно НАЗК відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Однак доказів факту проведення перевірки працівниками НАЗК відповідачем надано не було, та відсутні докази затвердження й надсилання НАЗК до ГУНП в Дніпропетровській області обґрунтованого висновку про порушення мною вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення учасників справи та свідка, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є капітаном поліції, проходить службу на штатній посаді старшого слідчого СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області (далі - Синельниківський ВП).
26 липня 2021 року на розгляд керівництву ГУНП подано рапорт начальника відділу запобігання корупції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2, щодо наявності у старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Синельниківського районного управління ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 корпоративних прав в фермерському господарстві «Мир 2020», зі статутною часткою 10 відсотків, про які останній у встановленій формі не повідомив та не передав у встановлений ч. 1 ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції» термін в управління іншій особі належних йому корпоративних прав.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин, викладених у вищезазначеному рапорті начальника ВЗК ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 , дисциплінарною комісією ГУНП на підставі наказу ГУНП від 27.07.2021 № 1573, проведено службове розслідування, в ході якого встановлено наступне.
08.07.2021 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23.03.2012 № 448/5 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав», ГУНП направлено запит до Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо наявності корпоративних прав у капітана поліції ОСОБА_1
15.07.2021 року до ГУНП надійшла відповідь Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 15.07.2021 № 18855/05.8/1379 про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, міститься інформація щодо наявності у капітана поліції ОСОБА_1 корпоративних прав, а саме членство у фермерському господарстві «Мир 2020».
Так, за результатами аналізу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що у старшого слідчого СВ ВП № 1 Синельниківського РУП капітана поліції ОСОБА_1 наявні корпоративні права в фермерському господарстві «Мир 2020» зі статутною часткою 10 відсотків, ідентифікаційний код юридичної особи 43537724, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 52600, Дніпропетровська обл., Васильківський район, селище міського типу Васильківка, вул. Соборна, буд. 297, розмір статутного капіталу 1000 грн. Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 28.02.2020, номер запису 12011020000000867.
Під час аналізу дисциплінарною комісією ГУНП роздрукованої щорічної електронної декларації на ім'я ОСОБА_1 за 2020 рік встановлено, що у розділі 8 «Корпоративні права» останній надав інформацію про відсутність у суб'єкта декларування чи членів його сім'ї об'єктів для декларування у цьому розділі.
Присягу працівника Національної поліції України останній склав 07.11.2015, про що свідчить його особистий підпис.
При цьому, вивчивши матеріали особової справи капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що 07.11.2019 ОСОБА_1 було доведено під підпис пам'ятку-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями пов'язаними із службою у поліції., та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вказаній пам'ятці доведено вимоги статті 36 Закону України «Про запобігання корупції».
05.11.2020 року за вих. № 8813/103/05-2020 ГУНП було направлено службову телеграму «Про запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю корпоративних прав», вимогами якої було організувати виконання ч. 1 ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції», надання відомості про наявні у діючих працівників поліції підприємства та корпоративні права, доведення до відома працівникам поліції про наявність конфлікту інтересів (потенційного, реального) у разі виконання працівником поліції своїх посадових (функціональних) обов'язків стосовно підприємств та юридичних осіб, у яких їх близькі особи мають права, а також доведення змісту вищевказаної службової телеграми особовому складу під підпис.
Відповідно до наданої відомості ознайомлення особового складу Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП зі службовою телеграмою ГУНП від 05.11.2020 року за вих. № 8813/103/05-2020 встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом та вимогами вищезазначеної службової телеграми ГУНП про, що свідчить його підпис у відповідній відомості.
15.12.2020 ОСОБА_1 було доведено під підпис пам'ятку- ознайомлення з вимогами антикорупційного законодавства, а саме основним положенням Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. У вказаній пам'ятці доведено вимоги статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» («Запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав» зобов'язує особу протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі (окрім членів сім'ї) належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. Особи, призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов'язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.
В рамках службового розслідування капітан поліції ОСОБА_1 04.08.2021 року надав свої письмові пояснення, в яких зазначив, що у лютому 2020 року мати останнього, ОСОБА_3 , вирішила відкрити фермерське господарство, конкретної інформації ОСОБА_1 не повідомляла. Про наявні корпоративні права ОСОБА_1 , не знав через що не відчужував свою частку у статутному капіталі фермерського господарства «Мир 2020» та не вказав про наявність вказаних корпоративних прав під час заповнення щорічної електронної декларації за 2020 рік. 26.07.2021 у телефонній розмові зі своєю матір'ю ОСОБА_1 дізнався, що 2020 року ОСОБА_3 почала оформляти фермерське господарство «Мир 2020», але до кінця вказане фермерське господарство оформлено не було. У ОСОБА_3 відсутні будь-які офіційні документи про існування вказаного господарства. ОСОБА_1 наголосив, що під час створення фермерського господарства «Мир 2020» будь-яких документів щодо створення вказаного господарства не підписував, участі у загальних зборах не приймав, будь-якою діяльністю не займався, доходу від діяльності фермерського господарства «Мир 2020» не отримував.
Також, у ході службового розслідування було відібрано пояснення від заступника начальника - начальника СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 , який пояснив, що 26 липня 2021 року від капітана поліції ОСОБА_1 дізнався, що останній являється членом фермерського господарства «Мир 2020» зі статутною часткою 10 відсотків, однак про даний факт ОСОБА_1 було не відомо, будь-якої участі у діяльності вказаного господарства капітан поліції ОСОБА_1 не приймав. Також, майор поліції ОСОБА_4 зазначив, що у свою чергу також не знав про наявність в ОСОБА_1 корпоративних прав та повідомив, що ОСОБА_1 за час служби зарекомендував себе з позитивної сторони, як відповідальний працівник, своєчасно та в повному обсязі виконує покладені на нього функціональні обов'язки, користується повагою в колективі, має відмінне знання законодавства та практично його застосовує.
Таким чином, в результаті аналізу зібраних матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено наявність дисциплінарного проступку, порушень вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, абзацу 1 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у порушенні строків передачі належних йому корпоративних прав у термін, визначений законом, в діях старшого слідчого СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , у зв'язку із чим останнього відповідно до п. 1 наказу ГУНП від 06.08.2021 року № 1296к притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.08.2021 року № 1296к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 », позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон України №580) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону України №580 поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частинами 1, 2 ст.19 Закону України №580 передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 65 1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут) затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія Дисциплінарного статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п. 1, п.2, п.4 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту, передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Частина 1 Розділу І Порядку №893 містить приписи аналогічні тим, що викладені у п.п. 3, 4 статті 14 Дисциплінарного статуту та передбачає, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.
Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:
1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;
3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Згідно з ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Частиною 3 ст.19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що про проведення стосовно нього службового розслідування до моменту прийняття оскарженого наказу відомо не було, будь-яких пояснень в рамках цього розслідування від позивача не відбиралось, розгляд дисциплінарної справи відбувся без надання та їх відповідної оцінки доводів і доказів з боку позивача як особи, щодо якої мало би проводитись службове розслідування. Дисциплінарна комісія встановлювала факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, базуючись виключно на тих обставинах стосовно яких жодної перевірки наданих ним пояснень проведено не було.
Однак вищевказані доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.08.2021 року, відібраними в рамках проведеного службового розслідування.
Так, у наданих пояснення щодо набуття корпоративних прав позивач зазначив, що у лютому 2020 року мати останнього, ОСОБА_3 , вирішила відкрити фермерське господарство, конкретної інформації ОСОБА_1 не повідомляла. Про наявні корпоративні права ОСОБА_1 , не знав через що не відчужував свою частку у статутному капіталі фермерського господарства «Мир 2020» та не вказав про наявність вказаних корпоративних прав під час заповнення щорічної електронної декларації за 2020 рік. 26.07.2021 у телефонній розмові зі своєю матір'ю ОСОБА_1 дізнався, що 2020 року ОСОБА_3 почала оформляти фермерське господарство «Мир 2020», але до кінця вказане фермерське господарство оформлено не було. У ОСОБА_3 відсутні будь-які офіційні документи про існування вказаного господарства. ОСОБА_1 наголосив, що під час створення фермерського господарства «Мир 2020» будь-яких документів щодо створення вказаного господарства не підписував, участі у загальних зборах не приймав, будь-якою діяльністю не займався, доходу від діяльності фермерського господарства «Мир 2020» не отримував.
Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що жодних інкримінованих порушень вимог ч. 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» він не вчиняв, на момент прийняття оскарженого наказу будь-яких кооперативних прав не мав.
З даного приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що старший слідчий СВ ВП № 1 Синельниківського РУП капітан поліції ОСОБА_1 набув корпоративні права 28.02.2020 року, про що свідчить запис № 12011020000000867 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, що була чинною станом на 28.02.2020 року) особи, зазначені в пункті 1 (зокрема і поліцейські), підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права в порядку, встановленому законом.
При цьому, у такому випадку особам, зазначеним у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім'ї.
Так, на підставі заяви позивача, 02.08.2021 року, тобто під час проведення службового розслідування, його було виключено зі складу членів Фермерського господарства «Мир 2020» та безоплатно передано його частку 10% (сто гривень 00 копійок) у статутному капіталі господарства засновнику ОСОБА_3 , про що свідчить протокол загальних зборів членів ФГ «Мир 2020» №1, який наданий відповідачем та залучений до матеріалів даної справи.
Крім того, у заяві позивача про вихід зі складу учасників (членів) Фермерського господарства «Мир 2020», він також просив розрахуватися з ним в повному обсязі.
Так, у відповіді на відзив позивач також зазначив, що підставою для проведення службового розслідування була необхідність з'ясування обставин, викладених у рапорті начальника ВЗК ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 26.07.2021 року. Водночас, зміст цього рапорту не свідчить про вчинення позивачем того чи іншого порушення. Натомість в ньому зазначено лише про можливо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а також викладення обставин з приводу направлення запиту до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23.03.2012 року № 448/5 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав».
Як зазначалося вище, відповідно до абз. 2 ч. 1 розділу ІІ Порядку №893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
15.07.2021 року до ГУНП надійшов лист Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 15.07.2021 № 18855/05.8/1379 про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, міститься інформація щодо наявності у капітана поліції ОСОБА_1 корпоративних прав, а саме членство у фермерському господарстві «Мир 2020».
На підставі вищевказаного листа, начальник відділу запобігання корупції ГУНП в Дніпропетровській області Третьяков Максим звернувся до т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції Сліпчука Олега із рапортом від 26.07.2021 року, в якому клопотав про проведення службового розслідування за фактом можливого порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» старшим слідчим ВП Синельниківського районного управління ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 .
26.07.2021 року було проставлено резолюцію до документу - рапорту про призначення службового розслідування.
Отже призначення службового розслідування відбулось з дотриманням порядку №893.
Щодо доводів позивача, викладених у відповіді на відзив про те, що зазначений у рапорті Порядок визначає механізм проведення Міністерством юстиції України та територіальними органами Міністерства юстиції України спеціальної перевірки наявності в осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, корпоративних прав. Разом з тим, на жодну із перелічених посад позивач не претендував та не претендує, у зв'язку з чим не зрозуміло з яких причин відносно нього було застосовані наведені правові норми.
Так, 05.11.2020 року за вих. №8813/103/05-2020 заступником начальника ГУНП в Дніпропетровській області Небеським Юрієм була направлена службова телеграма керівникам структурних підрозділів ГУНП, начальникам відділів, відділень поліції області, командирам стройових підрозділів ГУНП «Про запобігання конфлікту інтересів у зв'язку із наявністю корпоративних прав», в якій повідомлялось, що не передання або передання з порушенням строку підприємств та корпоративних прав, утворюватиме порушення вимог статті 36 Закону, за що може настати дисциплінарна відповідальність. Водночас, у працівників поліції можуть перетинатися (чи перетинаються) посадові (функціональні) обов'язки з наявними у них підприємствами та корпоративними правами, які не передано після призначення на посаду, що порушуватиме (чи може порушити) вимоги статті 28 Закону та утворювати конфлікт інтересів (потенційний чи реальний) та якою, зокрема, вимагалося:
- до 19.11.2020 надати до ВІОС УКЗ ГУНП у паперовому та електронному вигляді на адресу viosdp.k@ukr.net відомості про наявні у діючих працівників поліції підприємства та корпоративні права за формою, що додаються.
- у разі відсутності у підлеглих працівників поліції підприємств та корпоративних прав надсилати листи на ім'я начальника УКЗ ГУНП.
- довести до відома особового складу, про наявність конфлікту інтересів (потенційного, реального), у разі виконання працівником поліції своїх посадових (функціональних) обов'язків стосовно підприємств та юридичних осіб, у яких їх близькі особи мають корпоративні права.
- довести до відома зміст службової телеграми особовому складу під підпис.
ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом службової телеграми, про що свідчить його особистий підпис, проставлений у відомості від 05.11.2020 року №8813/103/05-2020.
Будь-які письмові заперечення з приводу змісту службової телеграми «Про запобігання конфлікту інтересів у зв'язку із наявністю корпоративних прав» №8813/103/05-2020 викладені позивачем відсутні.
Суд звертає увагу, що дія службової телеграми розповсюджувалася і на позивача як на діючого працівника поліції.
Отже корпоративні права позивач набув 28.02.2020 року, а службова телеграма з приводу запобігання конфлікту інтересів у зв'язку із наявністю корпоративних прав датована 05.11.2020 року.
Таким чином, після ознайомлення зі змістом службової телеграми «Про запобігання конфлікту інтересів у зв'язку із наявністю корпоративних прав» №8813/103/05-2020, позивачем не вчинялися дії щодо повідомлення керівництва про наявність у нього корпоративних прав, дії щодо передачі або відчуження таких прав.
Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Лише 26.07.2021 року, в день подання рапорту начальником відділу запобігання корупції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 та проставленні на ньому резолюції про призначення службового розслідування, ОСОБА_1 повідомив заступника начальника - начальника СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4, про що свідчать пояснення заступника начальника - начальника СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4, відібрані в ході службового розслідування.
15.12.2020 ОСОБА_1 було доведено під підпис пам'ятку- ознайомлення з вимогами антикорупційного законодавства, а саме основним положенням Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. У вказаній пам'ятці доведено вимоги статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» («Запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав» зобов'язує особу протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі (окрім членів сім'ї) належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. Особи, призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов'язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.
В матеріалах справи міститься надана відповідачем роздрукованої щорічної електронної декларації на ім'я ОСОБА_1 за 2020 рік та встановлено, що у розділі 8 «Корпоративні права» останній надав інформацію про відсутність у суб'єкта декларування чи членів його сім'ї об'єктів для декларування у цьому розділі.
При цьому 07.11.2019 ОСОБА_1 було доведено під підпис пам'ятку-ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями пов'язаними із службою у поліції., та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Законів України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вказаній пам'ятці доведено вимоги статті 36 Закону України «Про запобігання корупції».
Щодо доводів позивача, викладених у відповіді на відзив про не затвердження висновків службового розслідування.
Так, разом із відзивом відповідачем надано належним чином засвідчену копію висновку від 06.08.2021 року «Про результати проведення службового розслідування», який затверджений т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області Бухінником С. 06.08.2021 року, про що свідчить підпис останнього. Висновок службового розслідування підписаний усім складом дисциплінарної комісії, яка була затверджена наказом від 27.07.2021 року №1573.
Доводи позивача щодо того, що його призначено на посаду старшого слідчого відповідно до наказу № 184 о/с від 31.05.2019 року та на момент призначення жодних корпоративних прав він не мав, судом не враховуються, оскільки службове розслідування проводилося стосовно набуття ОСОБА_1 корпоративних прав під час проходження служби.
З приводу доводів позивача, зазначених у відповіді на відзив, стосовно того, що згідно з наданими позивачем документами, жодного прибутку від корпоративних прав він не отримував, будь-яких документів щодо створення того чи іншого підприємства не підписував. Відповідні пояснення надавалися відповідачеві, однак він жодних дій з перевірки цих фактів не вчинив. Пояснення від осіб, що зареєстрували підприємство без його згоди також не відбирав.
Так, відповідно до ч. 5 розділу V Порядку №893 письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Голова дисциплінарної комісії впродовж п'яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.
В матеріалах справи відсутні, а сторонами не надано доказів, що ОСОБА_1 звертався до голови або членів дисциплінарної комісії з будь-якими клопотаннями в т.ч. щодо отримання додаткових пояснень від осіб, що зареєстрували підприємство без його згоди або щодо отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів.
Крім того, як зазначалося вище, у заяві позивача про вихід зі складу учасників (членів) Фермерського господарства «Мир 2020», він також просив розрахуватися з ним в повному обсязі.
Щодо доводів позивача, викладених у поясненнях від 26.11.2021 року про те, що будь-яких даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), в якому містилася б вимога щодо проведення службового розслідування відповідач до відзиву на позовну заяву не долучив. відповідно до п.2 ч.1 ст. 51-1 Закону України «Про запобігання корупції», контроль щодо правильності та повноти заповнення декларацій покладено на спеціальний суб'єкт - Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Так, рапорт, який було подано 26.07.2021 року щодо наявності у старшого слідчого слідчого відділення поліції № 1 Синельниківського районного управління ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 корпоративних прав в фермерському господарстві «Мир 2020», зі статутною часткою 10 відсотків підписаний начальником відділу запобігання корупції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 65 1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Суд наголошує, що оскаржуваний наказ було прийнято в зв'язку з порушенням вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, абзацу 1 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у порушенні строків передачі належних йому корпоративних прав у термін, визначений законом, отримання або не отримання прибутку не було предметом службового розслідування та не досліджується судом у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги пояснення надані посадовими особами відповідача та позивачем під час службового розслідування, а також під час розгляду справи в суді, суд дійшов висновку про підтвердження факту того, що позивачем порушенні строки передачі належних йому корпоративних прав у термін, визначений законом.
На підставі встановлених у справі обставин та зазначених норм чинного законодавства, суд вважає, що дисциплінарною комісією ГУНП прийшла до вірних висновків про наявність дисциплінарного проступку в діях позивача, а саме: вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 36 Закону України «Про запобігання корупції», Присяги працівника поліції, абзацу 1 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у порушенні строків передачі належних йому корпоративних прав у термін, визначений законом, у зв'язку із чим останнього наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.08.2021 року № 1296к було правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом зокрема, у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі №826/4681/18.
Суд враховує те, що відповідно до положень ст. 19 Дисциплінарного статуту відповідачем, при визначенні виду дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 , було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Таким чином до позивача було застосовано найменш суворе із дисциплінарних стягнень, а саме зауваження.
У рішенні від 12 січня 2012 року по справі "Горовенки та Бугара проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.08.2021 року № 1296к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 » був виданий на підставі та у межах наданих відповідачу повноважень, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, неупереджено, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно та своєчасно, з урахуваннях усіх обставин справи, а тому він є правомірним та підстави для його скасування відсутні.
Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
В свою чергу, відповідач належним чином довели правомірність прийняття наказу наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.08.2021 року № 1296к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого СВ ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 » та відсутність правових підстав для його скасування.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідачів судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А, код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2021 р.
Суддя О.М. Неклеса