Ухвала від 30.11.2021 по справі 160/23506/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

30 листопада 2021 року Справа 160/23506/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., перевіривши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" до відповідача-1: виконавчого комітету Дніпровської міської ради, відповідача-2: Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, відповідача-3: Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та стягнення збитків, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" до відповідача-1: виконавчого комітету Дніпровської міської ради, відповідача-2: Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, відповідача-3: Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.10.2021 № 1044 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій) щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" (пункти додатку до рішення 47-63);

- визнати протиправними дії виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо прийняття рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.10.2021 № 1044 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій) щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" (пункти додатку до рішення 47-63) та надання доручення Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, комунальним підприємствам та закладам Дніпровської міської ради із вжиття заходів щодо демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій) товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7";

- стягнути з Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40970588, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" (код ЄДРПОУ 41945510, м. Дніпро, вул. Берегова, буд. 153) усі збитки, які завдано товариству з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" в результаті проведення демонтажу на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.10.2021 № 1044 «Про демонтаж рекламних засобів»;

- зобов'язати Дніпровську міську раду вжити в межах компетенції заходів, направлених на стягнення з департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" усіх збитків, які завдано товариству з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" в результаті проведення демонтажу на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.10.2021 № 1044 «Про демонтаж рекламних засобів», у тому числі розглянути питання про виділення коштів, необхідних на компенсацію завданих збитків.

Згідно ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

За приписами ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Слід зазначити, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини, їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин, підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Так, у прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" усі збитки, які завдано товариству з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" в результаті проведення демонтажу на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.10.2021 № 1044 «Про демонтаж рекламних засобів».

Згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

В той же час, позивачем зазначається приблизна сума збитків, які слід стягнути з Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40970588, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7", проте, позивач не зазначає чіткий розрахунок, та не надає відповідні докази, які підтверджують суму збитків.

Відтак, позивачу слід подати до суду позовну заяву із копією для вручення іншим учасникам справи, в якій слід чітко визначитися із зазначенням суми збитків, про що також слід податки відповідні докази.

Необхідно зазначити, що в рамках адміністративного судочинства: дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України; рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Згідно правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 17.01.2019 року у справі №320/6066/16-а: гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Позивачу необхідно звернути увагу, що звертаючись до суду з позовом про зобов'язання відповідача (Дніпровської міської ради) вчинити дії, зазначеній позовній вимозі має передувати вимога щодо визнання протиправними дій (бездіяльності) чи рішення суб'єкта владних повноважень, якими порушено права позивача.

Відповідно до пункту третього частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Так, з огляду на зміст позову та надані докази, відсутній предмет позову, оскільки не встановлено яким рішенням, дією або бездіяльністю відповідача (Дніпровської міської ради) порушено право позивача.

Також, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, та складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, враховуючи викладене, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 4540 грн. (2270,00 грн. + 2270,00 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 94 КАС України обумовлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС України, до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації». Зокрема, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом від 01.07.2020 №144 Держспоживстандарту України, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (№ К/9901/58858/18).

Як встановив суддя, позивач до позовної заяви додав не засвідчені належним чином копії документів, що є доказами при розгляді даної адміністративної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" до відповідача-1: виконавчого комітету Дніпровської міської ради, відповідача-2: Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, відповідача-3: Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та стягнення збитків, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

зазначити, яким рішенням, дією або бездіяльністю відповідача (Дніпровської міської ради) порушено право позивача;

позовної заяви, а також її копіями для вручення іншим учасникам справи, в якій слід чітко визначитися із зазначенням суми збитків, їх детальний розрахунок, про що також слід подати відповідні докази;

засвідчені копії документів для суду та для вручення іншим учасникам справи;

надати суду докази сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу “судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)”.

Недоліки, що стосуються оформлення позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви для суду та копії для відповідача.

У випадку направлення документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху поштою, направити відповідне повідомлення на електронну пошту суду з відповідними підтверджуючими документами.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя О.В. Єфанова

Попередній документ
101485025
Наступний документ
101485027
Інформація про рішення:
№ рішення: 101485026
№ справи: 160/23506/21
Дата рішення: 30.11.2021
Дата публікації: 02.12.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (25.11.2021)
Дата надходження: 25.11.2021
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії