24 листопада 2021 року Справа 160/22783/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук - Борисенко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
19.11.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшла позовна заява Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, подана представником адвокатом Дружина Тетяною Геральдівною, в якій позивач просить суд:
- визнати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 19.07.2021 року протиправною;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДПС № Ю-554-46 від 19.07.2021 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 66 066142,08 (шістдесят шість мільйонів шістдесят шість тисяч сто сорок дві гривні вісім копійок).
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/22783/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Захарчук-Борисенко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
При зверненні з позовною заявою представником позивача було подано заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору у порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, що спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.
Також у цьому судовому рішенні йдеться про те, що у нормах частини 2 статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
З огляду на це Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Надаючи оцінку тим обставинам, що наведені у клопотанні про відстрочення та зменшення сплати судового збору як такі, що створюють перешкоди для сплати судового збору саме при зверненні до суду з позовом, вважаю, що відсутні підстави для відстрочення та зменшення сплати такого, адже заявником не надано доказів у підтвердження наявності таких обставин (зокрема не надано доказів відсутності коштів на рахунках, що позбавило позивача можливості сплатити судовий збір у необхідному розмірі).
На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача клопотання про відстрочення сплати та зменшення судового збору за подання адміністративного позову, у зв'язку із чим воно не підлягає задоволенню.
Для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов'язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX від 15.12.2020 визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову є вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-554-46 від 19.07.2021 року на загальну суму 66066142,08 грн. (позовні вимоги майнового характеру).
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 22700, 00 грн. за вимоги майнового характеру, однак доказів сплати позивачем означеної суми судового збору матеріали позовної заяви не містять.
Крім того, Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Отже, до спірних правовідносин застосовується десятиденний строк встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Частиною 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що у разі пропущення строку для звернення до суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. При цьому, необхідною рисою таких підстав повинна бути саме поважність причин пропуску строку.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки), винесену 19.07.2021 року, при цьому з даним адміністративним позовом звертається лише 19.11.2021 року, тобто з пропуском 10-денного строку встановленого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Разом з тим, позивач вказав, що про прийняття оскаржуваної вимоги дізнався 23.07.2021 року, проте, в порушення вимог ч. 1 ст. 123, ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, не долучив відповідної заяви про поновлення строку на звернення до суду.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні заяви Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про відстрочення та зменшення сплати судового збору за подання адміністративного позову - відмовити.
Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:
- документу про сплату судового збору за подання позовної заяви майнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 22700, 00 гривень (двадцять дві тисячі сімсот гривень) за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:
"Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - №UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом з письмовими обґрунтуваннями причин пропуску такого строку, якщо він був пропущений з поважних причин.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко