29 листопада 2021 року Справа 160/23354/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплаченої допомоги,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42788389 рахунок НОМЕР_1 в Головному управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області МФО 805012) надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в сумі - 6676,08 грн. та надміру виплачені кошти по допомозі на дітей одиноким матерям в сумі - 7068,98 грн., а всього - 13745,06 грн. (тринадцять тисяч сімсот сорок п'ять грн. 06 коп.), стягнути з ОСОБА_1 на користь Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради понесені витрати судового збору у розмірі - 2270 грн. 00 коп.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст.ст. 122, 123, 161 КАС України, з наступних підстав.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ч. ч. 2, 4, 5 вищезазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, на доданих до позовної заяви копіях документів не зазначена дата їх завірення позивачем всупереч вимогам ч.5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, в позовній заяві позивач зазначає, що Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради 25.03.2021 зверталось із аналогічним позовом до Самарського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 надміру виплачених коштів за державною соціальною допомогою. Ухвалою Самарського районного суду від 26.03.2021 року у відкритті провадження по цивільній справі за позовом Лівобережного управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної допомоги малозабезпеченим сім'ям - відмовлено мотивуючи тим, що вимоги є адміністративним спором та не входить до предметної підсудності місцевих судів, як адміністративних судів, і має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Однак доказів на підтвердження фатку звернення до Самарського районного суду м. Дніпропетровська, а також на підтвердження факту відмови у відкритті провадження до матеріалів позовної заяви не надає.
Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Так, позивач зазначає, що 26.03.2021 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовом Лівобережного управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної допомоги малозабезпеченим сім'ям та роз'яснено, що справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства
Таким чином з 26.03.2021 року року розпочався перебіг тримісячного строку звернення до суду з даною позовною заявою і закінчився 29.06.2021 року (з урахуванням вихідних та святкових днів).
Однак даний позов надійшов до суду 24.11.2021 року, тобто з порушенням строків, визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд звертає увагу, що позивачем в позові не наведено жодних підстав для поновлення строку звернення до суду, а також не надано до суду заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вищезазначене унеможливлює з'ясування судом, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи вищенаведену норми, суд пропонує позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплаченої допомоги, - залишити без руху.
Позивачу в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням дати такого засвідчення.
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса