Справа № 468/1547/21-ц
2-з/468/38/21
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
30.11.2021 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (треті особи: приватний нотаріус Остапенко Євген Михайлович; Баштанський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)),
29.11.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
30.11.2021 року до Баштанського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (треті особи: приватний нотаріус Остапенко Євген Михайлович; Баштанський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.
Натомість, за загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Із заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів слідує, що місцезнаходження відповідача є вул. Стельмаха Михайла, 9А офіс 204 м. Ірпінь Київської області, що знаходиться за межами територіальної юрисдикції Баштанського районного суду Миколаївської області.
При цьому, для даної категорії справ передбачена альтернативна підсудність та із положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України слідує, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Виходячи із змісту позовної заяви, позивач звернувся із вказаним позовом до Баштанського районного суду Миколаївської області, скориставшись саме правилами альтернативної підсудності, вважаючи, що місцем виконання оспореного позивачем виконавчого напису є м. Баштанка - місце знаходження органу ДВС, який відкрив виконавче провадження на підставі вказаного виконавчого напису.
Натомість, місце виконання рішення визначене в ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 29.10.2020 року по справі №263/14171/19 Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
За такого, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем не є тотожними та не обов'язково збігаються.
Позивач вказує, що його зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Баштанського районного суду Миколаївської області, та відноситься до територіальної юрисдикції Центрального районного суду м. Миколаєва
При цьому, позивач не вказує, що на території Баштанського району Миколаївської області в нього знаходиться майно або місце його роботи.
За такого, в даному випадку місцем виконання виконавчого напису є зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача.
У зв'язку з цим ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 30.11.2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вирішено передати на розгляд Центрального районного суду м. Миколаєва, за правилами територіальної юрисдикції (підсудності), визначеними ч. 12 ст. 28 ЦПК України.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про непідсудність заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 . Баштанському районному суду ні за загальним правилом підсудності, ні за визначеним спеціальним для даної категорії справ правилом альтернативної підсудності, визначеним ч. 12 ст. 28 ЦПК України, за яким дана справа підсудна Центральному районному суду м. Миколаєва за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28 ч.12, 31 ч.1 п.1 ЦПК України, суд
Справу №468/1547/21-ц за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати на розгляд Центрального районного суду м. Миколаєва, за правилами територіальної юрисдикції (підсудності), визначеними ч. 12 ст. 28 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.