22 листопада 2021 року Справа 160/22679/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відповідача 1: Офісу Генеральної прокуратури, Відповідача 2: П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Відповідача 3: Дніпропетровської обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, призначення повторного проходження (складання) етапу атестації та стягнення середнього заробітку,-
18 листопада 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відповідача 1: Офісу Генеральної прокуратури, Відповідача 2: П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Відповідача 3: Дніпропетровської обласної прокуратури, підписана представником позивача адвокатом Шпаковою Ольгою Сергіївною, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 306 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на праві місцевих;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 3313 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Межівського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (пункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 22 жовтня 2021 року;
- зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) поновити ОСОБА_1 на посаді рівнозначній посаді прокурора Межівського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури в Синельниківській окружній прокуратурі з 22 жовтня 2021 року;
- зобов'язати П'ятнадцяти кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) призначити ОСОБА_2 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 жовтня 2021 року по день постановлення судового рішення;
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період часу за період з 15 березня 2021 року по 22 жовтня 2021 року відповідно до поданого до позовної заяви розрахунку середньоденної заробітної платні.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/22679/21 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
В позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п.2 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що позов підписано представником позивача - адвокатом Шпаковою Ольгою Сергіївною та на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів ОСОБА_3 , зокрема у органах судової влади адміністративному суді з правом підпису, подано договір про надання правової допомоги № 02.11 від 02 листопада 2021 року.
Однак, в порушення вищезазначеної норми в позовній заяві не зазначено таких відомостей (реквізити) стосовно представника.
Також, пунктом 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно п. 17 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба це професійна діяльність в т.ч. і прокурорів.
В прохальній частині позову позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення № 306 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Однак, з даним позовом щодо оскарження зазначеного рішення позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 18.11.2021 року, тобто с порушенням встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України місячного строку звернення до адміністративного суду.
При цьому, позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства).
Аналіз практики Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, останній виходить з наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожні справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 4) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб; 5) недотримання строків було зумовлено діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції (несвоєчасне вручення судового рішення або не вручення судового рішення тощо); 6) відновлення строку необхідно для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути такі обставини, які об'єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтвердженні належними доказами.
Відповідно до ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмових доказів, з яких суд має встановити чи в межах встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України строку позивач звертається до суду із вищезазначеною вимогою, позивач не надає, тому суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати відомості коли йому стало відомо про оскаржуване рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) за № 306 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 та коли вказане рішення отримане позивачем, надавши відповідні докази.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Так, відповідно до ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами), за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Так, позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування рішення № 306 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на праві місцевих), щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що за вказану вимогу позивачу потрібно сплати судовий збір у встановленому законом розмірі, оскільки скасування оскаржуваного рішення не призведе до поновлення позивача на роботі в розумінні пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-IX, станом на 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2270,00 гривні.
Так, позивачем було заявлено одну вимогу немайнового характеру, отже судовий збір за одну вимогу немайнового характеру складає 908,00 грн.
Позивачем не долучено до матеріалів справи доказ сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Крім того, приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2020), затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 року № 144.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Однак позивачем, в порушення наведеним нормам прав, для відповідачів у справі, у якості додатків до позовної заяви додано ксерокопії документів, які належним чином не завірені.
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 по справі № 2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 по справі № 826/15414/17, від 11.02.2020 по справі № 826/2935/14.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. 160, ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відповідача 1: Офісу Генеральної прокуратури, Відповідача 2: П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Відповідача 3: Дніпропетровської обласної прокуратури про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, призначення повторного проходження (складання) етапу атестації та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- позовну заяву, оформлену у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви реквізитів представника позивача (адвокат Шпакова Ольга Сергіївна), яким подано та підписано в інтересах ОСОБА_1 позовну заяву, які визначені у п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення та з доказами наявності таких причин, в частині позовних вимог, викладених в пункті 1 прохальної частини позову;
- документу про сплату судового збору за подання позовної заяви немайного характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 908, 00 гривень (дев'ятсот вісім гривень) за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:"Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - №UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101.Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
- належним чином завіренні додатки до позовної заяви для відповідачів по справі.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко