Справа № 1-166/2010
Іменем України
24.06.2010 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючого: судді Петрова Р.І.,
суддів: Бурка Р.В., Мохонько В.В.,
при секретарі: Колосовій Н.А.,
за участю прокурора: Ремеза А.П.,
захисників підсудних: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за звинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Олексіївка Бобринецького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в селі Доніно - Кам'янка Знам'янського району Кіровоградської області, раніше судимого: 14.09.1999 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 11.04.2002 року умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 8 місяців 7 днів; 21.11.2002 року Кіровоградським районним судом за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 06.10.2005 року умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 10 місяців;
- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 та ст. 304 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця села Доніно - Кам'янка Знам'янського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого селі Доніно - Кам'янка Знам'янського району Кіровоградської області, раніше не судимого;
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України;
ОСОБА_6 скоїв умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, а ОСОБА_7 - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за таких обставин.
5 жовтня 2008 року, близько 18.00 години, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прийшли до домоволодіння громадянина ОСОБА_3, яке розташоване по вулиці АДРЕСА_1 щоб розібратись за мопед, який ОСОБА_3 3 жовтня 2008 року отримав в тимчасове користування від ОСОБА_6 і не повернув. Увійшовши на подвір'я житлового будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 помітили, що ОСОБА_3, побачивши їх, забіг в приміщення будинку та зачинив за собою двері. В цей час у ОСОБА_6 виник умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 З цією метою він ногою вибив вхідні двері будинку і разом з ОСОБА_7 проник до приміщення житлового будинку, в якому, крім ОСОБА_3, знаходився громадянин ОСОБА_4 Побачивши в приміщенні будинку ОСОБА_4, ОСОБА_6, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 може чинити опір його незаконним діям, наніс ОСОБА_4, металевим прутом, два удари по голові, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, пост травматичного розриву барабанної перетинки зліва, ран тім'яної та вилицевої ділянки, від яких той знепритомнів і які згідно висновку судово-медичного експерта № 1765 від 29.10.2008 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Після нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на заволодіння мобільними телефонами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 наказав ОСОБА_3 віддати йому свій телефон та телефон ОСОБА_4 ОСОБА_3 виконав вказівку ОСОБА_6 і передав йому власний телефон «Нокія», вартістю 120 гривень, в якому знаходився стартовий пакет «Джинс», вартістю 25 гривень, а також телефон «Алькатель», вартістю 120 гривень, в якому знаходився стартовий пакет «Джинс», вартістю 25 гривень, з трьома гривнями на поточному рахунку, який належав ОСОБА_4 В цей час ОСОБА_7, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_6, приєднався до злочинних дій ОСОБА_6, що були направлені на заволодіння чужим майном. З цією метою ОСОБА_7 підійшов до підвіконня житлового будинку, де лежав мобільний телефон, та заволодів цим телефоном, а саме телефоном «Соні Еріксон», вартістю 80 грн., що належав матері ОСОБА_3 - громадянці ОСОБА_5 З викраденим майном ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зникли, а викраденим розпорядились на власний розсуд.
Підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 та ст. 304 КК України, не визнав і відмовився в суді давати показання і відповідати на запитання.
Підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, не визнав та пояснив, що 2 жовтня 2008 року він приїхав на мопеді «Дельта» до своєї сестри ОСОБА_5, яка проживала разом з ОСОБА_6 на дачних ділянках «Дружба», які розташовані на околиці міста Кіровограда. 3 жовтня 2008 року він віддав свій мопед ОСОБА_6, так як останньому необхідно було поїхати у власних справах. ОСОБА_6В цього дня не повернувся, а прийшов лише 4 жовтня 2008 року, при цьому скутера при ньому не було. ОСОБА_6 пояснив, що мопед викрав ОСОБА_3, якому він дав його покататись. ОСОБА_6 сказав, що знає де мешкає ОСОБА_3 і запропонував разом з ним сходити до ОСОБА_3 та забрати мопед. З собою ОСОБА_6 взяв металевий прут, який поклав собі у внутрішній карман куртки, та сокиру, яку поклав в сумку. Він в нього запитав, навіщо йому сокира. ОСОБА_6 відповів, що її необхідно занести його бабусі, яка мешкає в селі В.Северинка Кіровоградського району. Після цього, вони направились у вказане село. По дорозі ОСОБА_6 повідомив, що в даному будинку, де начебто знаходиться його скутер, проживає чоловік раніше судимий за вбивство і тому він взяв з собою металевий прут, щоб захищатись вразі можливого нападу. Близько 18 години 5 жовтня 2008 року вони прийшли до домоволодіння громадянина ОСОБА_3, яке розташоване по вулиці АДРЕСА_1 щоб остаточно розібратись за мопед. У дворі він побачив хлопця, якого раніше не знав, але як потім йому стало відомо це був ОСОБА_3 Побачивши їх, ОСОБА_3 почав тікати в будинок. Вони кинулись бігти за ним до будинку. ОСОБА_6 біг першим. Забігши в будинок, ОСОБА_3 намагався зачинити вхідні двері, але ОСОБА_6 вдарив по ним ногою і вони відчинились. ОСОБА_3 від удару по дверям закотився за них. В цей час ОСОБА_6 побіг до чоловіка, який сидів на лавці у веранді будинку. Що відбувалось у веранді він не бачив. Коли він повернувся до них, то побачив, що той невідомий чоловік лежить на землі біля будинку і в нього з голови тече кров. Цей чоловік лежав на землі без свідомості. Після цього, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_3 і наніс йому близько двох ударів металевим прутом, про те куди той його вдарив він не бачив. Він відштовхнув ОСОБА_6 та сказав, щоб він більше не бив ОСОБА_3, так як вони прийшли за скутером. ОСОБА_3 сказав, що скутер знаходиться на штрафному майданчику ДАІ. Далі ОСОБА_3 пішов до приміщення житлового будинку і через деякий час виніс з будинку два мобільні телефони. Потім підійшов до непритомного ОСОБА_4 і вийняв з кишені його штанів ще один телефон, при цьому сказав, що ці телефони можна буде продати, а за отримані кошти викупити мопед зі штраф майданчику ДАІ. Телефони «Соні Еріксон» і «Алкатель» ОСОБА_3 віддав йому, а телефон «Нокія» - ОСОБА_6 Після цього вони разом направились в село Кандаурове Кіровоградського району. По дорозі ОСОБА_3 сказав, що знає де можна продати мобільні телефони. ОСОБА_6 сказав, що непотрібно їх нікому продавати, оскільки коли розберемось за скутер, повернемо йому мобільні телефони. Коли вони прийшли в село Кандаурове, то зайшли до матері ОСОБА_3 ОСОБА_3 спитав у неї, чи не може вона позичити 1000 гривень, щоб забрати скутер зі штраф майданчика. Вона відповіла, що ні. Після цього вони разом пішли до нього додому в село Доніно-Камянка Знам'янського району Кіровоградської області.
Вина ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених саме ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 186 КК України, а також вина ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в ході судового слідства.
Так, під час досудового слідства ОСОБА_6 вказував, що 3 жовтня 2008 року він взяв у ОСОБА_7 мопед «Дельта», так як йому необхідно було поїхати до матері в село В.Северинка Кіровоградського району. По дорозі він зупинився біля будинку ОСОБА_3, який проживає неподалік його матері. На прохання ОСОБА_3 він надав йому мопед «Дельта», щоб той проїхався на ньому та одночасно покликав з будинку його матір. ОСОБА_3 поїхав до вказаного будинку, а він в цей час залишався біля будинку ОСОБА_3 Під'їхавши до будинку, ОСОБА_3 покликав його матір, а потім сів на мопед і поїхав в інший бік від нього. Він сів на лавочку біля будинку ОСОБА_3 і чекав останнього. Близько 24-00 години до будинку прийшов ОСОБА_4, який є співмешканцем сестри ОСОБА_3 Приблизно о 3-00 годині 4 жовтня 2008 року додому прийшов ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння. Він запитав у ОСОБА_3, де його мопед. ОСОБА_3 відповів, що мопед забрали працівники міліції і подальша доля мопеда йому не цікава. Після цього ОСОБА_3 пішов до свого будинку. Близько 5-00 години 4 жовтня 2008 року він зайшов до будинку ОСОБА_3, розбудив ОСОБА_3 і знову запитав, де ж все таки знаходиться мопед. ОСОБА_3 відповів, що його дійсно забрали працівники міліції. Він сказав ОСОБА_3, що мопед необхідно повернути до 5 жовтня 2008 року, а інакше він викличе міліцію. Після цього він пішов до себе додому. Вдома він розповів ОСОБА_7 про інцидент з його мопедом. Наступного дня він запропонував ОСОБА_7 разом з ним сходити до ОСОБА_3 та забрати мопед, на що ОСОБА_7 погодився. З собою він взяв для самозахисту металевий прут та сокиру, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 могли перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а тому могли спричинити йому та ОСОБА_7 тілесні ушкодження. Увійшовши на подвір'я житлового будинку АДРЕСА_1, він та ОСОБА_7 помітили, що ОСОБА_3, побачивши їх, забіг в приміщення будинку та зачинив за собою двері. Він ногою вибив вхідні двері будинку і разом з ОСОБА_7 забіг до приміщення житлового будинку. ОСОБА_7 залишився біля ОСОБА_3, а він заскочив у кімнату, де за столом сидів ОСОБА_4 В цей час із-за столу підвівся ОСОБА_4 та схопив ніж. Побачивши це, він наніс ОСОБА_4, металевим прутом, два удари по голові. Від даних ударів ОСОБА_4 знепритомнів. Що в цей час робив ОСОБА_7 та ОСОБА_3 він не бачив. Коли він вийшов в коридор, то побачив, що в ОСОБА_3 з голови тече кров. Він вивів ОСОБА_3 з будинку на подвір'я, де почав змивати водою кров з його голови. Потім він спитав у ОСОБА_3, чи є в нього мобільний телефон. Той відповів, що є та дав його йому. Він взяв у нього мобільний телефон «Нокіа», щоб останній не міг нікому зателефонувати. Після цього він запитав у ОСОБА_3, чи є в будинку ще телефони. Коли почув ствердну відповідь, послав ОСОБА_3 в будинок, щоб той виніс інші телефони. ОСОБА_3 пішов в будинок та виніс ще два мобільних телефона: «Соні Еріксон» без акумуляторної батареї та «Алькатель», які він віддав ОСОБА_7 Він запитав у ОСОБА_3, де скутер. ОСОБА_3 сказав, що скутер знаходиться у матері на роботі в селі Кандаурове Кіровоградського району. Після цього вони пішли в село Кандаурове. По дорозі в село Кандаурове він повернув ОСОБА_3 його мобільний телефон «Нокіа», а інші два мобільні телефони залишались у ОСОБА_7 Коли вони прийшли в село Кандаурове до господарського двору, де працює мати ОСОБА_3, він дізнався, що скутера в селі Кандаурове не має і той дійсно знаходиться на штафмайданчику ВДАІ в місті Кіровограді. ОСОБА_3 попросив у матері 1000 гривень, щоб викупити мопед, але матір йому відмовила. Після цього вони втрьох пішли в село Донино-Камянка Знам'янського району Кіровоградської області, де і знаходились до ранку 6 жовтня 2008 року. Ночували вони в будинку ОСОБА_7 ОСОБА_3 до дому повертатися не хотів, так як боявся що його шукають працівники міліції. Телефони ОСОБА_3 їм віддав сам, щоб вони їх продали та заплатили за штрафмайданчик. Мобільні телефони «Алькател» та «Соні Еріксон» вони залишили у будинку ОСОБА_7, а телефон «Нокія» він залишив у себе. В подальшому даний мобільний телефон в нього було вилучено працівниками міліції. Наміру вчинювати розбійний напад у нього не було. Він приходив до потерпілого ОСОБА_3 щоб розібратись за скутер, а не для заволодіння його майном.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 3 жовтня 2008 року він взяв у ОСОБА_6 мопед «Дельта», щоб покататись, та поїхав на ньому в село Підгайці Кіровоградського району до співмешканця сестри - ОСОБА_4 Разом з ОСОБА_4 він випив горілки, після чого разом з ним сів на мопед та поїхав в село В.Северинка Кіровоградського району. На перехресті біля ресторану «Козача Застава» їх зупинили співробітники ДАІ та вилучили вказаний мопед на штрафмайданчик, який розташований в місті Кіровограді по вулиці Панфілівців 22, так як він перебував в нетверезому стані за кермом. Приблизно о 3-00 годині 4 жовтня 2008 року він повернувся до себе додому. Вдома його чекав ОСОБА_6 Останньому він повідомив, що мопед забрали працівники міліції і він перебуває на штрафмайданчику ДАІ. Після цієї розмови ОСОБА_6 пішов у невідомому напрямку. 5 жовтня 2008 року, приблизно о 17 годині, він перебував у себе вдома разом з ОСОБА_4 Через вікно будинку він побачив, що до його двору заходе ОСОБА_6 разом з невідомим йому хлопцем. Злякавшись цих осіб, він зачинив двері будинку на гачок. Це побачив і ОСОБА_6 Підійшовши до дверей, ОСОБА_6 та невідомий хлопець вибили двері і забігли в будинок. Він сховався за вхідні двері будинку. До нього підбіг незнайомий хлопець і відразу вдарив невідомим предметом по голові. В цей час до ОСОБА_4 підбіг ОСОБА_6 та почав наносити йому удари по голові металевим предметом. Через деякий час він побачив, що ОСОБА_6 льє воду на обличчя ОСОБА_8, який лежав на підлозі у веранді. На питання ОСОБА_6, де зараз знаходиться мопед, він відповів, що на штрафмайданчику ДАІ. ОСОБА_6 наказав йому віддати свій телефон та телефон ОСОБА_4 щоб вони не змогли подзвонити в міліцію і повідомити про факт побиття. Він виконав вказівку ОСОБА_6 і передав йому власний телефон «Нокія», а також телефон «Алькатель», який належав ОСОБА_4 Потім ОСОБА_7 підійшов до підвіконня житлового будинку, де лежав мобільний телефон «Соні Еріксон», належний його матері, та взяв його. Після цього вони втрьох залишили будинок і пішли на роботу до його матері. По дорозі він пропонував продати його телефон, щоб викупити зі штрафмайданчику мопед. ОСОБА_6 сказав, що непотрібно телефони нікому продавати, оскільки коли розберемось за скутер, повернемо мобільні телефони. Зустрівши матір, він попросив у неї грошей щоб викупити мопед, але матір йому відмовила. Після цього вони втрьох пішли в село Донино-Камянка Знам'янського району Кіровоградської області.
Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 3 жовтня 2008 року до нього додому в село Підгайці Кіровоградського району приїхав ОСОБА_3 на мопеді «Дельта». Разом з ним він випив горілки, після чого вони сіли на мопед та поїхали в село В.Северинка Кіровоградського району. На перехресті біля ресторану «Козача Застава» їх зупинили співробітники ДАІ та вилучили вказаний мопед на штраф майданчик. 5 жовтня 2008 року, у вечерній час, він знаходився у ОСОБА_3 вдома та разом з ним розпивав горілку. Близько 18-00 години до будинок увірвався ОСОБА_6 та наніс йому удар по голові металевим прутом. Від утриманого удару він втратив свідомість і більше нічого не бачив.
Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 5 жовтня 2008 року вона знаходилась на роботі в селі Кандаурово і до неї на роботу приходили її син ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при цьому просили гроші щоб викупити мопед зі штраф майданчику ДАІ. Вона їм сказала, що грошей у неї немає. Вдома у неї був мобільний телефон «Соні Еріксон», без акумуляторної батареї, який зник.
Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що 5 жовтня 2008 року, у вечірній час, знаходився у дворі, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були в будинку. В цей час він побачив як у двір зайшов ОСОБА_10 та ОСОБА_7 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підійшли до вхідних дверей і хтось вибив їх. Як наносили удари ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не бачив. Потім лише побачив, що ОСОБА_4 лежав на підлозі і у нього з голови текла кров.
Свідок ОСОБА_11 підтвердила в судовому засіданні, що від її брата ОСОБА_3 їй стало відомо, що 5 жовтня 2008 року ОСОБА_6 побив ОСОБА_4
Крім того, вина підсудних підтверджується і іншими доказами по справі, зокрема:
- протоколом огляду місця події від 07.10.2008 року, яким з будинку АДРЕСА_2 дачного кооперативу «Дружба» в місті Кіровограді вилучено викрадені мобільні телефони та металевий прут, яким ОСОБА_6 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 (т.1.а.с.16);
-протоколом огляду місця події від 08.10.2008 року, яким у ОСОБА_6 вилучено викрадений ним телефон «Нокіа» (т.1 а.с.19);
-протоколом очної ставки від 15.10.2008 року, проведеної між підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.75-77);
-протоколом очної ставки від 15.10.2008 року, проведеної між підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_12, яка підтвердила, що її брат ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_6 передав їй мобільні телефони і пояснив, що вони забрали їх у тих хлопців кого побили (т.1 а.с.80-81);
-протоколом очної ставки від 15.10.2008 року, проведеної між підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_12, де ОСОБА_12 підтвердила, що ОСОБА_7 передавав їй мобільні телефони на тимчасове зберігання і пояснював при цьому, що це телефони тих хлопців кого вони побили (т.1 а.с.83-84);
-протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.1 а.с.89-91);
-висновком судово-медичної експертизи № 1765 від 28.10.2008 року, згідно якої ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, пост травматичного розриву барабанної перетинки зліва, ран тім'яної та вилицевої ділянки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння (т.1 а.с.130-131);
-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19.11.2008 року, під час якого ОСОБА_7 пояснював, що 5 жовтня 2008 року він та ОСОБА_6 прийшли до домоволодіння ОСОБА_3 в селі В.Северинка Кіровоградського району. Увійшовши на подвір'я житлового будинку ОСОБА_3, вони помітили, що ОСОБА_3 забіг в приміщення будинку та зачинив за собою двері. ОСОБА_6 ногою вибив вхідні двері будинку і вони проникли до приміщення житлового будинку, в якому, крім ОСОБА_3, знаходився громадянин ОСОБА_4 Побачивши в приміщенні будинку ОСОБА_4, ОСОБА_6 побіг до нього. Підтвердив, що ОСОБА_6 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 та забрав два телефони у ОСОБА_3, при цьому не заперечував, що також взяв телефон, який був у кімнаті житлового будинку (т.1 а.с.192);
-висновком судово-товарознавчої експертизи про вартість викрадених телефонів та довідкою про вартість стартового пакету оператора зв'язку «Джинс» на момент вчинення злочину (т.1 а.с. 140-141, 173);
-протоколом огляду речових доказів (т.1 а.с.134);
-іншими матеріалами справи.
Доводи підсудних, що заволодіння мобільних телефонів потерпілих вони не вчинювали, спростовуються вищезазначеними доказами по справі.
Таким чином, в судовому засіданні знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_6 злочинів, передбачених саме ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 186 КК України, а ОСОБА_7 - вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Органом досудового слідства необґрунтовано кваліфіковані дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення підсудними злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а саме нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та проникненням до житла.
Елементом об'єктивної сторони вищезазначеного складу злочину є умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного насильства.
Так, не підтвердився в судовому засіданні факт того, що нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 було способом нападу на нього та потерпілого ОСОБА_3 з метою заволодіння їх майном.
В судовому засіданні не встановлено, що підсудні напали на потерпілих і нанесли їм тілесні ушкодження саме з метою заволодіння їх майном.
Натомість в судовому засіданні встановлено, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 були нанесені підсудним ОСОБА_6 внаслідок з'ясування відносин з приводу зникнення мопеда ОСОБА_7 і умисел підсудного ОСОБА_6 був направлений саме на спричинення тілесних ушкоджень, а не на розбійний напад і як наслідок заволодіння майном потерпілих.
Більш того, увійшли підсудні до житлового будинку ОСОБА_3 не з метою заволодіння чужим майном, а з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілим за протиправні, на думку підсудних, дії потерпілих.
Вищевказане підтверджується показаннями підсудних та показаннями самих потерпілих, які не заперечують знайомство з ОСОБА_6, а також факт існування конфлікту з приводу зникнення мопеда ОСОБА_7, який ОСОБА_3 3 жовтня 2008 року отримав в тимчасове користування від ОСОБА_6 і не повернув.
Крім того, факт вилучення працівниками ВДАІ міста Кіровограда мопеда «Дельта», яким керував ОСОБА_3, підтверджується матеріалами про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення (т.1а.с. 162-163), а також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом заволодіння мопедом ОСОБА_7 (т.1а.с.164).
Таким чином, суд не має сумнівів щодо мотивів нанесення тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_6 потерпілим по справі.
Беззаперечно встановлено, що після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на заволодіння мобільними телефонами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Цей умисел був доведений Бродським С.В до кінця.
Щодо дій ОСОБА_7, то останній, усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_6, приєднався до його злочинних дій, що були направлені на заволодіння чужим майном, і вчинив самостійні дії по заволодінню чужим майном, а саме заволодів телефоном «Соні Еріксон», що належав матері ОСОБА_3 - громадянці ОСОБА_5
Слід відзначити, що підсудні заздалегідь, тобто до початку злочину, не домовлялись про вчинення відкритого викрадення чужого майна, а тому така кваліфікуюча ознака як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб в даному випадку відсутня.
З вищевикладених підстав в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 304 КК України, оскільки ОСОБА_6 не втягував неповнолітнього ОСОБА_7 у злочинну діяльність, так як не здійснював будь-який вплив на нього і не схиляв його до злочинної діяльності.
В судовому засіданні також було встановлено, що потерпілому ОСОБА_3, в процесі бійки підсудних з потерпілими, були нанесені ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження.
Оскільки справи за ст. 125 КК України порушуються лише за скаргою потерпілого, то суд не дає оцінку діям підсудного за цією статтею Кримінального кодексу України, так як ОСОБА_3 не подано заяв про притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 186 КК України, як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тобто тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно (має непогашену судимість за ст. 185 КК України), а дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
При призначенні підсудним покарання суд враховує, що ОСОБА_6 вчинив тяжкі злочини, а ОСОБА_7 злочин середньої тяжкості, особи винних, які характеризуються: ОСОБА_6 - негативно, ОСОБА_7 - посередньо, та приймає до уваги, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і має непогашені судимості, тоді як ОСОБА_7 раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_7, є вчинення злочину будучи неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7, не встановлено.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_6, не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_6, є рецидив злочинів.
Суд призначає підсудним покарання у виді позбавлення волі, що з урахуванням тяжкості злочину та осіб підсудних в повній мірі відповідає меті покарання.
Підстави для призначення підсудному ОСОБА_7 громадського вихователя відсутні, оскільки на час розгляду справи в суді він досяг повноліття.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази: мобільні телефони слід повернути потерпілим, а металевий прут - знищити.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 в частині стягнення з винних осіб матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки спричинена потерпілому ОСОБА_6 матеріальна шкода складає 1416 гривень 36 копійок, що підтверджується квитанціями понесених потерпілим витрат на лікування (а.с.154-157т.1). Вимоги потерпілого в частині стягнення моральної шкоди підлягають повному задоволенню. При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілому дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв'язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через погіршення здоров'я, та вважає за необхідне, з урахуванням принципів справедливості і розумності, стягнути з підсудного ОСОБА_6 на користь потерпілого в рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди 5000 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України - у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 за сукупністю злочинів остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Виправдати ОСОБА_6 за ст. 304 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного злочину.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити той же - утримання під вартою.
Строк покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з 8 жовтня 2008 року.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити той же - утримання під вартою.
Строк покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 7 жовтня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_4 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином, та 1416 гривень 36 копійок матеріальної шкоди, завданої потерпілому.
Речові докази: мобільні телефони - повернути потерпілим, металевий прут - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же час з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий:
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Петров Р.І.
Судді Кіровського районного
суду міста Кіровограда Бурко Р.В. Мохонько В.В.