19 листопада 2021 року Справа № 160/14237/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі №0400-010604-8/107205 від 11.08.2021 про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 7 386,28 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26 код ЄДРПОУ 21910427) сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37989274, адреса:49000. М.Дніпро, вул. Челюскіна, буд.1) про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7 386,28 грн. (сім тисяч триста вісімдесят шість грн. 28 коп.) згідно з квитанцією.
В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено, що 21 липня 2021 року нею було придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та укладено договір купівлі-продажу цієї квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Філімончук О.М. і зареєстрованого в реєстрі за № 1791. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири 21.07.2021 року за №1791 позивачкою було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 7386,28 грн, що підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи. 01.08.2021 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо повернення сплачених коштів суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за майно у розмірі 7386,28 грн. та отримала від відповідача лист за вих. № 0400-010604-8/107205 від 11.08.2021 року про відмову у задоволенні заяви. Не погодившись з цим позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
27 вересня 2021 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов по справі в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі того, що порядок повернення коштів регулюється Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року. Відповідач також зазначає, що саме позивач повинен звернутися до органів Держказначейства разом із необхідними документами. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
21 липня 2021 року ОСОБА_1 на підставі договіру купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Філімончук О.М., було придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зареєстрованого в реєстрі за № 1791.
Позивачкою при укладенні договору купівлі - продажу було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 7386,28 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2205118168.2 від 21.07.2021 року.
01.08.2021 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7386,28 грн.
11.08.2021 року позивачкою отримано лист за вих. 0400-010604-8/107205 від 11.08.2021 року, відповідно до якого відповідач повідомляє, що порядок сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих операцій регулюють Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі Закон №400/97-ВР) та Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740. При здійсненні операції купівлі-продажу нерухомого майна збір сплачується покупцем у розмірі 1% вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу. Повернення платникам коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, зокрема, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами Державної казначейської служби України відповідно до Порядку повернення коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182. Оскільки пенсійні органи не наділені повноваженнями щодо визнання дійсності правочину операцій купівлі - продажу нерухомого майна, підстави для повернення сплачених позивачем сум, відсутні.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з преамбулою Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР) цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з абзацом першим п. 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта наявні відомості про право власності позивачки на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке було набуте на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.07.2021 року.
Докази укладання позивачкою інших договорів купівлі-продажу житла у справі відсутні.
За таких обставин, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачки про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у спірних правовідносинах є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїх постановах від 20.03.2018р. у справі №819/1249/17, від 19.06.2018р. у справі №819/1554/16 та 10.07.2018р. від 03.04.2018р. у справі №819/1612/16.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у формуванні та поданні до органу Казначейської служби подання про повернення помилково зарахованого до бюджету збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 7386,28 грн., сплаченого ОСОБА_1 , згідно з квитанцією № 0400-010604-8/107205 від 11.08.2021 року.
При цьому, судом відхиляються посилання відповідача на те, що чинним законодавством України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не передбачено порядок повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, виходячи з наступного.
Слід зазначити, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року по справі № 813/1126/17 (К/9901/34538/18), від 03 липня 2018 року по справі № 819/33/17.
Також, відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що позивачкою доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даної позовної заяви до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного, керуючись статтями , ст.ст.2, 9, 73-78, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що викладене в листі №0400-010604-8/107205 від 11.08.2021 про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 7 386,28 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ОСОБА_1 суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 7386,28 грн. (сім тисяч триста вісімдесят шість грн. двадцять вісім коп.), сплаченого згідно квитанції № 0400-010604-8/107205 від 11.08.2021 року.
Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтею 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева