16 листопада 2021 року Справа № 160/17344/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Врони О.В., розглянувши в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення (розпорядження) протиправним, скасування та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області №912160173324 від 18.06.2021 року (лист від 23.06.2021 року за вих №20282-15286/С-01/8-0400/21) в частині зменшення відсотку (проценту) розміру призначеної ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) пенсії при її перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітної плати діючим працівникам прокуратури з 90% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою - прокурор прокуратури, та застосування обмеження суми пенсії максимальним (граничним) розміром -десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату належної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (зі змінами), ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року в первинній редакції, наказів Офісу Генерального прокурора від 17.02.2021 року №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур, від 17.02.2021 року №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур», виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою працюючих працівників прокуратури - прокурор прокуратури, без застосування обмеження суми пенсії максимальним (граничним) розміром, на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-125 вих21 від 01.04.2021 року, а також здійснити виплату різниці в нарахованій та виплаченій ОСОБА_1 суми пенсії у період з 01.04.2021 року по теперішній час.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його законне право на отримання пенсії у розмірі 90% і без обмеження підтверджено постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 року у справі № 185/3164/16-а (провадження № 2-а/185/318/16), якою визнано неправомірними дії Павлоградського об'єднаного управління ПФ України у Дніпропетровської області щодо відмову в проведені перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми місячного заробітку протиправним та зобов'язано зазначене управління перерахувати призначену позивачу пенсію у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст.50-1 ЗУ “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (зі змінами) у розмірі 90% місячного заробітку без застосування будь - якого максимального (граничного) розміру чи її обмеження іншими способами. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської обласної прокуратури та 01.04.2021 року отримав довідку за № 21-125 вих-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) у сумі 48533,34 грн., що враховується для перерахунку пенсії. 26 травня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Павлоградський відділ обслуговування громадян (сервісного центру) про роз'яснення щодо розміру (відсотків) перерахунку призначеної йому пенсії, а також причини застосування до перерахованої пенсії обмеження максимальним розміром.
Листом від 23.06.2021 року за вих. № 20282 - 15286 /С-01/8-0400/21, з рішенням № 912160173324 від 18.06.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області надійшла відповідь, у якій, зокрема, зазначено, що органи Пенсійоного фонду України, які здійснюють перерахунки вже призначених пенсій працівникам прокуратури, керуються діючою на момент перерахунку статтею 86 Закону № 1697-VII, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Зокрема, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Частиною 15 статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає дії та рішення відповідача про перерахунок протиправним та зазначає, що Закон України “Про прокуратуру” не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. Позивач вважає, що на осіб, яким пенсію було призначено до 01.01.2016 року, обмеження щодо її максимального розміру не поширюється.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №160/1734421 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/1734421. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
03.11.2021 року від відповідача засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив наступне. З 13.12.2019 року підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України “Про прокуратуру” у первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій - працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Частина 20 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 в редакції, що застосовується з 13.12.2019 року, визначає лише умову проведення перерахунку пенсії, а саме: підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Вказана норма не встановлює механізм (порядок) проведення такого перерахунку.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років, яку останньому призначено з 02 жовтня 2006 року на підставі ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 року № 1789 - XII із розрахунку 90% складових заробітної плати.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 року у справі № 185/3164/16-а, зокрема, зобов'язано Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, перерахувати ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року призначену йому пенсію за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанов КМУ № 505 від 31.05.2012 р., № 763 від 30.09.2015 р. та № 1013 від 09.12.2015 р., згідно з вимогами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111, що діяла станом на жовтень 2006 року) з розрахунку 90% від середньої (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Дніпропетровської області № 18-68вих16 від 18.02.2016 року, без обмежень граничного розміру пенсії, здійснити виплату пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії.
Дніпропетровською обласною прокуратурою 01.04.2021 року позивачу було видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховуються для перерахунку пенсії № 21-125 вих-21.
26 травня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Павлоградський відділ обслуговування громадян (сервісного центру) стосовно надання роз'яснень щодо розміру (відсотків) перерахунку призначеної йому пенсії, а також причини застосування до перерахованої пенсії обмеження максимальним розміром.
Листом від 23.06.2021 року за вих. № 20282 - 15286 /С-01/8-0400/21 разом з рішенням № 912160173324 від 18.06.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області надійшла відповідь, у якій, зокрема, зазначено, що органи Пенсійоного фонду України, які здійснюють перерахунки вже призначених пенсій працівникам прокуратури, керуються діючою на момент перерахунку статтею 86 Закону № 1697-VII, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Зокрема, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Частиною 15 статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Позивачу призначено пенсію на підставі статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-XII (в редакціях Законів України від 05.10.1995 №358/95-ВР та від 12.07.2001 №2663-ІІІ) згідно з постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 року у справі № 185/3164/16-а, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку.
Статтею 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ), було визначено наступне:
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України “Про прокуратуру” №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: “Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII “Прикінцеві положення” Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”;
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року “Про прокуратуру” №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: “ 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України “Про прокуратуру”;
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Суд встановив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
“ 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
В якості аргументу, що слугував відмовою в перерахунку пенсії у розмірі 90% та без обмеження максимального розміру, відповідач зазначає, що відповідно до статті 86 Закону № 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд зазначає, що питання розрахунку пенсії позивачу було вирішено постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 року у справі №185/3164/16-а, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку.
Вказана постанова суду набрала законної сили 19.07.2016 року.
Отже, встановлено, що позивачу має здійснюватись розрахунок пенсії з розміру 90 відсотків від суми щомісячного заробітку.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Вперше офіційне тлумачення статті 58 Конституції України Конституційний Суд надав у своєму рішенні №1-зп/97 від 13 травня 1997 року, в якому зазначив, що незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів в часі означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності”.
В цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.
Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).
Цю правову позицію Конституційний Суд України ще раз повністю підтвердив у своїх рішеннях від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012; від 13 травня 1997 року №1-зп; від 9 лютого 1999 року№ 1-рп/99; від 5 квітня 2001 року № З-рп/2001.
Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Встановлено, що пенсію ОСОБА_1 призначено з 02 жовтня 2006 року, наступні перерахунки пенсії максимальним розміром не обмежувалися через відсутність на той час таких правових норм.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Як слідує з п.1 та п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VIII від 24 грудня 2015 року, цей Закон набирає чинності з 01 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року. Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.
Отже, законодавець чітко визначив коло суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01 січня 2016 року, до розміру пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VII.
Крім того, як зазначалося вище, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.22 Конституції України не допускається.
Статтею 86 Закону № 1697-VII врегульовані питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
Частиною першою статті 86 Закону № 1697-VII визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років у певному розмірі.
Відповідно до частини другої статті 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI до ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-III) внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Частинами першою - третьою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні адміністративної справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.
Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності.
Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. TheUnitedKingdom № 44277/98).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, правових позицій Конституційного Суду України, викладених у рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011, при призначенні позивачу пенсії, позивач мав очікувані сподівання, що її розмір не буде обмежений, оскільки відповідне право на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром, було встановлено рішення суду, яке набрало законної сили, та є обов'язковим до виконання державними органами.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відмова у перерахунку пенсії, у зв'язку з її зменшенням через обмеження граничним розміром, є втручанням у майнові права позивача в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом та викладена у постановах від 12.11.2019 справа №360/1428/17 та від 04.03.2021 №589/3997/16-а, а тому позивач має право на відповідний перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Разом з тим, на незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій Верховний Суд України (далі ВСУ) у рішеннях № 21-348а/13, № 21-420а/13 від 10.12.2013 року, № 21-2432/15 від 06.10.2015 року та інших вказував, що при перерахунку пенсій повинен застосовуватися той відсоток, який діяв на момент призначення. Це узгоджується і з правовими висновками, викладеними в постановах ВСУ у справах № 203/5765/15-а, № 569/4150/16-а, № 635/6663/16-а, № 203/5765/15-а, № 308/11498/16-а, № 559/2862/16-а, № 414/656/16-а, № 263/15245/16-а, № 490/5366/16-а, № 725/1352/16-а, № 310/6638/16-а від 10.04.2019 р., № 752/17381/16-а від 19.07.2021 р.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд звертає увагу, що спірні правовідносини стосуються перерахунку пенсій, а не призначення нової пенсії. Внесені зміни щодо обмеження розміру пенсії граничним розміром стосуються порядку призначення нових пенсій прокурорам.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу неправомірно було відмовлено у перерахунку пенсії за наведених підстав.
Ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Зважаючи на те, що постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року у справі №2а-175/5221/14-а, встановлено обрахунок пенсії позивача виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку, Пенсійний фонд не наділений повноваженнями трактування рішення суду та змінювати встановлене в судовому порядку право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром у розмірі 90%.
Суд вважає, що з метою ефективного захисту прав позивача, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області №91216010173324 від 18.06.2021 року (лист від 23.06.2021 року за вих №20282-15286/С-01/8-0400/21) в частині зменшення відсотку (проценту) розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії при її перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітної плати діючим працівникам прокуратури з 90% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою - прокурор прокуратури, та застосування обмеження суми пенсії максимальним (граничним) розміром -десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність підлягають задоволенню.
На переконання суду, зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про перерахунок пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачем не наведено, а тому суд приходить до висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено суду судового збору у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією АТ «Райффайзен Банк Аваль» № NOLT34002М від 08 жовтня 2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення (розпорядження) протиправним, скасування та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області №912160173324 від 18.06.2021 року (лист від 23.06.2021 року за вих №20282-15286/С-01/8-0400/21) в частині зменшення відсотку (проценту) розміру призначеної ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) пенсії при її перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітної плати діючим працівникам прокуратури з 90% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою - прокурор прокуратури, та застосування обмеження суми пенсії максимальним (граничним) розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату належної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (зі змінами), ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року в первинній редакції, наказів Офісу Генерального прокурора від 17.02.2021 року №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур, від 17.02.2021 року №40 «Про день початку роботи окружних прокуратур», виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою працюючих працівників прокуратури - прокурор прокуратури, без застосування обмеження суми пенсії максимальним (граничним) розміром, на підставі довідки Дніпропетровської обласної прокуратури №21-125 вих21 від 01.04.2021 року, а також здійснити виплату різниці в нарахованій та виплаченій ОСОБА_1 суми пенсії з 01.04.2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона