12 жовтня 2021 року Справа № 160/8955/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Дніпропетровський обласний центр зайнятості (вул. Княгині Ольги, 12, м.Дніпро, 49006) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
04 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Дніпропетровський обласний центр зайнятості про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, без будь-яких на те правових підстав виключило із загального стажу період перебування позивача слухачем підготовчого відділення Дніпропетровського металургійного інституту з 01.12.1983 року по 31.08.1984 року, що унеможливило його вихід на пенсію за віком, а тому прийняття оскаржуваного рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, тому, на думку позивача, є протиправним.
З урахуванням викладеного та уточненої позовної заяви, позивач просить зобов'язати відповідача зарахувати період перебування слухачем підготовчого відділення Дніпропетровського металургійного інституту з 01.12.1983 року по 31.08.1984 року та стаж, який за той час, який ОСОБА_1 повинна була стояти на обліку у Шевченківському центрі зайнятості, та призначити пенсію.
На адресу суду від відповідача 31 серпня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначеної позиції відповідач зазначає, що позивач звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, відділ з питань призначення, перерахунків та виплати пенсій № 1 Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яке уповноважене розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом з питань призначення, перерахунків та виплати пенсій № 1 Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 02.04.2021 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В оскаржуваному рішенні даним територіальним органом Пенсійного фонду України розраховано страховий стаж позивача, який склав 26 років 9 місяців 6 днів.
18.05.2021 року до головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов адвокатський запит представника позивача, за результатами розгляду якого надано наступну відповідь (лист від 20.05.2021 № 0400-010305-8/69076), що на підставі звернення проведено контроль та обчислення трудового стажу ОСОБА_1 , і з'ясовано, що зараховані всі періоди згідно з документами (до 01.01.2004), а з 01.01.2004 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Загальний страховий стаж роботи заявниці, який врахований при розрахунку пенсії, становить 26 років 9 місяців 6 днів.
Отже, головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, здійснивши повторний розрахунок стажу позивача, погоджується з висновками рішення про відмову в призначення пенсії за віком від 02.04.2021, яке прийняте відділом з питань призначення, перерахунків та виплати пенсій № 1 Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, вважає його законним та обґрунтованим, складеним на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства.
Згідно з записами трудової книжки позивача у період з 01.12.1983 по 31.08.1984 її зараховано на денне відділення підготовчого відділення Дніпропетровського металургійного інституту, де вона навчалась 10 місяців, проте, головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що навчаючись на підготовчому відділенні позивач не здобувала певних освітньо та освітньо-кваліфікаційного рівнів, як цього вимагає Закон України «Про вищу освіту», а здійснювала лише підготовку до вступу до вищого навчального закладу.
Позивач в позовній заяві зазначає, що не надання достовірної інформації Пенсійним фондом України щодо загального трудового стажу призвело до того, що позивача знято з обліку як безробітною та позбавлено права на отримання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, встановленого у розмірі 1000 грн на період дії карантину з тривалістю виплат допомоги по безробіттю для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію), що не може перевищувати 720 календарних днів згідно частини 4 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про залучення в якості другого співвідповідача Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 4 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09.07.2021 року позовну заяву залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків, якою запропоновано позивачу, на виконання вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням належних відповідачів у справі як для суду, так і для відповідача, у разі залучення до справи другого співвідповідача, надати уточнену позовну заяву з чітко сформульованими позовними вимогами до кожного відповідача.
На адресу суду 13.08.2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Дніпропетровський обласний центр зайнятості, в якій просить:
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Дніпропетровському металургійному інституті в період з 01.12.1983 по 31.08.1984 та донарахувати страховий стаж за той час, який ОСОБА_1 повинна була стояти на обліку у Шевченківському центрі зайнятості необхідного, для виходу на пенсію за віком, що складає 28 років з проведенням виплат загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, починаючи з 27 грудня 2020 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 починаючи з 29 березня 2021 року;
- стягнути з головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1816 грн. 00 коп.
В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
З уточненої позовної заяви від 13.08.2021 року вбачається, що позивачем визначено відповідачем у справі головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та позовні вимоги уточненої позовної заяви звернуті тільки до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відповідно до уточненої позовної заяви від 13.08.2021 року необхідність у залученні другого відповідача у справі перестала існувати, оскільки відсутні позовні вимоги до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.
29.09.2021 року на адресу від головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якій останній зазначив, що здійснивши повторний розрахунок стажу позивача, головне управління Пенсійного фонду в Дніпроптеровській області погоджується з висновками рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком від 02.04.2021, яке прийняте відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Бахмутсько-Лиманського управління Пенсійного фонду України в Донецькій області об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, вважає його законним та обґрунтованим, складеним на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства. Зазначене рішення є обов'язковим до виконання всіма територіальними органами Пенсійного фонду України, які здійснюють, відповідно, призначення, перерахунок пенсій тощо.
Також, відповідач не погоджується з вимогою позивача донарахувати страховий стаж за той час, який ОСОБА_1 повинна була стояти на обліку у Шевченківському центрі зайнятості, що складає 28 років з проведенням виплат загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, починаючи з 27.12.2020 року, оскільки період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 .
29 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області про призначення пенсії за віком.
Листом від № 31300/16-1 від 29.01.2021 року головне управління пенсійного фонду України повідомило позивача про те, що згідно з наданих нею документів відділом перерахунку пенсій № 1 попередньо обчислено загальний стаж на 31.12.2020 року та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» орієнтовно складає 26 років 7 місяців 25 днів та зарахований по 07.12.2020 року.
17.02.2021 року позивач звернулась з заявою до відповідача про надання інформації про загальний страховий стаж, за результатами розгляду якої пенсійним фондом листом від 26.02.2021 року № 0400-010204-8/28627 надано відповідь, що згідно з наданими документами відділом призначення пенсій попередньо обчислено загальний стаж на 15.02.2021 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який орієнтовано складає 22 роки 5 місяців 14 днів та зарахований по 26.12.2020 року.
При наступному зверненні позивача до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, її листом від 31.03.2021 року № 10310-6016/Н-01/8-0400/21 повідомив відповідача, що зарахувати до страхового стажу період перебування слухачем підготовчого відділення у Дніпропетровському металургійному інституті з 01.12.1983 по 31.08.1984 року немає підстав, оскільки особи, які навчаються на підготовчому відділенні не являються студентами вищого навчального закладу, а тільки слухачами підготовчого факультету.
Також, в матеріалах справи міститься проект рішення від 02.04.2021 року Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області , яким встановлено, що ОСОБА_1 набула 26 років 9 місяців 6 днів страхового стажу, тому прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу згідно з ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На адвокатський запит від 18.05.2021 року головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 20.05.2021 року № 0400-010305-8/69076 надало відповідь, що відділом проведений контроль обчислення загального трудового стажу ОСОБА_1 та з'ясовано, що зараховані всі періоди згідно з наданими документами (до 01.01.2004), а з 01.01.2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
На думку позивача, не надання достовірної інформації відповідачем щодо загального трудового стажу призвело до того, що позивача було знято з обліку як безробітню та позбавлено права на отримання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, встановленого у розмірі 1000 грн. на період дії карантину з тривалістю виплат допомоги по безробіттю для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію), що не може перевищувати 720 календарних днів згідно з п. 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 року.
На звернення позивача 28.12.2020 року до Дніпровського міського центру зайнятості, останній листами від 06.01.2021 року № 72 та від 25.03.2021 року № 1262 повідомив позивача, що одним з критеріїв застосування норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 року в частині надання громадянам передпенсійного віку державних гарантій соціального захисту від безробіття є визначення пенсійного віку або віку набуття права особи па пенсію. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V вік набуття права особи на пенсію залежить від наявності страхового стажу, який згідно зі ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до листа Пенсійного фонду України орієнтовний стаж позивача складає 26 років 7 місяців 25 днів, який врахований по 07.12.2020 рік (з періодом перебування на обліку протягом 2020р.-2021 р.). Згідно з ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу. Станом на 01.01.2021 необхідний стаж для виходу на пенсію за віком складає 28 років.
Таким чином, визначення пенсійного віку або віку набуття права особи на пенсію вирішується для кожної особи індивідуально та в цілях застосування норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 року (п. 4 ст. 22) потребує підтвердження відповідними відомостями Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим позивачу запропоновано звернутись до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для отримання довідки, в якій буде визначений пенсійний вік позивача або вік набуття права на пенсію.
Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії за віком з підстав не зарахування перебування слухачем підготовчого відділення у Дніпропетровському металургійному інституті з 01.12.1983 по 31.08.1984 року, з підстав того, що навчаючись на підготовчому відділенні позивач не здобувала певних освітньо та освітньо-кваліфікаційного рівнів, як цього вимагає Закону України "Про освіту".
Крім того, позивач вважає, що відповідач повинен донараховати страховий стаж за той час, який ОСОБА_1 повинна була стояти на обліку у Шевченківському центрі зайнятості необхідного для виходу на пенсію за віком, що складає 28 років з проведенням виплат загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, починаючи з 27 грудня 2020 року.
Усе вищенаведене, стало підставою звернення останньої з даними позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання (абзац перший пункту 8 Порядку №637).
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року №590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (надалі - Порядок №590).
Згідно з підпунктом «і» частини першої пункту 109 Порядку № 590, крім роботи в якості робітника або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних і медичних училищах і таке інше), партійних школах, совпартшколах, школах профруху, на рабфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Частиною другою пункту 109 Порядку № 590 передбачено, що при призначенні пенсій по старості періоди, вказані у підпункті «і», зараховуються до стажу за умови, якщо цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба у складі Збройних сил СРСР, або інша служба, вказана в підпункті «к».
Підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20.08.1969 року №681 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах» та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08 жовтня 1969 року № 573.
Цими нормативно-правовими актами передбачалося, що: 1) «при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців» (п. 2 зазначених нормативних актів); 2) «на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв'язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій» (п. 3 зазначених нормативних актів). 3) «слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з Постановою Ради Міністрів СРСР від 09 липня 1963 року № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1963 року № 1114».
Згідно із Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 (надалі - Інструкція № 58), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах.
Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції № 58).
Статтею 45 Закону СРСР від 19.07.1973 року № 4536-VІІІ «Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про народну освіту» було передбачено, що вища освіта здійснюється в університетах, інститутах, академіях, заводах втузах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до вищих навчальних закладів. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах здійснюється за денною, вечірньою та заочною формами навчання.
Відповідно до Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі, затвердженого наказом міністра вищої та середньої спеціальної освіти СРСР від 29.09.1969 року № 712, підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки молоді до вступу до вищого навчального закладу.
Крім цього, відповідно до Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР №712 від 26.09.1969; №394 від 17.05.1971; №468 від 31.05.1974), згідно з яким: а) «час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу» (пункт 21); в) «особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача», «на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов'язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу» (пункт 9-10).
Таким чином, під час навчання позивача на підготовчому відділенні Дніпропетровського металургійного інституту діяли вказані норми, з аналізу яких можна зробити висновок, що слухачі підготовчого відділення за правовим статусом прирівняні у правах до студентів вищого навчального закладу.
З копії трудової книжки позивача НОМЕР_3 , яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що позивач:
- 27.11.1983 року звільнена з основного місця роботи;
- 01.12.1983 року зарахована слухачем підготовчих курсів;
- 01.09.1984 року зарахована студентом першого курсу інженерно-економічного факультету.
До зарахування позивача слухачем підготовчих курсів передувала робота в якості робітника 4 розряду.
Отже, зважаючи на викладене, дії відповідача щодо відмови зарахувати до стажу період навчання слухачем підготовчого відділення у Дніпропетровському металургійному інституті з 01.12.1983 по 31.08.1984 року є протиправними, оскільки не базуються на нормах закону.
З огляду на викладене суд робить висновок про зобов'язання головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Дніпропетровському металургійному інституті в період з 01.12.1983 по 31.08.1984 роки.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання головне управління Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області донарахувати страховий стаж за той час, який ОСОБА_1 повинна була стояти на обліку у Шевченківському центрі зайнятості необхідного для виходу на пенсію за віком, що складає 28 років з проведенням виплат загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, починаючи з 27 грудня 2020 року, суд зазначає наступне.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Доводи позивача про порушення її прав, свобод чи інтересів не наданням достовірної інформації Пенсійним фондом України щодо загального стажу, що в подальшому призвело до знятття позивача з обліку, як безробітню, та позбавило її права на отримання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки проведення виплат, як допомога по безробіттю, покладено чинним законодавством на Фонд загальнообов'язкового держаного соціального страхування України на випадок безробіття і стосуються правовідносин, які не є предметом спору.
Позивач у разі не погодження з діями Шевченківського центру зайнятості стосовно неправомірного зняття останньої з обліку та припинення отримання допомоги по безробіттю має право звернутись до суду про оскарження дій Шевченківського центру зайнятості, однак матеріали справи не містять доказів оскарження таких дій.
Враховуючи, що факт не перебування позивача у спірний період на обліку, як безробітна, підтверджується матеріалами справи і відсутні відповідні рішення про неправомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо зняття позивача з обліку та припинення отримання допомоги, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію, за віком ОСОБА_1 , починаючи з 29 березня 2021 року, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Виключно до компетенції Пенсійного фонду відноситься призначення пенсії, позаяк суд не може своїм рішенням втручатись в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень щодо прийняття ним рішень, тому ця вимога не підлягає задоволенню.Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати головне управління пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням періоду зарахованого даним судовим рішенням та правової позиції, викладеної у рішенні суду.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (чч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
За подання позовної заяви до суду позивачем понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 908,00 грн, що документально підтверджується квитанцією від 03.06.2021 року № 0.0.2148983739.1 та у розмірі 908,00 грн, документально підтверджується квитанцією від 03.06.2021 року № 0.0.2148985055.1
У зв'язку з частковим задоволенням позовної заяви, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1816,00 грн, підлягає частковому стягненню з відповідача в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Дніпропетровський обласний центр зайнятості (вул. Княгині Ольги, 12, м.Дніпро, 49006) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити частково.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 навчання на підготовчому відділенні з денною формою навчання у Дніпропетровському металургійному інституті в період з 01.12.1983 по 31.08.1984 роки.
Зобов'язати головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням періоду зарахованого даним судовим рішенням та правової позиції, викладеної у рішенні суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук