Справа № 1-53
2010 року
10 червня 2010 року
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді: Гольші О.А.
при секретарі: Сачко О.С.
з участю прокурора: Топонар Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, несудимого
- у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України
ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за таких обставин.
В середині листопада 2009 року в с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області, ОСОБА_1, маючи вільний доступ, з корисливих мотивів, таємно від оточуючих, здійснив крадіжку з укріплення конусів мосту через річку Синюха 38 бетонних плит розміром 49см. х 49см. х 8см. кожна, заподіявши таким чином матеріальні збитки філії «Вільшанський райавтодор» ДП «Кіровоградський облавтодор» на загальну суму 775грн. 20коп. Викрадені бетонні плити підсудний ОСОБА_1 перевіз на власному автомобілі «HYUNDAI Tucson» до свого домоволодіння в с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області та використав у власному господарстві.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінуємого йому злочину визнав повністю. Суду показав, що злочин скоїв при вищевказаних обставинах.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому, його вина в повному обсязі пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними по справі, перевіреними у судовому засіданні доказами, об'єктивність і достовірність яких у суду не викликає сумнівів.
Висновки суду про винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що він, перебуваючи на посаді начальника філії «Вільшанський райавтодор» ДП «Кіровоградський облавтодор», 26.04.2010 року проводив огляд мосту через річку Синюха в с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області, де виявив відсутність на укріпленнях конусів даного мосту бетонних плит розміром 49см. х 49см. х 8см. кожна. За даним фактом 27.04.2010 року він звернувся із заявою до Вільшанського РВ УМВС.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що приблизно в середині листопада 2009 року, її чоловік ОСОБА_1 привіз до їхнього домоволодіння власним автомобілем « HYUNDAI Tucson» 38 бетонних плит розміром 49см. х 49см. х 8 см. кожна, та пояснив що дані плити він викрав з укріплення конусів мосту через річку Синюха в с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що її та громадянина ОСОБА_5 29.04.2010 року було запрошено в якості понятих при огляді домоволодіння громадянина ОСОБА_1. Під час проведення огляду домоволодіння працівниками міліції було виявлено 38 бетонних плит розміром 49см. х 49см. х 8см. кожна. В її присутності ОСОБА_1 пояснив, що в середині листопада 2009 року, перебуваючи на риболовлі біля мосту через річку Синюха в с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області, він викрав дані плити з укріплення конусів цього мосту, перевіз їх власним автомобілем додому, та використав у власному господарстві.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 надав суду аналогічні покази.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 , яка підтверджується сукупністю зібраних в матеріалах справи та досліджених безпосередньо в ході судового розгляду доказів.
Згідно протоколу огляду місця події від 27.04.2010 року, було встановлено місце вчинення злочину (а.с.13).
У відповідності з протоколом огляду місця події від 29.04.2010 року, в домоволодінні ОСОБА_1 в с. Добрянка Вільшанського району Кіровоградської області, було виявлено 38 бетонних плит розміром 49см. х 49см. х 8см. кожна , які було вилучено та передано на зберігання під розписку начальнику філії «Вільшанський райавтодор» ДП «Кіровоградський облавтодор» ОСОБА_2 (а.с.15-16).
Згідно експертного висновку №166 від 03.05.2010 року, вартість однієї бетонної плити захисного покриття земляних схилів дорожніх мостових переходів розміром 49см. х 49см. х 8см. складає: 20грн. 40 коп. (а.с.23).
Аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 185 КК України.
Злочин вчинено умисно, оскільки підсудний передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків від своїх дій та бажав їх настання, про що свідчать його показання в ході досудового та судового слідства.
Призначаючи покарання підсудному у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
За ступенем тяжкості вчиненого злочину, ст.12 КК України відносить злочин, кваліфікований за ч.1 ст.185 КК України, до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, суд у справі не знаходить.
Відповідно характеристики №544 від 05.05.2010 року, виданої за місцем проживання підсудного Добрянською сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 характеризується посередньо (а.с.24).
Згідно довідки Вільшанської ЦРЛ Кіровоградської області №536 від 05.05.2010 року, ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога (а.с.26).
Згідно довідки ВІТ УМВС України в Кіровоградській області, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.28).
Враховуючи наведені обставини, що пом'якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності та щиро кається в скоєному, суд вважає за можливе призначити покарання підсудному ОСОБА_1 у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст.185 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324, 335 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: 38 бетонних плит розміром 49см. х 49см. х 8см., які були вилучені у засудженого ОСОБА_1 та передані під розписку ОСОБА_2 - залишити філії «Вільшанський райавтодор» ДП «Кіровоградський облавтодор» (а.с.16).
Апеляція на вирок може бути подана до Кіровоградського апеляційного суду через Вільшанський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя