Справа № 646/7541/21
№ провадження 1-кс/646/2093/2021
17.11.2021 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420212220500000131 від 30.06.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харкова, одруженого, працюючого завідувачем сектору економічного розвитку відділу підприємництва та економічного розвитку Адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420212220500000131 від 30.06.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В обґрунтування клопотання, слідчий зазначив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді завідувача сектору економічного розвитку відділу підприємництва та економічного розвитку Адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, на підставі розпорядження № 984/2л від 30.06.2021, будучи обізнаним про те, що за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_7 , який є приватним підприємцем, здійснює господарську діяльність у сфері споживчого ринку, а саме, роздрібну торгівлю продовольчими товарами у кемпінгу (причеп на двох колесах), без відповідних документів дозвільного характеру, на початку листопада 2021 року, в денний час доби, знаходячись поблизу кемпінгу, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новопролетарська, буд. 10, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді висунення неправомірної вимоги та одержання неправомірної вигоди, бажаючи цього, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за не вчинення дій, з використанням наданих йому ( ОСОБА_4 ) повноважень, а саме, за не виявлення факту здійснення роздрібної торгівлі продовольчими товарами у кемпінгу (причеп на двох колесах), без відповідних документів дозвільного характеру, та невжиття відповідних заходів, передбачених чинним законодавством України, усвідомлюючи передбачений чинним законодавством порядок власних дій в межах службових обов'язків, висловив вимогу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про необхідність надання йому ( ОСОБА_4 ) єдиноразово 13000 гривень, що еквівалентно 500 доларів США та в подальшому 2500 гривень щомісячно, інакше ОСОБА_7 не матиме змогу здійснювати подальшу господарську діяльність за вищевказаною адресою, чим ОСОБА_4 створив умови, за яких ОСОБА_7 , будучи впевненим про реальну можливість впливу завідувача сектору економічного розвитку Адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради ОСОБА_4 , в питаннях підприємництва та споживчого ринку, вимушений був надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів.
Відповідно ст. 14 до ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада, яку займає ОСОБА_4 , відноситься до шостої категорії - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Таким чином, ОСОБА_4 обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та Примітки до ст. 364 КК України, був службовою особою Адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради.
Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, 15 листопада 2021 року, приблизно о 10 год., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні станції технічного обслуговування поблизу робочого місця ОСОБА_7 за адресою: м. Харків, вул. Чугуївська, буд. 70, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді одержання неправомірної вигоди, бажаючи цього, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, шляхом вимагання, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 18000 гривень за не вчинення дій, з використанням наданих йому ( ОСОБА_4 ) повноважень , а саме, за не виявлення факту здійснення ОСОБА_7 роздрібної торгівлі продовольчими товарами в кемпінгу за адресою: АДРЕСА_2 , без відповідних документів дозвільного характеру, та невжиття відповідних заходів, передбачених чинним законодавством України, після чого ОСОБА_4 був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержання службовою особою неправомірної вигоди, для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Отже, щоб запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, орган досудового слідства вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснив, що на його думку підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення, а також ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку із чим він може вчинити дії, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення не визнав, заперечував проти задоволення даного клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного.
Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення сторони захисту та підозрюваного, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, надані докази захисником, слідчий суддя приходить до наступного.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
30.06.2021 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №420212220500000131, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
15.11.2021 о 10 год. 04 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке мало місце 15.11.2021.
15.11.2021 в 16 годин 54 хвилини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення від 29.06.2021 року; постанова про визначення підслідності від 30.06.2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 01.07.2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 09.11.2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 15.11.2021 року; протоколи за результатами проведення НСРД (аудіо-відео контролю особи) від 15.11.2021 року; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 15.11.2021 року; протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 14.11.2021; протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України від 15.11.2021 року; протокол огляду предметів від 15.11.2021 року.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких умов, щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, винним себе не визнав.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Отже, ризик - це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. З огляду на обставини кримінального провадження існує певна ймовірність того, що ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
Отже, ризики є реальними та їх запобіганню необхідний достатній рівень належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 злочину свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; п.2 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих, свідків; п.4 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, з метою уникнення якого підозрюваний може порушити покладені на нього процесуальні обов'язки, ухилятися від слідства та суду. Підозрюваний ОСОБА_4 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою надання необхідних підозрюваному показів та спробувати таким чином уникнути кримінальної відповідальності за вчинений тяжкий злочин.
Окрім іншого, підозрюваний працює на посаді завідувача сектору економічного розвитку відділу підприємництва та економічного розвитку Адміністрації Основ'янського району Харківської міської, має стійкі соціальні зв'язки в адміністрації може переховуватись від органу досудового розслідування та суду та вчиняти вплив на своїх підлеглих; також підозрюваний ОСОБА_4 обізнаний про особу свідка, який є фізичною особою підприємцем тобто особою, яка здійснює підприємницьку діяльність на території Основ'янского району м. Харкова, що створює реальний ризик до впливу на нього, з метою зміни його показів; з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин, зважаючи санкцію статті, передбаченої ч. 3 ст. 368 КК України, а саме, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, та враховуючи неможливість застосування звільнення особи від призначеного покарання з встановленням такій особі випробувального терміну (ст. 75 КК України) може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Москаленко проти України" Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Зокрема, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи можливість реального покарання за вчинення злочину, який за ступенем тяжкості є тяжкими, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Слідчий зазначив, що аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується вищевказаними доказами, які зібрані під час досудового розслідування.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але слідчий суддя вважає, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також, підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також наявність вищезазначених ризиків.
Крім того, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів ( п. 35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»). Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини рішення «Шалімов проти України» від 04.04.2010, заява №20808/02, п.50, ECHR 2010, «тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи» (справа «Лабіта проти Італії», заява №26772/95, п.153, ECHR 2000IV, справа «Харченко проти України»).
Також, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати особу у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Також, враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК, згідно з вимогами якої, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Враховуючи обставини кримінального провадження та думку сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає, що в даному випадку встановлення застави є доцільним та достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12 березня 2009 року по справі «Олександр Макаров проти Росії (Aleksandr Makarov v Russia)» № 15217/07 «…сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».
Отже, при визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, наведені під час судового засідання дані щодо його матеріального стану, та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 40 /сорок/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 90800 /дев'яносто тисяч вісімсот/ грн. 00 коп., що буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та перспектива втрати такого забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов'язків послужить достатнім фактором, який виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від органів досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420212220500000131 від 30.06.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - задовольнити.
Обрати у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком 60 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.01.2022.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 15.11.2021 року о 10 годин 04 хвилин.
Дата закінчення дії ухвали 13.01.2022 року о 10 годині 04 хвилин.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 /сорок/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 90800 /дев'яносто тисяч вісімсот/ грн. 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, де він постійно проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- з'являтись на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Червонозаводського районного суду міста Харкова коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи виконання покарань негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4 та повідомити усно і письмово старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 та слідчого суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 22.11.2021 о 16 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя - ОСОБА_1