Справа № 263/15912/17
Провадження № 2/263/2044/2021
29 листопада 2021 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Хараджа Н.В., при секретарі Зарудній А.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Публічне акціонерне товариство Страхове товариство «Іллічівське», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої власні док дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ПАТ Страхове товариство «Іллічівське», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої власні док дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої власні док дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 155 332,35 грн. на відшкодування майнової шкоди, 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1810,46 грн. на відшкодування судових витрат, а всього 165142,81 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 95359,41 грн. на відшкодування майнової шкоди, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1317,64 грн. на відшкодування судових витрат, а всього 101677,05 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 20 березня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2018 року змінено в частині відшкодування майнової шкоди та судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 березня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової та моральної шкоди скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
В інші частині рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2018 року та постанова Донецького апеляційного суду 20 березня 2019 року не переглядалися у касаційному порядку.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом, уточненим під час судового розгляду до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», який обґрунтований тим, що 23 червня 2016 року приблизно о 11:58 годині, на регульованому перехресті пр. Будівельників та вул. Італійської в Центральному районі м. Маріуполя Донецької області сталося зіткнення автомобіля «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 з автомобілем «Nissan Note», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під її керуванням. Внаслідок даної ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження. ОСОБА_1 порушила вимоги п.п.8.7.3 (в) та 10.1 Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинному зв'язку з настанням ДТП, що підтверджується постановою судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі від 22 травня 2017 року (судова справа №263/11828/16-п), згідно з якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а також висновком судової автотехнічної експертизи № 87 від 17.03.2017 року. Зауважує, що обидва водія у даній обстановці, яка склалася, перебували в рівних умовах при перетинанні даного перехрестя, бо в обох напрямках при ДТП був ввімкнений жовтий сигнал світлофору, тобто дії обох водіїв регламентувалися вимогами п. 8.11 ПДР України, тобто вони могли рухатися далі лише за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Вона, рухаючись прямолінійно через перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, діючи в рамках вимог п. 8.11 ПДР України, ніяким чином не створювала небезпеки іншим учасникам дорожнього руху (не виконувала будь-яких дій, які би потягли настання аварійної обстановки), та й у відповідності до вимог п. 1.4 та п. 1.5 ПДР України розраховувала на те, що водій ОСОБА_1 в свою чергу також дотримується ПДР України, але остання, у порушення зазначених пунктів, грубо порушуючи вимоги п. 10.1 ПДР України, не відмовилась від виконання маневру лівого повороту, та своїми діями (маневром повороту вліво) створила аварійну обстановку та небезпеку в русі їй, внаслідок чого і сталася дорожньо-транспортна пригода, тобто, якщо водій ОСОБА_1 відмовилась би від виконання маневру повороту вліво, то автомобіль під її керуванням безаварійно перетнув би перехрестя, та водій ОСОБА_1 , пропустивши зустрічний автомобіль, також безаварійно завершила би перетинання перехрестя, виконавши маневр лівого повороту на вул. Італійську, тим паче, що більше ніяких транспортних засобів не рухалось у зустрічному напрямку. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 перед третіми особами була застрахована у ПрАТ «СК «Український Страховий Стандарт», поліс №5256950. Вона зверталася до ПрАТ «СК «Український Страховий Стандарт» з відповідною заявою про отримання страхового відшкодування, проте страховик виплату досі не здійснив. У звязку з чим просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» відшкодування майнової шкоди у розмірі 50 000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2021 року вказана цивільна справа розподілена судді Музиці О.М.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 01.07.2021 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.08.2021 заяву про зміну предмета позову у цивільній справі прийнято до розгляду по суті, залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до участі у справ у якості співвідповідача.
На підставі розпорядження керівника апарату суду Федорченко І.О. від 29.09.2021 року № 306, у зв'язку зі закінченням п'ятирічного строку, на який було призначено суддю Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Музику О.М. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2021 року вказана цивільна справа розподілена судді Хараджа Н.В.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.09.2021 року прийнято до провадження цивільну справу та призначено повторно підготовче судове засідання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 04.11.2021 року заяву ОСОБА_2 про відмову від позовної вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 16 109,41 грн. на відшкодування майнової шкоди та 5 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 - задовольнено, та в цій частині провадження закрито, підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
.Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив, представник відповідача не надав.
У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч.5,6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Донецькій області від 30.08.2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2016 року за ст. 286 ч.1 КК України, було закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, копію вказаної постанови було спрямовано до УПП в м. Маріуполі для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 8.7.3.г, 8.10 ПДР України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30.11.2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 про скасування вказаної постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Донецькій області від 30.08.2016 року в частині направлення до УПП в м. Маріуполі матеріалів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності було відмовлено.
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14.09.2018 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що вона 23.06.2016 року приблизно об 11-58 год., керуючи автомобілем Nissan Note, д.н НОМЕР_2 , в м. Маріуполі в районі перехрестя пр. Будівельників та вул. Бахчиванджи, проігнорувала жовтий сигнал світлофора, забороняючий подальший рух і виїзд на перехрестя, та не зупинилася перед дорожньою розміткою 1.12 «Стоп-лінія», внаслідок чого скоїла зіткнення з зустрічним автомобілем Toyota Rav4 д/н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , тим самим порушила п.п. 8.7.3.г, 8.10 ПДР України, автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 - тілесні ушкодження.
Крім того, постановою судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22.09.2016 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що вона 23.06.2016 року приблизно об 11-58 год., керуючи автомобілем Toyota Rav, 4, д/н. НОМЕР_1 , в м. Маріуполі в районі перехрестя пр. Будівельників та вул. Бахчиванджи, при зміні напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним, при повороті ліворуч не надала дорогу транспортному засобу Nissan Note, д.н НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку по головній дорозі, у результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, також призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.
Постановою Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі від 22.05.2017 року постанову судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22.09.2016 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави-скасовано. Визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, проте провадження по справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, вищезазначені постанови, якими визнано винними як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 23.06.2016 року за участю автомобілів під їх керуванням, набрали законної сили та ніким не скасовані.
Крім того, постановою Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі від 22.05.2017 року встановлено та враховано, що відповідно висновку судової автотехнічної експертизи №87 від 17 березня 2017 року, проведеної в рамках справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Toyota Rav4 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР України і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки та настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючі викладені в матеріалах справи обставини пригоди, а саме те, що водій ОСОБА_1 виконувала поворот ліворуч на регульованому перехресті, у дорожньо-транспортній ситуації, що склалася, водій автомобіля Toyota Rav 4 ОСОБА_1 повинна була перед виконанням маневру повороту ліворуч переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто вона повинна була діяти відповідно до вимог п.10.1 ПДР України.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля Toyota Rav 4 ОСОБА_1 виконуючи належним чином вимоги п.10.1. ПДР України мала технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Наявність у водія автомобіля Nissan Note ОСОБА_2 технічної можливості уникнути пригоди й відсутність факторів технічного характеру, які б могли перешкодити їй виконати вимоги п.п.8.7.3.г, 8.11 ПДР України, свідчать про невідповідність дій ОСОБА_3 вимогам зазначених пунктів ПДР України.
В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Nissan Note ОСОБА_2 не відповідали вимогам вимоги п.п.8.7.3., г, 8.11 ПДР України і з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки та настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 3/03 від 23.03.2018 року, зробленого судовим експертом Терентьєвим Л.І., ринкова вартість автомобіля «Nissan Note», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП складає 156 732,35 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Note», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 230 026,27 грн.; сума матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля «Nissan Note», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 23.06.2016 року приймається в розмірі, рівному дійсній ринковій вартості ТЗ з терміном експлуатації, як на момент ушкодження, оскільки такий ТЗ відновлювати економічно недоцільно, і на дату оцінки становить: 156 732,35 грн., розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу «Nissan Note», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату ДПТ, тобто станом на 23.06.2016 року складає 156 732,35 грн.
Відповідно до квитанції № 0.0.990148908.1 від 18.03.2018 року, ОСОБА_2 були перераховані експерту Терентьєву Л.І. грошові кошти за автотоварознавче дослідження автомобіля «Nissan Note» реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 2200,00 грн.
Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 177 від 27.07.2016 року, зробленого експертом-автотоварознавцем ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза» Хартиновим Б.Б. ринкова вартість автомобіля «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП складає 421 992,55 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 385 085,56 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням фізичного зносу складає 279 085,38 грн.
Відповідно до квитанції № 0.0.592731380.1 від 10.08.2016 року, ОСОБА_1 були перераховані ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза» грошові кошти за оцінку автомобіля «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до полісу АЕ/4578905 від 27.07.2015 року на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед третіми особами була застрахована у ПрАТ «СТ «Іллічівське», а відповідно до полісу АЕ/5256950 від 27.08.2015 року на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Toyota RAV-4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед третіми особами була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт". При цьому, цивільно-правова відповідальність власників вказаних автомобілів відповідно до обох полісів була застрахована на суму 100 000 грн. у разі завдання шкоди життю та здоров'ю, та на суму 50 000 грн. у разі завдання шкоди майну.
ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт", в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Toyota, д/н НОМЕР_1 , відмовила у виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування, у зв'язку з відсутністю документу, який встановлює вину ОСОБА_1 у скоєнні ДТП.
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки встановлено статтею 1188 ЦК України, відповідно до положень частини першої якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так, до сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до положень ст. 9 цього Закону розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом Закону (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Стаття 36 Закону регламентує, зокрема розмір та склад суми витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу), що підлягає відшкодуванню на рахунок безпосередньо потерпілій особі.
Згідно з пунктом 36.1 цієї статті Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Будь-яких доказів на підтвердження виплати страхового відшкодування позивачу відповідач не надав та матеріали справи таких відомостей не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247 ч.2, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди у розмірі 50 000,00 грн.
В іншій частині цивільна справа не розглядалась.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення повинно бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.В.Хараджа