Справа №635/8549/21
Провадження по справі № 1-в/635/770/2021
26 листопада 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
секретар судових засідань - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи «Хролівський виправний центр №140» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 06 травня 2020 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 годин громадський робіт, на підставі ст.. 71 КК України шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання з вироком Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2018 року у вигляді одного року обмеження волі остаточне покарання ОСОБА_5 призначено за сукупністю вироків у виді одного року 25 днів обмеження волі.
Початок строку відбування покарання - 17 березня 2021 року.
Кінець строку відбування покарання - 11 квітня 2022 року.
17 березня 2021 року ОСОБА_5 прибув до Державної установи «Хролівський виправний центр (№140)».
Начальник державної установи «Хролівський виправний центр №140» ОСОБА_4 звернувся до суду із поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 , в обґрунтування якого посилався на те, що засуджений за час відбування покарання у виправному центрі характеризується позитивно, за сумлінну поведінку та ставлення до праці має два заохочення, стягнень не має, відповідно до ст. 60 КВК України працевлаштований в обслуговуючому персоналі установи, до виконання поставлених завдань ставиться сумлінно, виконує у повному обсязі поставлені завдання, у вчиненні злочину розкаюється, вину визнав.
Представник установи виконання покарань та засуджений надали суду заяви про розгляд подання за їх відсутності.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали подання та оглянувши матеріали особової справи на засудженого, вважає подання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмеженьдля військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Як вбачається з матеріалів особової справи на засудженого, ОСОБА_5 з 17 березня 2021 року відбуває покарання в ДП «Харківський виправний центр №140». Зі змісту характеристики на засудженого ОСОБА_5 , складеної начальником відділення соціальної психологічної служби молодшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_6 21 жовтня 2021 року, вбачається, що засуджений характеризується позитивно, за сумлінну поведінку і ставлення до праці має два заохочення, стягнень не має, працевлаштований в обслуговуючому персоналі установи згідно ст. 60 КВК України, до виконання поставлених завдань ставиться сумлінно, виконує у повному обсязі поставлені завдання, дбайливо ставиться до майна виправного центру та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням; у відношенні до представників адміністрації виправного центру ввічливий, тактовний, дотримується правомірних взаємовідносин, виконує їх законні вимоги; приймає участь в програмі диференційованого впливу на засуджених «Духовне відродження», «Підготовка до звільнення», по відношенню до засуджених не конфліктний, підтримує рівні стосунки з різними категоріями, подає позитивний приклад для інших засуджених; вину у скоєні злочину визнав, у вчиненні злочину щиро розкаявся. Провідним психологом ССВПР установи ОСОБА_7 надана позитивна психологічна характеристика на засудженого ОСОБА_5 . Судом також встановлено, що ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням (довідка МСЕК №1017668 від 01 грудня 2002 року). Згідно довідки КЗ «Харківський міський центр реінтеграції бездомних осіб» від 28 вересня 2021 року, адміністрація комунального закладу не заперечує проти звернення ОСОБА_5 доя закладу після звільнення з приводу прийому для проживання. Як вбачається зі змісту довідки начальника сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку головного бухгалтера ОСОБА_8 від 13 вересня 2021 року, виконавчі листи за вироком суду на засудженого до Державної установи «Хролівський виправний центр (№140)» не надходили. Згідно довідки про працевлаштування та нарахування заробітної плати засудженому ОСОБА_5 , складеної начальником майстерні установи ОСОБА_9 від 20 жовтня 2021 року, та довідки про доходи головного бухгалтера Державної установи «Хролівський виправний центр (№140)» ОСОБА_8 , засуджений з липня 2021 року по жовтень 2021 року був працевлаштований в обслуговуючому персоналі установи, в інший час не працював через відсутність робочих місць.
Отже, зміст досліджених в ході судового розгляду матеріалів особової справи свідчить, що ОСОБА_5 на час розгляду даного подання довів своє виправлення, мета покарання досягнута в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Київського районного суду м. Харкова від 06 травня 2020 року.
Крім того, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_5 має лише дві судимості - за вироком Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2018 року, яким він був засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до 1 року обмеження волі та звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням з іспитовим строком 1 рік, та за вироком Київського районного суду м. Харкова від 06 травня 2002 року, яким він був засуджений за ч. 1 ст. 15, ст.. 71 КК України до 1 року 25 днів обмеження волі.
Враховуючи викладене, а також дані про особу засудженого, суд вважає, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, на момент розгляду подання відбув понад 1/2 фактичного строку покарання, а тому підлягає звільненню від відбування покарання умовно-достроково.
За час відбування покарання у виді обмеження волі відносно засудженого ОСОБА_5 не розглядалось питання щодо можливості його звільнення від відбування покарання умовно-достроково на підставі ст.. 81 та щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким відповідно до вимог ст.. 82 КК України ані комісією Державної установи «Хролівський виправний центр (№140)», ані судом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, суд-
Подання начальника Державної установи «Хролівський виправний центр №140» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 - задовольнити повністю.
ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 06 травня 2020 року умовно - достроково на невідбутий строк покарання чотири місяці шістнадцять днів.
Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а засудженим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1