Справа № 226/3533/21
Справа № 226/3533/21
Провадження № 2-н/226/962/2021
про відмову у видачі судового наказу
30 листопада 2021 року м. Мирноград
Суддя Димитровського міського суду Донецької області Редько Ж.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини,
29 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі не менше 50 відсотків для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.
Судовий наказ про стягнення аліментів є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог відповідно до ч.1 ст.161 ЦПК України.
Так відповідно до п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Отже законом наведено вичерпний перелік підстав, за якими може бути виданий судовий наказ. Зокрема, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину 1/4, на двох дітей 1/3, на трьох і більше дітей 1/2 від доходу платника аліментів, але не більше ніж 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, а також на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Це означає, що вимоги заявника повинні бути сформульовані саме таким чином, як це передбачено п.4 або п.5 ч.1 ст.161 ЦПК України.
Заявник просить стягнути аліменти у розмірі не менше 50 відсотків для дитини відповідного віку, що не ґрунтується на законі, який передбачає стягнення аліментів у частці від заробітної плати (доходу) боржника із зазначенням граничних розмірів стягнення, або у твердій грошовій сумі із зазначенням конкретного розміру стягнення, а саме: 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, без слів «не менше» тощо.
Отже закон передбачає конкретну визначеність щодо розміру аліментів. Чітке формулювання вимоги є запорукою зрозумілості рішення, виключення ймовірності його неправильного виконання, тобто однакового тлумачення висновків суду як для сторін, так і для державного виконавця.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 цього кодексу.
Тобто у разі заявлення іншого розміру аліментів, що прямо не передбачено законом, суд повинен відмовити у видачі судового наказу.
Оскільки заявлена вимога не відповідає ст.161 ЦПК України, у видачі судового наказу слід відмовити.
У зв'язку з вищевикладеним, керуючись ст.165, 166 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право на звернення до суду з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ж.Є.Редько