просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
23 листопада 2021 року м.Харків Справа № 913/689/21
Провадження №33/913/689/21
За позовом Комунального підприємства “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади (квартал Молодіжний, б. 10-Б, смт. Станиця Луганська, Станично-Луганський район, Луганська область, 93600)
до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (акл.Центральна, 17А, смт.Станиця Луганська, Луганська область, 93600)
про стягнення 100 904 грн 43 коп.
Суддя Драгнєвіч О.В.
Секретар судового засідання Баштова М.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Первісно Комунальне підприємство “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості у загальній сумі 2 587 632 грн 68 коп., за договорами про закупівлю за державні кошти №52 від 24.02.2020 та №55 від 26.02.2020, з яких:
1) за договором про закупівлю за державні кошти №52 від 24.02.2020:
- 1 856 988 грн 91 коп. - основний борг;
- 352 924 грн 18 коп. - пеня;
- 29 007 грн 47 коп. - 3% річних;
- 129 989 грн 22 коп. - 7% штрафу;
- 117 818 грн 47 коп.- інфляційні втрати;
2) за договором про закупівлю за державні кошти №55 від 26.02.2020;
- 76 125 грн 83 коп. - основний борг;
- 14 096 грн 39 коп. - пеня;
- 1 158 грн 61 коп. - 3% річних;
- 5 328 грн 81 коп. - 7% штрафу;
- 4 194 грн 79 коп.- інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання договорів про закупівлю за державні кошти №52 від 24.02.2020 та №55 від 26.02.2020, укладених з відповідачем, відповідно до розпорядження голови Станично-Лугнаської райдержадміністрації від 15.10.2020 №779 та актів включення, здійснював з 30.10.2020 теплопостачання об'єктів КЗ “Нижньотеплівська ЗОШ І-ІІІ ступенів” (с.Нижньотепле, вул.Центральна,1); Сотенський НВК (с.Сотенне, вул.Центральна, 1 в); Великочернігівська СШ (с.Велика Чернігівка, вул.Робоча, 6); КЗ “Артемівський НВК” (с.Артема, вул.Сонячна, 48А); КЗ “Петропавлівська ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів” (вул. Зоряна, 4, смт. Петропавлівка, Станично-Луганський район, Луганська область); КЗ “Петропавлівська спеціалізована школа №2 І-ІІІ ступенів (вул. Миру, 64-а, смт. Петропавлівка, Станично-Луганський район, Луганська область), Петропавлівський селищний будинок культури (вул. Миру, 80, смт. Петропавлівка, Станично-Луганський район, Луганська область).
Відповідно до п.10.4 договорів та ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі” додатковими угодами №6 від 29.12.2020, №5 від 29.12.2020 було продовжено дію договорів №52 від 24.02.2020 та №55 від 26.02.2020 на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеній в договорі.
Відповідач згідно наданих відповідачу актів приймання-передавання отриманих послуг оплату у встановлений договорами строк не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги за період січень-лютий 2021 року за договором №52 від 24.02.2020 у сумі 1 856 988 грн 91 коп.; за договором №55 від 26.02.2020 у сумі 76 125 грн 83 коп.
У зв'язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов'язання на підставі ст.625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні втрати та 3% річних, на підставі ст.230 ГК України штраф, а на підставі п.7.3.1 договорів - пеня у зазначених сумах.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
28.09.2021 через канцелярію суду від КП “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади, у межах встановленого судом строку, надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви за вих.№1147 від 21.09.201, до якої зокрема долучено примірник позовної заяви (виправленої) від 21.09.2021 за вих.№1148 (а.с.89-96).
Дослідивши зміст поданої позовної заяви (виправленої) від 21.09.2021 за вих.№1148, суд зауважив про її відповідність первісній редакції позовної заяви від 28.08.2021, за виключенням доповнення її позивачем даними щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи та виключення з тексту позовної заяви посилання “на листи керівників закладів освіти та культури”. Також до позовної заяви позивачем долучено деталізовані розрахунки заявлених до стягнення сум основного боргу, пені, штрафу, 3% річних, інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.09.2021, після усунення недоліків позовного матеріалу, у справі №913/591/21 за позовом Комунального підприємства “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення 2 587 632 грн 68 коп. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; вирішено роз'єднати позовні вимоги у справі №913/591/21.
Розгляд позовних вимог Комунального підприємства “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості за договором про закупівлю за державні кошти №52 від 24.02.2020 в загальній сумі 2 486 728 грн 25 коп., з яких: 1 856 988 грн 91 коп. - основний борг; 352 924 грн 18 коп. - пеня; 29 007 грн 47 коп. - 3% річних; 129 989 грн 22 коп. - 7% штрафу; 117 818 грн 47 коп.- інфляційні втрати; вирішено здійснювати в межах провадження справи №913/591/21.
Позовні вимоги Комунального підприємства “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості за договором про закупівлю за державні кошти №55 від 26.02.2020 в загальній сумі 100 904 грн 43 коп., з яких: 76 125 грн 83 коп. - основний борг; 14 096 грн 39 коп. - пеня; 1 158 грн 61 коп. - 3% річних; 5 328 грн 81 коп. - 7% штрафу; 4 194 грн 79 коп.- інфляційні втрати, виділено у самостійне провадження та передано до відділу автоматизованого документообігу суду для проведення реєстрації.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.09.2021 справа №913/689/21 за позовом Комунального підприємства “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення 100 904 грн 43 коп. за договором про закупівлю за державні кошти №55 від 26.02.2020, передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою суду від 30.09.2021 прийнято до свого провадження вказану справу; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін; судове засідання у справі №913/689/21 призначено на 03.11.2021.
Ухвалою суду від 02.11.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вих.№27/с від 27.10.2021.
В судове засідання 03.11.2021 представники сторін не прибули, однак були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
12.10.2021 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про уточнення розрахунку та долучення копії документів №1209 від 12.10.2021 з додатковими документами. 19.10.2021 вказана заява надійшла через засоби поштового зв'язку, долучена до справи.
29.10.2021 на електронну пошту суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву №659 від 28.10.2021 з додатковими документами та клопотання про заміну сторони №658 від 28.10.2021. 02.11.2021 вказані документи також надішли через засоби поштового зв'язку.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що на даний час триває процес реорганізації Станично-Луганської районної державної адміністрації шляхом приєднання до Щастинської районної державної адміністрації, її структурних підрозділів, одним з яких є Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації (наказ відділу освіти від 02.02.2021 № 10).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 807-ІХ від 19.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів було ліквідовано Станично-Луганський район та створено Щастинський район (з адміністративним центром у смт. Новоайдар) у складі територій Нижньотеплівської сільської, Новоайдарської селищної, Станично-Луганської селищної, Широківської селищної, Щастинської міської територіальних громад.
Згідно із розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.01.2021 № 32 створено комісію з реорганізації (приєднання) Станично-Луганської райдержадміністрації.
Відповідно до розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 29.01.2021 № 10 Про реорганізацію структурних підрозділів Станично-Луганської райдержадміністрації Луганської області, які мають статус юридичної особи публічного права триває процес реорганізації Станично-Луганської райдержадміністрації шляхом приєднання до Щастинської районної державної адміністрації Луганської області, її структурних підрозділів, одним з яких є Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області.
Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач у справі - Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області знаходиться в стані припинення з 02.02.2021.
З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, тому, з метою недопущення відмови судом у задоволенні позовних вимог, неналежного відповідача у даній справі - Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області слід замінити на належного відповідача - Щастинську районну державну адміністрацію Луганської області.
В клопотанні №658 від 28.10.2021 про заміну неналежного відповідача у справі №913/689/21, відповідач з посиланням на ст.48 ГПК України також просить замінити неналежного відповідача - Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області на належного відповідача - Щастинську районну державною адміністрацію Луганської області (вул. Незалежності, 2, смт. Новоайдар, Луганська область).
02.11.2021 від позивача надійшли відповідь на відзив на позовну заяву №1252 від 29.10.2021 та клопотання про заміну сторони №1254 від 29.10.2021.
У відповіді на відзив на позовну заяву 29.10.2021 №1252 позивач зазначає, що розглянувши відзив на позовну заяву, прийняв до уваги інформацію про пред'явлення позовних вимог до неналежного відповідача та керуючись ст.48 ГПК України просить замінити неналежного відповідача - Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області належним відповідачем - Щастинською районною державною адміністрацією Луганської області (вул. Незалежності, 2, смт. Новоайдар, Луганська область).
Зазначене викладене також безпосередньо в клопотанні позивача від 29.10.2021 №1254 про заміну сторони у справі №913/689/21.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.11.2021 у задоволенні клопотання голови комісії з реорганізації (приєднання) Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про заміну сторони від 28.10.2021 №658 відмовлено; у задоволенні клопотання Комунального підприємства “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади про заміну сторони від 28.10.2021 №1254 відмовлено; відкладено судове засідання в підготовчому провадженні на 23.11.2021; встановлено Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області строк до 20.11.2021 для подання додаткових письмових пояснень з приводу процедури реорганізації відповідача та складання передавального акта комісією з реорганізації (запропоновано долучити належним чином посвідчену копію акту у разі його складання).
Зокрема, відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про заміну відповідача у справі, суд звернув увагу відповідача на те, що, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, заміна первісного відповідача належним відповідачем здійснюється за клопотанням саме позивача; водночас відсутні підстави для застосування зазначеної норми за клопотанням, заявленим відповідачем.
Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про заміну відповідача у справі, суд врахував наступне.
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ “Про утворення та ліквідацію районів” було ліквідовано Станично-Луганський район та створено Щастинський район (з адміністративним центром у смт. Новоайдар) у складі територій Нижньотеплівської сільської, Новоайдарської селищної, Станично-Луганської селищної, Широківської селищної, Щастинської міської територіальних громад.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-з “Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій” вирішено здійснити реорганізацію, в тому числі Станично-Луганської райдержадміністрації, шляхом приєднання її до Щастинської (з центром в смт Новоайдар) райдержадміністрації.
Розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 29.01.2021 № 32 створено комісію з реорганізації (приєднання) Станично-Луганської райдержадміністрації.
Розпорядженням голови Станично-Луганської райдержадміністрації від 29.01.2021 №10 “Про реорганізацію структурних підрозділів Станично-Луганської райдержадміністрації Луганської області, які мають статус юридичної особи публічного права”, вирішено реорганізувати структурні підрозділи Станично-Луганської райдержадміністрації (у тому числі і Відділ освіти) шляхом приєднання до Щастинської райдержадміністрації, та призначено голів комісії з реорганізації (приєднання).
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв'язку із зміною адміністративно-територіального устрою України, визначено Порядком здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321.
Пунктами 7-11 вказаного Порядку визначено наступне:
“ 7. Перехід повноважень, прав та обов'язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється:
у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації);
у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.
8. Перехід майна, майнових прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється:
у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації;
у разі утворення райдержадміністрації на території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого була відсутня така райдержадміністрація, - з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та затвердження передавального акта комісії з реорганізації.
9. Передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації.
10. Райдержадміністрація, розташована в ліквідованому районі, продовжує здійснювати свої повноваження до моменту виникнення відповідного правонаступництва, передбаченого пунктами 7 і 8 цього Порядку.
11. Райдержадміністрації, що припиняються, до складу яких входять структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права, після набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про реорганізацію відповідної райдержадміністрації, а у разі створення райдержадміністрацій на території новоутвореного району - після державної реєстрації створення райдержадміністрацій видають акт про реорганізацію структурних підрозділів райдержадміністрації, які мають статус юридичної особи публічного права. У акті про реорганізацію визначається її спосіб, заходи з реорганізації, строк її завершення та інші необхідні умови.”.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно приписів ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої.
Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
У кожному конкретному випадку для вирішення питань щодо можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб'єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов'язків, які становлять зміст відповідних правовідносин - тобто публічне правонаступництво, за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується, до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, в яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.
Згідно із частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до ч.1 ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Згідно ч.ч.2-3 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Як зазначалося вище, наявні в матеріалах справи документи свідчать, що юридична особа - Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області знаходиться в стані припинення з 02.02.2021, але запис про припинення вказаної юридичної особи у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на теперішній час відсутній.
Для з'ясування таких обставин та вирішення питань щодо можливості, зокрема процесуального правонаступництва суд в кожному конкретному випадку має аналізувати відомості первинних документів, які підтверджують перехід прав та обов'язків від особи, що припиняється, до іншої особи - правонаступника.
Наразі в матеріалазх справи наявні лише наступні документи, які були долучені відповідачем : 1) наказ Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області №10 від 02.02.2021 «Про створення комісії з реорганізації Відділу освіти», яким наказано створити комісію з реорганізації Відділу освіти; подати на затвердження Станично-Луганській районній державній адміністрації Луганської області передавальний акт (п.1, 2.2); 2) розпорядження Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області №10 від 29.01.2021 «Про реорганізацію структурних підрозділів Станично-Луганської районної державної адміністрації, які мають статус юридичної особи», згідно п.1 якого зобов'язано реорганізувати структурні підрозділи райдерадміністрації, зокрема й Відділ освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, шляхом приєднання до Щастинської районної державної адміністрації Луганської області; 3) розпорядження голови Лугснської обласної державної адміністрації Луганської обласної військово-цівільної адміністрації №32 від 29.01.2021 «Про створення комісії з реорганізації (приєднання) Станично-Лугунської райдержадміністрації (а.с.167-170).
Інші документи для встановлення обставин щодо правонаступництва Щастинською районною державною адміністрацєю Луганської області прав та обов'язків відповідача у справі - Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, на час розгляду справи відсутні.
Судом враховується, що наразі відсутнє розпорядження Щастинської районної державної адміністрації Луганської області, в якому б визначалося, що остання є правонаступником майна, прав та обов'язків, зокрема Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області.
Як вже зазначалося вище, п. 8 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321, визначено, що перехід майна, майнових прав та обов'язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.
Відповідний передавальний акт, згідно якого б вбачалося, що Щастинська районна державна адміністрація Луганської області є правонаступником майна, прав та обов'язків, Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, також відсутній.
Розпорядження Щастинської районної державної адміністрації Луганської області, яким би затверджувався такий передавальний акт щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи відповідача - Відділа освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області, також відповідачем не надано.
Отже факт переходу прав та обов'язків від Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області до Щастинської районної державної адміністрації Луганської області наразі не підтверджено змістом належних документів - відповідним розпорядженням Щастинської районної державної адміністрації Луганської області та затвердженим передавальним актом.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідні документи на час вирішення спору учасники суду не надали; будь-які дані про їх прийняття суду також не повідомили.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про передчасність доводів відповідача щодо наявності підстав для заміни відповідача правонаступником - Щастинською районною державною адміністрацією Луганської області.
В судове засідання 23.11.2021 представники сторін не прибули, однак були належно повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать матеріали справи.
В судовому засіданні 23.11.2021 судом постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення без її проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
26.02.2020 між Відділом освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (замовник/відповідач) та Комунальним підприємством “Теплосервіс Станично-Луганського району” (учасник/позивач) укладено договір №55 про закупівлю за державні кошти відповідно до п.1.1. якого, учасник зобов'язується у 2020 році поставити замовникові теплову енергію (ДК 021:2015 код 09320000 - 8 пара, гаряча вода та пов'язана продукція), далі-товар, належної якості, в об'ємах, визначених цим договором (Додаток 1), до межі балансової та експлуатаційної належності (Додаток 2), за параметрами теплоносія на вході мереж замовника, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити товар у повному обсязі, згідно із встановленими відповідно до діючого законодавства України тарифами, у строки, передбачені договором (а.с.33-39).
Плановий обсяг теплопостачання замовника на 2020 рік: теплова енергія - 63,61725 Гкал.; приєднане теплове навантаження - 34081,8 Ккал/год (п.1.3. договору).
Розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться шляхом оплати замовником пред'явлених учасником рахунків та актів прийому-передачі наданих послуг, які направляються замовнику по пошті або вручаються під підпис (п.4.1. договору).
Замовник здійснює оплату за поставлену теплову енергію не пізніше семи робочих днів з дня отримання рахунку (п.4.2. договору).
Постачання теплової енергії здійснюється в період дії договору. Приймання-передача у відповідному місяці оформлюється актами приймання-передачі теплової енергії (п.5.2. договору).
Відповідно до п.7.3.1 договору замовник несе відповідальність за порушення строків виконання зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, а також інфляційні втрати та 3% річних.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання та, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини що склалися між сторонами з 01.01.2020 і діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.10.1. договору).
Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п.10.4. договору).
Розділом 12 вказаних договорів сторони передбачили, що невід'ємною частиною цих договорів є:
Додаток №1-«Обсяги поставки теплової енергії»;
Додаток № 2 - «Схема балансової та експлуатаційної відповідальності замовника»;
Додаток № 3 - «Акт стану готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період»;
Додаток № 4 - «Акт на включення (відключення) опалення»;
Додаток № 5 - «Акт технічного огляду вузла обліку теплової енергії як госпрозрахунковий».
Згідно додатку №1 до договору поставка теплової енергії здійснювалася Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області - Петропавлівський селищний будинок культури за адресою: смт. Петропавлівка, вул.. Миру 80, Луганська область.
Протягом дії договору сторонами було укладено наступні додаткові угоди: №1 від 10.03.2020, №2 від 20.10.2020, №3 від 21.10.2020, №4 від 07.12.2020, №5 від 29.02.2020 (а.с.40-44).
Зокрема, додатковими угодами №1 від 10.03.2020, №2 від 20.10.2020, №3 від 21.10.2020, №4 від 07.12.2020 неодноразово вносились зміни щодо обсягів, ціни та тарифів поставки, до п.1.3, 3.1 договору, зокрема, згідно редакції додаткової угоди №4 від 07.12.2020 викладено п.1.3. в наступній редакції: «Обсяг теплопостанчання замовника з 01.01.2020 по 29.02.2020: теплова енергія - 60,4537 Гкал.; приєднане теплове навантаження - 34081,8 Ккал/год. Плановий обсяг теплопостачання замовника 01.03.2020 по 31.12.2020: теплова енергія - 61,58 Гкал; приєднане теплове навантаження - 34081,8 Ккал/год.
В редакції додаткової угоди №3 від 21.10.2020 п.3.1 викладено у наступній редакції: «Ціна договору становить 90 000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 20%, з них:
-вартість фактично спожитої теплової енергії 10551 грн 42 коп., в тому числі ПДВ 20%;
-вартість приєднаного теплового навантаження - 79 448 грн 58 коп., в тому числі ПДВ 20%.
Додатковими угодами №1 від 10.03.2020, №2 від 20.10.2020, №4 від 07.12.2020 сторони доповнювали розділ 3, зокрема, додатковою угодою №4 від 07.12.2020 розділ 3 доповнили п.3.6 наступного змісту: «Тариф з 17.11.2020 відповідно до рішення Станично-Луганської районної ради №51/3 від 17.11.2020 «Про коригування КП «Теплосервіс Станично-Луганського району» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання», складає: бюджетні організації: двоставковий тариф 1) плата за одиницю теплової енергії (сплачується в опалювальний період) - за 1 Гкал - 1279,34 грн з ПДВ 20%; 2) плата за одиницю приєднаного теплового навантаження (оплачується щомісяця протягом року) - за 100 Ккал/годин -21, 377 грн/100 ккал/годин з ПДВ 20%».
Матеріали справи свідчать про те, що 29.12.2020 додатковою угодою №5 сторони продовжили дію договору №55 від 26.02.2020 на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеній у договорі. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і діє з 01.01.2021 до 28.02.2021 (а.с.44).
15.10.2020 розпорядженням №779 голови Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області “Про початок опалювального сезону 2020-2021 року” рекомендовано органам місцевого самоврядування та керівникам об'єктів житлово-комунального господарства і соціального призначення початок опалювального сезону 2020-2021 року на території Станично-Луганського району розпочати виходячи з кліматичних умов відповідно до норм санітарного законодавства та інших нормативних документів (а.с.64).
Позивач зазначає про надання належним чином послуг з теплозабезпечення відповідачу у відповідності до умов укладеного договору №55 від 26.02.2020, з урахуванням підписаних сторонами додаткових угод до нього, в період січня-лютого 2021 року, забезпечуючи опаленням, зокрема Петропавлівський селищний будинок культури, що підтверджується підписаними між сторонами актами наданих послуг у вказаний період, а також оформленим двосторонньо актом підтвердження надання послуг з теплопостачання (а.с.45,58,60,61,50,56,97).
Однак, відповідач згідно оформлених сторонами актів, а також виставлених рахунків на оплату у встановлений договором строк оплату не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги за період січень-лютий 2021 року у загальній сумі 76 125 грн 83 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.
За приписами ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з положеннями частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За своєю правовою природою договір №55 від 26.02.2020 про закупівлю за державні кошти є договором енергопостачання, до яких слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.
Частиною першою ст.714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законом України "Про ринок електричної енергії".
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтею 1 якого унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема і послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву кореспондує визначений ч.1 ст.9 цього Закону обов'язок споживача здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України “Про теплопостачання” також передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами в п.4.2. договору було погоджено, що замовник здійснює оплату за поставлену теплову енергію не пізніше семи робочих днів з дня отримання рахунку.
Доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема підписаними сторонами актами за січень-лютий 2021 року, а також оформленим двосторонньо актом підтвердження надання послуг з теплопостачання (а.с.45,58,60,61,50,56,97), підтверджується надання позивачем в період з 01.01.2021 по 28.02.2021 послуг з теплозабезпечення на загальну суму 76 125 грн 83 коп., які надані в повному обсязі; претензії щодо якості теплоносія не надходило; обсяг відпущеної теплової енергії ведеться приладами комерційних вузлів обліку теплової енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.4.1. договору, за результатом складених та підписаних сторонами у цей період актів про надані послуги, позивачем нарачно вручалися відповідачу й відповідні рахунки для здійснення оплати, зокрема в матеріалах наявні копії наступних рахунків: №3-т від 16.01.2021 на суму 1714 грн 32 коп.; №12-А від 01.02.2021 на суму 21 543 грн 39 коп.; №37-А від 01.03.2021 на суму 21 543 грн 39 коп. ; №30-Т від 01.02.2021 на суму 9 652 грн 65 коп.; №55-Т від 16.02.2021 на суму 18 051 грн 54 коп.; №73-Т від 01.03.2021 на суму 3 620 грн 54 коп. та акти прийому-передачі теплової енергії: №3 від 16.01.2021 на суму 1714 грн 32 коп.; №12 від 01.02.2021 за січень 2021 на суму 21 543 грн 39 коп.; №37 від 01.03.2021 за лютий 2021 на суму 21 543 грн 39 коп.; №30 від 01.02.2021 за період з 16 по 31 січня 2021 року на суму 9 652 грн 65 коп.; №55 від 16.02.2021 за період з 01 по 15 лютого 2021 року на суму 18 051 грн 54 коп.; №73 від 01.03.2021 за період з 16 по 28 лютого 2021 року на суму 3 620 грн 54 коп
Натомість відповідачем, як замовником, зобов'язання виконувалися не належним чином, розрахунок з позивачем за надані послуги не проведено.
Отже, наявними матеріалами у справі підтверджується заборгованість відповідача як замовника перед позивачем за договором №55 від 26.02.2020 за січень-лютий 2021 року в загальній сумі 76 125 грн 83 коп.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань в спірний період в частині здійснення повного розрахунку із позивачем.
Відповідач під час розгляду справи заявлених вимог не спростував, докази належного проведення розрахунку із позивачем за вказаний період або докази погашення боргу під час розгляду спору в матеріалах справи також не надав.
За вказаних обставин, зважаючи на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо проведення повного та своєчасного розрахунку з позивачем, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 76 125 грн 83 коп.
У зв'язку із допущеним простроченням у виконанні грошового зобов'язання позивачем також заявлено вимоги про стягнення 7% штрафу у сумі 5 328 грн 81 коп. за порушення строків виконання зобов'язань щодо проведення своєчасного розрахунку та пені за загальний період з 27.01.2021 по 26.08.2021 у сумі 14 096 грн 39 коп (а.с.95-96).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторонами в п.7.3.1 договору було погоджено, що замовник несе відповідальність за порушення строків виконання зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, а також інфляційні втрати та 3% річних.
Перевіривши правильність розрахунку штрафу, суд дійшов висновку про те, що він зроблений арифметично вірно, вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 5 328 грн 81 коп. підлягають задоволенню.
Перевіривши правильність розрахунку позивача щодо нарахування пені на суму 14 096 грн 39 коп., суд зазначає про наявність в ньому помилок.
Як вбачається, в наведеному розрахунку позивачем застосовано для обрахунку пені визначений договором розмір 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка також нараховується за січневі зобов'язання, зокрема більше ніж за 6 місяців прострочення.
Однак, позивачем помилково не були враховані положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Водночас, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), що не було враховано позивачем.
Крім того, позивачем помилково не було враховано, що згідно вимог ч.6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Належним чином дослідивши умови договору, суд дійшов висновку про те, що п.7.3.1. договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.
Відтак, умову, передбачену у п. 7.3.1 укладеного сторонами у цій справі договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19, а також у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.08.2021 у справі №910/13575/20.
Отже, виходячи з приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання може бути нарахована з дня коли зобов'язання мало бути виконаним і її нарахування припиняється через шість місяців.
Крім того, позивачем допущені помилки у визначенні дат виникнення прострочення за зобов'язаннями, враховуючи положення п.4.2. договору та ст.ст.253-254 ЦК України.
Враховуючи виявлені помилки в розрахунку пені, судом здійснено правильний розрахунок пені за допомогою інформаційно-правової системи «Законодавство», із застосуванням правильних облікових ставок НБУ, що діяли у період нарахування, дати виникнення прострочення та періодів нарахування пені, який наведено далі:
Сума заборгованості; №, дата рахунку, сума за актом Період нарахуваня пені Кільк-ть днів прострочення Сума пені, грн
3-Т від 16.01.2021 1 714,3227.01.2021-27.07.2021182119,29
30-Т від 01.02.2021 9652,65 12-А від 01.02.2021 21543,39 31 196,04 11.02.2021-11.08.2021 182 2 222,19
55-Т від 16.02.2021 18 051,54 26.02.2021-26.08.2021 182 1 315,53
73-Т від 01.03.2021 3620,54 37-А від 01.03.2021 21543,39 25 163,93 12.03.2021-26.08.2021 168 1 713,22
Всього:5 370,23
З огляду на зазначене, з відповідача підлягає правомірно стягненню пеня в сумі 5 370 грн 23 коп. В іншій частині заявленої до стягнення пені слід відмовити.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних, обрахованих зазагальний період з 27.01.2021 по 26.08.2021 в загальній сумі 1 158 грн 61 коп., суд зазначає також про наявність помилок у визначенні дат виникнення прострочення по більшості зобов'язань, враховуючи положення п.4.2. договору та ст.ст.253-254 ЦК України.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
З огляду на виявлені помилки, судом здійснено правильний розрахунок 3% річних, який наводиться далі:
№, дата, сума рахункуСума заборг-ті в грн.Період нарахування 3% річнихКількість днів простроченняСума 3% річних, грн
3-Т від 16.01.2021 1 714,32 1 714,32 27.01.2021 - 10.02.2021 15 2,11
3-Т від 16.01.2021 1 714,32 30-Т від 01.02.2021 9652,65 12-А від 01.02.2021 21543,39 32 910,36 11.02.2021 - 25.02.2021 15 40,57
3-Т від 16.01.2021 1 714,32 30-Т від 01.02.2021 9652,65 12-А від 01.02.2021 21543,39 55-Т від 16.02.2021 18051,54 50 961,90 26.02.2021 - 11.03.2021 14 58, 64
3-Т від 16.01.2021 1 714,32 30-Т від 01.02.2021 9652,65 12-А від 01.02.2021 21543,39 55-Т від 16.02.2021 18051,54 73-Т від 01.03.2021 3620,54 37-А від 01.03.2021 21543,39 76 125,83 12.03.2021 - 26.08.2021 168 1051,16
Разом:1 152,48
Враховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних за вказаними зобов'язаннями в загальній сумі сумі 1 152 грн 48 коп. В іншій частині слід відмовити.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, обрахованих за загальний період з січня по липень 2021 року за вказаними зобов'язаннями у загальній сумі 4 194 грн 79 коп., суд зауважує про допущення позивачем помилок, зокрема у визначенні періоду нарахування та коефіцієнту, який підлягає застосуванню.
Враховуючи наведене, господарський суд наводить правильний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми “Законодавство”, зроблений з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.06.2020 року у справі №905/21/19 :
№ і дата рахункуСума заборгованості, в грн.Період нарахування Сукупний індекс інфляції % Сума інфляційних, грн
3-Т від 16.01.2021 1 714,32лютий 2021 - липень 2021105,187,43
30-Т від 01.02.2021 9 652,65лютий 2021 - липень 2021105,1492,28
12-А від 01.02.2021 21 543,39лютий 2021 - липень 2021105,11098,71
55-Т від 16.02.2021 18051,5418 051,54березень 2021-липень 2021104,1740,11
73-Т від 01.03.2021 3 620,54березень 2021-липень 2021104,1148,44
37-А від 01.03.2021 21 543,34березень 2021-липень 2021104,1883,28
Разом: 3 450,25
Враховуючи викладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є інфляційні втрати за вказаними зобов'язаннями в загальній сумі сумі 3 450 грн 25 коп. В іншій частині слід відмовити.
За вказаних обставин позовні вимоги визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню: основний борг у сумі 76 125 грн 83 коп., пеню у сумі 5 370 грн 23 коп., 3% річних у сумі 1 152 грн 48 коп., 7% штрафу у сумі 5 328 грн 81 коп., інфляційні втрати у сумі 3 450 грн 25 коп.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на положення ст.ст.52, 334 ГПК України, якими передбачено право як позивача/стягувача так і відповідача/боржника на будь-якій стадії судового процессу звернутися до суду із відповідною заявою про залучення до участі у справі правонаступника сторони, долучивши на підтвердження наявності таких підстав відповідні документи. Зазначене також можливо на стадії й безпосереднього виконання рішення суду, у разі подання стягувачем або боржником в подальшому заяви про заміну боржника в наказі суду на його правонаступника, або здійснення заміни у відкритому виконавчому провадженні.
Як вбачається з матеріалів справи при зверненні з позовом позивачем був сплачений судовий збір у сумі 38 814 грн 49 коп. згідно платіжного доручення №1510 від 28.08.2021.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 29.09.2021 у справі №913/591/21 за позовом Комунального підприємства “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення 2 587 632 грн 68 коп. роз'єднано позовні вимоги у справі.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
Враховуючи зазначене, у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 вказаного Закону, удові витрати за подання позову у цій справі в сумі 2 056 грн 80 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що відповідає розміру пропорційно задоволених позовних вимог. Сума судового збору 213,20 грн за подання позову у цій справі відноситься на позивача у зв'язку із відмовою в позові в іншій частині.
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального підприємства “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади до Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення 100 904 грн 43 коп., задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділу освіти Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області (вул.Центральна, 17А, смт.Станиця Луганська, Луганська область, 93600, ідентифікаційний код 02141779) на користь Комунального підприємства “Теплосервіс” Станично-Луганської територіальної громади (квартал Молодіжний, б. 10-Б, смт. Станиця Луганська, Станично-Луганський район, Луганська область, 93600, ідентифікаційний код 35259450) основний борг у сумі 76 125 грн 83 коп., пеню у сумі 5 370 грн 23 коп., 3% річних у сумі 1 152 грн 48 коп., 7% штрафу у сумі 5 328 грн 81 коп., інфляційні втрати у сумі 3 450 грн 25 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 056 грн 80 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення підписано 29.11.2021.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ