ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2021Справа № 920/924/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія "Славія"», Сумська обл., Охтирський р-н, с. Лутище
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер», м. Київ
про стягнення 106 288,06 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія "Славія"» (далі - ТзОВ «ОМПК "Славія"»/позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер» (далі - ТзОВ «Сирний майстер»/відповідач) про стягнення 106 288,06 грн, у тому числі: 70 513,00 грн - основного боргу та 35 775,06 грн - пені, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №14/02/19 від 14.02.2019.
Господарський суд Сумської області ухвалою від 20.08.2021 матеріали позовної заяви ТзОВ «ОМПК "Славія"» направив за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
07.09.2021 матеріали позовної заяви надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу судової справи передані на розгляд судді Бондарчук В.В.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.09.2021 позовну заяву ТзОВ «ОМПК "Славія"» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
04.10.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.10.2021 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105478424490.
Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія "Славія"» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер» (далі - покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №14/02/19, відповідно до якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця сировину власного виробництва - молоко знежирене, що відповідає за якістю чинним стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам за договірними цінами, обумовленими Протоколом погодження цін, який є додатком №1 та невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар в кількості, в терміни та на умовах даного договору.
Згідно п. 5.2. та п. 5.3. договору оплата товару проводиться за цінами, погодженими сторонами в Протоколі погодження цін на підставі відповідного рахунку постачальника. Оплата товару здійснюється покупцем по факту поставки товару відповідної партії.
Пунктом 8.7. договору передбачено, що за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожен день такого прострочення. Пеня нараховується покупцем і сплачується постачальником за весь період невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання до моменту фактичного повного виконання зобов'язання та штрафу у розмірі вартості непоставленого товару за цінами, обумовленими в протоколах погодження ціни, з урахуванням інфляції.
Строк даного договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 даного договору, та діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 11.2. договору).
У протоколі погодження цін №2/19 сторони домовились, що закупівельна ціна 1 тони молока коров'ячого знежиреного охолодженого складає 5 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%.
13.03.2019 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 175 087,00 грн, що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною № 783.
Як стверджує позивач, в порушення умов договору за поставлений товар відповідач розрахувався частково в сумі 104 574,00 грн, внаслідок чого у ТзОВ «Сирний майстер» виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 70 513,00 грн.
Позивач двічі надсилав на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості у розмірі 70 513,00 грн, проте ці претензії залишені ТзОВ «Сирний майстер» без відповіді та задоволення.
Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з ТзОВ «Сирний майстер» борг у розмірі 70 513,00 грн та пеню в сумі 35 775,06 грн, нараховану за період з 14.03.2019 по 01.08.2021.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Отже, судом вище встановлено, що 14.02.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №14/02/19, відповідно до якого позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 175 087,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.
Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 104 574,00 грн, внаслідок чого у ТзОВ «Сирний майстер» утворилась заборгованість у розмірі 70 513,00 грн, що також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків.
Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п. 5.3. договору оплата товару здійснюється покупцем по факту поставки товару відповідної партії.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Сирний майстер» порушено умови договору поставки сільськогосподарської продукції (сировини) №14/02/19 від 14.02.2019 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 70 513,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 35 775,06 грн, нараховану на суму боргу за період з 14.03.2019 по 01.08.2021.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Пунктом 8.7. договору передбачено, що за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожен день такого прострочення. Пеня нараховується покупцем і сплачується постачальником за весь період невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання до моменту фактичного повного виконання зобов'язання та штрафу у розмірі вартості непоставленого товару за цінами, обумовленими в протоколах погодження ціни, з урахуванням інфляції.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ураховуючи, що сторони передбачили в договорі інший строк нарахування пені, ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно нарахування пені здійснюється за весь час прострочення.
Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що при її обчисленні позивачем допущено арифметичну помилку.
Так, за розрахунком суду, обґрунтованою до стягнення є сума пені у розмірі 35 767,85 грн, яка нарахована на суму боргу за період з 14.03.2019 по 01.08.2021.
Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія "Славія"» задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сирний майстер» (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10; ідентифікаційний код 41194914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирська молочна промислова компанія "Славія"» (42751, Сумська область, Охтирський район, село Лутище, провулок Лісовий, будинок 18; ідентифікаційний код 37761522) 70 153 (сімдесят тисяч сто п'ятдесят три) грн 00 коп. - основного боргу, 35 767 (тридцять п'ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн 85 коп. - пені та 2 262 (дві тисячі двісті шістдесят дві) грн 16 коп. - судового збору.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук