ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2021Справа № 910/14158/21
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14158/21
за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Енерджі Груп"
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
31 серпня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (позивач) надійшла позовна заява № 1-14-0169 від 28.08.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Енерджі Груп" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором надання транспортних послуг № 10.96-1085-Д від 15.09.2020 року в розмірі 57 530,29 грн., з них: основного боргу - 49 138,39 грн. (сорок дев'ять тисяч сто тридцять вісім гривень 39 копійок), пені - 4367,26 грн. (чотири тисячі триста шістдесят сім гривень 26 копійок), інфляції - 3095,72 грн. (три тисячі дев'яносто п'ять гривень 72 копійки), 3% річних - 928,92 грн. (дев'ятсот двадцять вісім гривень 92 копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором надання транспортних послуг № 10.96-1085-Д від 15.09.2020 року, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 року у справі № 910/14158/21 позовну заяву № 1-14-0169 від 28.08.2021 року Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Енерджі Груп" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
У зв'язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень Господарським судом міста Києва зупинено відправку кореспонденції засобами поштового зв'язку (відповідну інформацію розміщено на сторінці Господарського суду міста Києва суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/). Учасникам судового процесу рекомендовано отримувати документи нарочно в приміщенні суду; під час звернення до суду зазначати актуальні номери телефонів для передачі телефонограм та електронні адреси.
Враховуючи наведене, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 07.09.2021 року була надіслана на електронну адресу позивача: kanc@voe.com.ua, втім ухвалу суду не було доставлено позивачу за вказаною електронною адресою з повідомленням про помилку, що підтверджується відповідною довідкою.
16.09.2021 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" надійшла заява № 1-14-0175 від 13.09.2021 року "Про усунення недоліків позовної заяви". Вказана заява направлена відправленням "Укрпошта Стандарт" 13.09.2021 року за штриховим кодовим ідентифікатором 2105021584804, що підтверджується датою оформлення на конверті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14158/21, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478557490 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2021 року у справі № 910/14158/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 15.10.2021 року.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 01.11.2021 року (включно).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
15.09.2020 року між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дженерал Енерджі Груп" (надалі - відповідач, замовник) укладено договір надання транспортних послуг № 10.96-1085-Д (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов'язується надати замовнику одну або декілька транспортних послуг (надалі - послуги) з використання механізмів згідно переліку (додаток 1 до договору).
Відповідно до п. 2.7. договору після завершення надання послуг, виконавцем надаються підписанні з його боку документи, оформлені належним чином: талон замовника/подорожній лист, товарно-транспортна накладна (чи інші залежно від виду використаної транспортної техніки конкретної послуги).
Згідно з п. 2.8. договору за результатами наданої послуги, у строк не пізніше п'яти робочих дні виконавцем складається за результатами оформлених та підтверджених печаткою або штампом замовника документів, та передається на підпис замовнику акт наданих послуг копіями документів на підставі яких складався акт.
Пунктом 2.9. договору передбачено, що замовник, у разі відсутності у нього зауважень до наданих послуг, зобов'язується підписати акт зі свого боку, своєчасно оплатити надані виконавцем послуги в розмірі та у строки, визначені у цьому договорі.
За умовами п. 3.2. договору плата за послуги перераховується замовником згідно виставленого виконавцем рахунка протягом 5-ти банківських днів після підписання акта наданих послуг сторонами.
Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до 31 грудня 2021 року (п. 7.1. договору).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно замовлень ТОВ "Дженерал Енерджі Груп" позивач надав обумовлені договором № 10.96-1085-Д від 15.09.2020 року послуги на загальну суму 49 138,39 грн., що підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг) № 200 від 31.10.2020 року на суму 5990,32 грн., № 236 від 31.12.2020 року на суму 20 700,95 грн., № 237 від 31.12.2020 року на суму 9951,71 грн., № 238 від 31.12.2020 року на суму 12 495,41 грн. Крім того, до позовної заяви позивачем додано подорожні листи, талони замовника та товарно-транспортну накладну.
Акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № 236 від 31.12.2020 року на суму 20 700,95 грн., № 237 від 31.12.2020 року на суму 9951,71 грн., № 238 від 31.12.2020 року на суму 12 495,41 грн. відповідачем не підписані.
Позивач вказує, що в період з січня по травень 2021 року направляв відповідачу акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № 236 від 31.12.2020 року на суму 20 700,95 грн., № 237 від 31.12.2020 року на суму 9951,71 грн., № 238 від 31.12.2020 року на суму 12 495,41 грн. та рахунки на оплату послуг № 236 від 31.12.2020 року, № 237 від 31.12.2020 року, № 238 від 31.12.2020 року простими листами. Проте відповідач відповідь не надіслав, оплату не здійснив, вищевказані акти не повернув.
Як зазначає позивач, 14.06.2021 року ним було направлено відповідачу претензію № 08.14-8532 від 14.06.2021 року про сплату заборгованості за договором № 10.96-1085-Д від 15.09.2020 року на суму 49 138,39 грн. Вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2021 року позивач направив відповідачу акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № 236 від 31.12.2020 року на 20 700,95 грн., № 237 від 31.12.2020 року на суму 9951,71 грн., № 238 від 31.12.2020 року на 12 495,41 грн. разом із рахунками на оплату послуг № 236 від 31.12.2020 року, № 237 від 31.12.2020 року, № 238 від 31.12.2020 року. Відповідач від отримання документів відмовився, про що зроблено відповідну відмітку у накладній № 8079743.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов'язання з оплати наданих згідно договору № 10.96-1085-Д від 15.09.2020 року послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 49 138,39 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім зобов'язання щодо оплати послуг.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 Цивільного кодексу України).
Таким чином, згідно з положеннями статей 901, 903 Цивільного кодексу України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Отже, надання і прийняття послуг на підставі підписаних в односторонньому порядку актів і виникнення за такими актами прав та обов'язків можливе за наявності реального надання послуг виконавцем за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття послуг (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Тобто виконавець не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання актів здачі прийняття робіт (надання послуг), а має лише констатувати факт відмови від підписання актів.
При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів здачі прийняття робіт (надання послуг) не є визначальним для висновку про ненадання позивачем послуг.
Враховуючи положення статей 901, 903 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що обов'язок прийняти надані послуги, а у випадку виявлення недоліків наданих послуг негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання актів здачі прийняття робіт (надання послуг)) законом покладений саме на замовника. Проте відповідач свої обов'язки з прийняття спірних послуг не виконав, акти актів здачі прийняття робіт (надання послуг) залишив непідписаними без належних пояснень.
Відповідач жодними належними доказами не підтвердив ненадання позивачем послуг на заявлену до стягнення суму основної заборгованості.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не здійснення оплати вартості наданих послуг, тоді як строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг настав, а наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 10.96-1085-Д від 15.09.2020 року у розмірі 49 138,39 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 4367,26 грн., інфляцію у розмірі 3095,72 грн. та 3% річних у розмірі 928,92 грн. за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В п. 4.4. договору визначено, що замовник несе відповідальність за несвоєчасне здійснення оплати, згідно умов п. 3.2. договору і зобов'язаний сплатити виконавцю штрафну санкцію в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення оплати.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 3 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обгрунтований розрахунок сум, що стягуються.
При цьому, в п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Отже, при розгляді вимог позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошових зобов'язань доказуванню підлягають, окрім іншого, періоди протягом яких мало місце прострочення відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Судом встановлено, що позовної заяви позивачем додано розрахунки штрафних санкцій.
З наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та індексу інфляції вбачається, що позивач здійснює нарахування пені та 3% річних за період з 11.01.2021 року по 28.08.2021 року, а індексу інфляції - з 01.01.2021 року по 01.07.2021 року.
Враховуючи факт направлення актів здачі прийняття робіт (надання послуг) № 236 від 31.12.2020 року, № 237 від 31.12.2020 року, № 238 від 31.12.2020 року та рахунків на оплату послуг № 236 від 31.12.2020 року, № 237 від 31.12.2020 року, № 238 від 31.12.2020 року простими листами, суд дійшов висновку, що визначити дату, від якої має відраховуватись термін для виконання відповідачем грошового зобов'язання за вказаними актами не виявляється за можливе, оскільки ані з тексту позову, ані з матеріалів справи даного факту не вбачається, як і неможливості перевірити правильність визначення початку періодів нарахування штрафних санкцій за цими актами, виходячи з умов п.п. 2.8., 2.9., 3.2. договору.
Щодо нарахування штрафних санкцій за актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 200 від 31.10.2020 року на суму 5990,32 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3.2. договору плата за послуги перераховується замовником згідно виставленого виконавцем рахунка протягом 5-ти банківських днів після підписання акта наданих послуг сторонами.
Так, акт № 200 від 31.10.2020 року на суму 5990,32 грн. підписаний сторонами 31.10.2020 року, отже строк оплати послуг за даним актом, виходячи з положень п. 3.2. договору, до 06.11.2020 року (включно).
Виходячи з викладеного, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання по оплаті послуг за актом № 200 від 31.10.2020 року - з 07.11.2020 року.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, з огляду на підписання 31.10.2020 року сторонами без заперечень акту № 200 від 31.10.2020 року правомірним, у даному випадку, є нарахування пені з 07.11.2020 року по 07.05.2021 року.
При цьому, як вже зазначалося судом вище позивач здійснює нарахування пені та 3% річних за період з 11.01.2021 року по 28.08.2021 року, а індексу інфляції - з 01.01.2021 року по 01.07.2021 року на загальну суму заборгованості у розмірі 49 138,39 грн.
Таким чином суд дійшов висновку здійснити власний розрахунок пені, 3% річних та інфляції на суму 5990,32 грн., не виходячи за межі визначеного позивачем періоду.
Здійснивши розрахунок пені, 3% річних та інфляції за актом здачі прийняття робіт (надання послуг) № 200 від 31.10.2020 року на суму 5990,32 грн., судом встановлено, що загальна сума пені, 3% річних та інфляції, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становлять: 267,84 грн. - пені, 118,17 грн. - 3% річних та 380,69 грн. - інфляції.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення основного боргу у розмірі 49 138,39 грн., пені у розмірі 267,84 грн., 3% річних у розмірі 118,17 грн. та інфляції у розмірі 380,69 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1969,13 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженерал Енерджі Груп" (ідентифікаційний код 41158698, адреса: 03124, м. Київ, бул. В. Гавела, 8, корпус 50, поверх 2) на користь Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (ідентифікаційний код 00130694, адреса: 21000, м. Вінниця, вул. Магістратська, 2) грошові кошти: основного боргу - 49 138,39 грн. (сорок дев'ять тисяч сто тридцять вісім гривень 39 копійок), пені - 267,84 грн. (двісті шістдесят сім гривень 84 копійки), 3% річних - 118,17 грн. (сто вісімнадцять гривень 17 копійок), інфляції - 380,69 грн. (триста вісімдесят гривень 69 копійок) та судовий збір - 1969,13 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 13 копійок).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 30.11.2021р.
Суддя О.В. Котков