ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
29.11.2021Справа № 911/3202/21
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «32 Дент» (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 8)
про стягнення 62 145, 72 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 16.09.2021 (вх. № суду 3172/21 від 01.11.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю « 32 Дент» (далі за текстом - відповідач) про стягнення 62 145,72 гривень.
08.11.2021 Господарський суд Київської області постановив матеріали позовної заяви від 16.09.2021 (вх. № суду 3172/21 від 01.11.2021) ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « 32 Дент» про стягнення 62 145, 72 грн, з даними до неї документами передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, про що виніс відповідну ухвалу.
24.11.2021 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 від 16.09.2021 (вх. № суду 3172/21 від 01.11.2021) надійшли до Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Бондаренко - Легких Г. П.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за усним договором поставки товару, в частині оплати поставленого за видатковою накладною № РН226-20 від 03.11.2020 товару. У зв'язку із зазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача 55 881, 00 грн основного боргу, 1 459, 82 грн 3 % річних та 4 804, 90 грн інфляційних втрат.
Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
В позовній заяві позивач вказав, що подає позов до Господарського суду Київської області, проте найменування суду відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань - Господарський суду міста Києва.
Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
В позовній заяві позивач вказав відомості щодо засобів зв'язку позивача що такі відомості невідомі, натомість в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань містяться відомості щодо засобів зв'язку позивача. Також в преамбулі позовної заяви позивач не зазначає про наявність у позивача статусу фізичної особи - підприємця.
Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Так, позивач навів розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, які підлягають на його думку стягненню з відповідача, в позовній заяві, із розрахунку вбачається, що відповідні штрафні санкції позивач нараховує за 318 днів та за період прострочення листопад 2020 року - серпень 2021 року, однак конкретний період прострочення (з .. до…) позивач не зазначає, та не наводить обґрунтування визначення кількості днів прострочення для нарахування 3 % річних та період прострочення для нарахування інфляційних втрат. При цьому, із розрахунку та позовної заяви не вбачається, коли, на думку позивача, відповідач був зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару, а положеннями ст. 253 Цивільного кодексу України внормовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд зазначає, що наданий розрахунок не може вважатись обґрунтованим з огляду на те, що позовна заява не місить обґрунтування визначення позивачем саме таких періодів прострочення відповідача та не врахування позивачем положень ст. 253 Цивільного кодексу України.
Стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020, чинний від 01.09.2021) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Додані до позовної заяви документи не засвідченні.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених ст. 164 ГПК України, а саме до позову не додано доказів - відповідно до ст. 91 ГПК України документів в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач або особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов'язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Всупереч встановленим вимогам, позивач не надав суду належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Додані позивачем докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, суд не визнає належними, оскільки, із наданого позивачем службового чеку (накладна 6100148000260) вбачається, що позовна заява та додані до неї документи були направлені за адресою: 04073, м. Київ, в той час, як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача визначена адреса: 04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 8. Відповідно наданий службовий чек та опис вкладення до поштового відправлення не підтверджують факт направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах позовної заяви підтвердження відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням правильного найменування суду;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням засобів зв'язку позивача та статусу позивача відповідно до інформації з ЄДР;
- подання до суду на виконання ухвали обґрунтування періодів прострочення (з .. до), з посиланням на положення чинного законодавства та обґрунтованого розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлених відповідно до ст. 91 ГПК України;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення, накладну на відправку та фіскальний (розрахунковий) чек).
4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких
ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!
Отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду у конкретній справі забезпечується у спосіб:
1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;
2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва;
3) надіслання сторонами до канцелярії суду необхідних процесуальних документів;
4) ознайомленням із наявною інформацією на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
5) ознайомлення із наявною інформацією в єдиному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
6) подання клопотання про надання судом процесуальних документів у електронному вигляді;
7) ознайомлення із матеріалами справи у встановленому порядку.
УВАГА!!! Спілкування із суддею (сектором судді) за межами вище означених способів отримання інформації процесуальним законодавством не передбачено, у тому числі і через засоби службового телефонного зв'язку !!!
ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП'ЯТНИЦІ з 10:00 до 16:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого через канцелярію суду клопотання. Коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал довіреності та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.