ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.11.2021Справа № 910/12833/21
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Г. П. Бондаренко - Легких,
за участю секретаря - А. В. Гиренко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21-Г; ідентифікаційний код: 31724919)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 1-3, секція Д; ідентифікаційний код: 14290527)
Про стягнення 243587, 12 грн штрафних санкцій
та
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 1-3, секція Д; ідентифікаційний код: 14290527)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21-Г; ідентифікаційний код: 31724919)
Про стягнення заборгованості та пені в загальному розмірі 90644, 96 грн
Від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним): не прибув
Від відповідача за первісним (позивача за зустрічним) Зенніков П.Д. самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ" (далі - відповідач ) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 279 621, 61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.04.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 140420 (далі - Договір).
05.03.2021 позивачем, на підставі виставленого рахунку відповідача № 3368410 від 02.03.2021, було здійснено 50% попередньої оплати за товар в сумі 49 466, 25 грн. Відповідач зобов'язувався поставити товар протягом 45 робочих днів, тобто до 14.05.2021.
Проте, позивач зазначає, що поставка товару була здійснена частково в погоджений строк, крім поставки лінійного модуля 5ES80TBL3300AS1 вартістю 60 812, 00 грн, який був поставлений - 01.06.2021.
26.06.2021 позивачем на підставі виставленого рахунку відповідача № 3391311 від 22.03.2021 було здійснено 50% попередньої оплати за товар в сумі 29 373, 54 грн. Відповідач зобов'язувався поставити товар протягом 15 робочих днів, тобто до 17.04.2021. Проте, позивач зазначає, що поставка товару була здійснена лише 19.05.2021.
Сторони у Договорі погодили, що у випадку прострочення строків поставки за даним Договором більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10 (десять) % від суми непоставленого товару за кожний день прострочення (п. 8.2. Договору).
У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з позивача 279 621, 61 грн штрафу за несвоєчасно поставлений товар, з яких 176241, 21 грн - штраф за несвоєчасно поставлений товар за рахунком № 3391311 від 22.03.2021 та 103380, 40 грн - штраф за несвоєчасно поставлений товар за рахунком № 3368410 від 02.03.2021. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі - 4195, 00 грн.
26.08.2021 Суд залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
01.09.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла уточнена позовна заява на виконання вимог ухвали від 26.08.2021, якою позивач усунув недоліки позовної заяви. В уточненій позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 243 857, 12 грн.
06.09.2021 Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи № 910/12833/21 ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив відповідну ухвалу.
10.09.2021 через відділ канцелярії суду від відповідача у справі надійшли клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, клопотання про витребування доказів, відзив на позов про стягнення штрафних санкцій.
13.09.2021 через відділ канцелярії суду від відповідача у справі надійшла зустрічна позовна заява про стягнення заборгованості за постачання в розмірі 87 040, 02 грн та пені в розмірі 3 604, 94 грн, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ" (позивач за зустрічним позовом) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (відповідач за зустрічним позовом) 90 644 , 96 грн за договором поставки № 140420 від 14.04.2020, з яких 87 040, 02 грн сума основного боргу та 3 604, 94 грн сума пені. Також позивач за зустрічним позовом просить суд покласти на відповідача за зустрічним позовом витрати по сплаті судового збору.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" його зобов'язань за договором поставки № 140420 від 14.04.2020, щодо оплати в повному обсязі поставленого товару, у строк встановлений договором.
16.09.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи №910/12833/21 у судовому засіданні.
20.09.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою залишив зустрічну позовну заяву без руху, надав позивачу за зустрічним позовом п'яти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
22.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача за зустрічним позовом на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2021, якою позивач за зустрічним позовом усунув недоліки своєї позовної заяви.
24.09.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці» про витребування доказів, прийняв зустрічну позовну заяву у справі до спільного розгляду з первісним позовом та перейшов до розгляду справи у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 28.10.2021, про що постановив відповідну ухвалу, в якій навів мотиви та обґрунтування прийнятих процесуальних рішень.
06.10.2021 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
13.10.2021 від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив по зустрічній позовній заяві.
22.10.2021 від позивача за первісним позовом надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
В судовому засіданні 28.10.2021 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.11.2021.
11.11.2021 від позивача за первісним позовом надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
У зв'язку із відрядженням судді розгляд справи призначений на 16.11.2021 був перенесений на 23.11.2021, про що учасників справи було повідомлено телефонограмами.
В судове засідання 23.11.2021 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) не прибув, просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в судове засідання 23.11.2021 прибув та надав суду усні пояснення по суті справи, в яких заперечив проти задоволення первісних позовних вимог та підтримав зустрічні позовні вимоги.
Заслухавши вступне слово відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень проти позову, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази Суд
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
14.04.2020 між позивачем за первісним позовом, як покупцем, та відповідачем, за зустрічним позовом, як постачальником, було укладено договір поставки № 140420 (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) покупцю товар, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти його згідно умов договору.
Згідно з п. 2.1.1. договору передача товару здійснюється на підставі видаткової накладної за підписом сторін.
Асортимент, кількість та ціна на товар, що поставляється, визначається у рахунках - фактурах або у специфікаціях постачальника, погоджених покупцем, які є невід'ємною частиною договору (п. 2.1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1.4. договору право власності на товар переходить в момент передачі товару покупцю, в місті поставки товару, що підтверджується підписанням видаткової накладної.
Поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів, якщо інше не вказано у рахунках - фактурах, від дати отримання попередньої оплати у порядку, визначеному в п. 6.2. договору (п. 2.1.5. договору).
Сторони погодили, що передача та приймання товару здійснюється на підставі видаткової накладної, яка підписується сторонами і є невід'ємною частиною договору (п.3.2. договору).
Згідно із п. 6.1. договору, загальна сума договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по даному договору та у видаткових накладних постачальника.
Покупець зобов'язаний провести передплату за товар протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виписки рахунку у розмірі 50 % від загальної суми замовленого рахунку (п. 6.2. договору).
Остаточний розрахунок в розмірі 50 % покупець здійснює протягом 14 календарних днів з моменту поставки продукції та підписання видаткової накладної (п. 6.3. договору).
Відповідно до п. 8.1. договору, у випадку порушення погоджених строків поставки товару постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 5 %, від вартості непоставленого товару або товару, поставленого з порушенням строків, за кожен день прострочення.
Згідно з п. 8.2. договору, за прострочення строків поставки за даним договором більше ніж на 5 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого товару за кожний день прострочення.
За прострочення строків оплати за даним договором покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу (п. 8.5. договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2020 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 9.1. договору).
Постачальник виставив покупцю 3 рахунки за договором на загальну суму 174080,03 грн:
- рахунок № 3319864 від 18.01.2021 на суму 16400,46 грн, в якому зазначено, що термін постачання до 14 робочих днів, умови оплати: 50 % передплата; 50 % після поставки протягом 20 днів;
- рахунок № 3368410 від 02.03.2021 на суму 98932, 50 грн, в якому зазначено, що термін постачання до 45 робочих днів, умови оплати: 50 % передплата; 50 % після поставки протягом 20 днів;
- рахунок № 3391311 від 22.03.2021 на суму 58 747, 07 грн, в якому зазначено, що термін постачання до 15 робочих днів, умови оплати: 50 % передплата; 50 % після поставки протягом 20 днів.
На виконання умов договору покупець сплатив покупцю кошти у загальному розмірі 87 040, 01 грн:
- за платіжним дорученням № 27269 від 20.01.2021 у розмірі 8200,23 грн згідно рахунку № 3319864 від 18.01.2021;
- за платіжним дорученням № 28263 від 04.03.2021 у розмірі 49466,25 грн згідно рахунку № 3368410 від 02.03.2021;
- за платіжним дорученням № 28838 від 26.03.2021 у розмірі 29373,53 грн за рахунком № 3391311 від 22.03.2021.
Постачальник на виконання умов договору поставив покупцю товар на загальну суму 174080, 03 грн:
- за видатковою накладною № 932673644 від 26.01.2021 на суму 16 400, 46 грн;
- за видатковою накладною № 932782387 від 13.05.2021 на суму 25 958, 10 грн;
- за видатковою накладною № 932782378 від 13.05.2021 на суму 21 593, 56 грн;
- за видатковою накладною № 932787961 від 19.05.2021 на суму 37 153, 51 грн;
- за видатковою накладною № 932800365 від 31.05.2021 на суму 72 974, 40 грн.
Отже, постачальник свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте з порушенням строку поставки товару, обумовленого договором.
Покупець свої зобов'язання по оплаті 50 % вартості поставленого товару протягом 20 днів після поставки не виконав і доказів іншого матеріали справи не містять.
II. Предмет первісного позову.
Предметом первісного позову у даній справі є вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 243 857, 12 грн штрафу, обумовленого договором за несвоєчасну поставку товару.
ІІІ. Предмет зустрічного позову.
Предметом зустрічного позову у даній справі є вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 87040, 02 грн основного боргу за договором та 3604,94 грн пені, обумовленої договором за несвоєчасну оплату поставленого товару.
IV. Доводи первісного позивача у справі.
Так, згідно з доводами позивача за первісним позовом, викладеними в первісній позовній заяві, відповідач за первісним позовом свої зобов'язання щодо своєчасної поставки товару за рахунками № № 3368410 від 02.03.2021 та № 3391311 від 22.03.2021 не виконав, поставив товару з порушенням строку, визначеного договором, відтак зобов'язаний сплати суму штрафних санкцій за загальний період прострочення з 20.04.2021 до 31.05.2021, в розмірі обумовленому договором.
V. Заперечення відповідача за первісним позовом у справі.
Відповідач за первісним позовом заперечує проти задоволення первісних позовних вимог з тих підстав, що:
(1) ковід - карантин, встановлений Кабінетом міністрів України віднесено законом до форс-мажорних обставин, відповідно причиною, затримки поставки товару є форс - мажорні обставини, які жодна сторона не могла передбачити;
(2) позивач за первісним позовом в усному порядку був своєчасно та неодноразово повідомлений про причини затримки поставки товару, в тому числі, щодо запровадження карантинних заходів в Італії, звідки відповідач отримував товар;
(3) розрахунок штрафних санкцій на 77, 3 % більше суми поставки;
(4) внаслідок прострочення поставки позивач за первісним позов не поніс реальних збитків;
(5) відповідач за первісним позовом готовий сплатити неустойку від суми простроченого зобов'язання у розмірі 8 % на загальну суму 9 596, 72 грн.
Відповідач за первісним позовом, також, клопоче про зменшення розміру штрафних санкцій, у зв'язку із об'єктивною неможливістю виконати зобов'язання у обумовлені у договорі строки та вжиттям з боку відповідача за первісним позовом всіх необхідних заходів для виконання поставки, тобто з огляду на наявність виняткових обставин.
VІ. Доводи позивача за зустрічним позовом у справі.
Згідно з доводами позивача за зустрічним позовом, викладеними в зустрічній позовній заяві, відповідач за зустрічним позовом свої зобов'язання щодо своєчасної оплати 50 % вартості поставленого товару за видатковими накладними № 932673644 від 26.01.2021, № 932782387 від 13.05.2021, № 932782378 від 13.05.2021, № 932787961 від 19.05.2021 та № 932800365 від 31.05.2021 не виконав, відтак зобов'язаний сплати суму основного боргу та штрафних санкцій за загальний період прострочення з 11.02.2021 до 08.09.2021, в розмірі обумовленому договором.
VІІ. Заперечення відповідача за зустрічним позовом у справі.
Відповідач за зустрічним позовом, згідно викладеного у відзиві на зустрічну позовну заяву, не заперечує проти оплати грошових коштів за отриманий товар у розмірі 87 040, 02 грн, однак вважає, що відповідна сума підлягає оплаті після сплати позивачем за зустрічним позовом штрафних санкцій за прострочення строків поставки товару.
Не виконання відповідачем за зустрічним позовом грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару спричинене простроченням позивачем за зустрічним позовом строків поставки товару, відтак, на думку відповідача за зустрічним позовом, в його діях відсутня вина щодо порушення строків оплати, що виключає відповідальність відповідача за зустрічним позовом у вигляді пені.
VІІІ. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спорів у справі стали питання щодо наявності та/або відсутності у постачальника обов'язку здійснити оплату штрафних санкцій, нарахованих покупцем за порушення строків поставки товару, та щодо наявності та/або відсутності у покупця обов'язку здійснити оплату поставленого товару у повному обсязі та пені, нарахованої за період прострочення відповідного грошового зобов'язання.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи був поставлений товар за договором з простроченням строку, обумовленого договором?;
- чи наявні підстави у даному випадку для зменшення розміру штрафних санкцій нарахованих за порушення строку поставки?;
- чи настав строк повної оплати поставленого товару?;
- чи мало місце порушення строків оплати поставленого товару з боку покупця?;
- чи правильно покупець та постачальник розрахували розмір штрафних санкцій?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак, у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як встановлено судом, постачальником у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено покупцю товар на загальну суму 174 080, 03 грн, що підтверджується матеріалами справи, який покупець в силу положень договору був зобов'язаний оплатити наступним чином: 50 % на умовах передплати та 50 % після поставки товару протягом 20 днів. Поставлений товар був оплачений відповідачем лише частково, на суму передплати у розмірі 87 040, 01 грн, і доказів іншого матеріали справи не містять.
Щодо первісного позову суд зазначає наступне.
Суд встановив, що за умовами договору термін поставки товару за рахунком № 3319864 від 18.01.2021 на суму 16 400, 46 грн складав 14 робочих днів з моменту внесення покупцем 50 % передплати, за рахунком № 3368410 від 02.03.2021 на суму 98 932, 50 грн - 45 робочих днів та за рахунком № 3391311 від 22.03.2021 на суму 58 747, 07 грн - 15 робочих днів.
Передплата у розмірі 50 % вартості товару за рахунками № 3319864 від 18.01.2021, № 3368410 від 02.03.2021 та № 3391311 від 22.03.2021 була внесена покупцем, як встановив суд, 20.01.2021, 04.03.2021 та 26.03.2021 відповідно. Отже, з огляду на зазначені вище строки поставки товару, постачальник був зобов'язаний поставити товар на суму 16 400, 46 грн у строк до 09.02.2021 включно, товар на суму 98 932, 50 грн - до 12.05.2021 включно та товару на суму 58 747, 07 грн - до 16.04.2021 включно.
Товар за рахунком № 3319864 від 18.01.2021 на суму 16 400, 46 грн був поставлений за видатковою накладною № 932673644 від 26.01.2021, тобто у строк обумовлений договором.
Товар за рахунком № 3368410 від 02.03.2021 на суму 98 932, 50 грн був поставлений за видатковою накладною № 932782387 від 13.05.2021 на суму 25 958, 10 грн та за видатковою накладною № 932800365 від 31.05.2021 на суму 72 974, 40 грн, тобто з порушенням строку поставки товару на суму 72 974, 40 грн на 18 днів (період прострочення з 13.05.2021 до 30.05.2021).
Товар за рахунком № 3391311 від 22.03.2021 на суму 58 747, 07 грн був поставлений за видатковою накладною № 932782378 від 13.05.2021 на суму 21 593, 56 грн та за видатковою накладною № 932787961 від 19.05.2021 на суму 37 153, 51 грн, тобто з порушенням строку поставки товару на суму 21 539, 56 грн на 25 днів (період прострочення з 17.04.2021 до 12.05.2021) та з порушенням строку поставки товару на суму 37 153, 51 грн на 31 день (період прострочення з 17.04.2021 до 18.05.2021).
При визначенні періодів прострочення строку поставки товару суд врахував положення ст. 253 Цивільного кодексу України, щодо початку перебігу строку з наступного дня після відповідної календарної дати, та що день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який стягується штрафна санкція.
Отже, товар за рахунком № 3368410 від 02.03.2021 на суму 98 932, 50 грн та за рахунком № 3391311 від 22.03.2021 на суму 58 747, 07 грн був поставлений покупцю з порушення строків поставки, обумовлених договором, і таке порушення строків складало понад 5 календарних днів.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Сторони узгодили, у п. 8.2. договору, що за прострочення строків поставки за договором більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого товару за кожний день прострочення.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України штрафна санкція, визначена сторонами, у п. 8.2. договору, за своєю правовою природою є пенею, не штрафом.
Позивач за первісним позовом нараховує штрафну санкцію за порушення строків поставки товару на суму 58 474, 07 грн за загальний період прострочення з 20.04.2021 до 18.05.2021 та на суму 60 812, 00 грн за загальний період прострочення з 15.05.2021 до 31.05.2021, і за розрахунком позивача загальна сума штрафних санкцій складає 243 857, 12 грн. При цьому, позивач здійснює нарахування штрафної санкції за п. 8.1. та п. 8.2. договору.
З огляду на вимоги Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
На переконання суду п. 8.1. договору до правовідносин сторін застосуванню не підлягає, адже прострочення постачальника становить більше 5 календарних днів.
Крім того, як вбачається із вище викладеного, періоди прострочення постачальника, визначені судом, відрізняються від відповідних періодів, визначених позивачем за первісним позовом, як і об'єкт нарахування неустойки.
З урахуванням зазначеного, суд самостійно визначає суму пені, що підлягає стягненню з постачальника, у зв'язку з порушенням строків постачання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем за первісним позовом періоду часу, протягом якого, на думку позивача за первісним позовом, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем за первісним позовом максимального розміру відповідної пені та розміру об'єкта нарахування пені.
За розрахунком суду пеня (штрафна санкція), узгоджена сторонами у. п. 8.2. договору, за порушення строків поставки товару на суму 58 474, 07 грн за загальний період прострочення з 20.04.2021 до 18.05.2021 складає 157 286, 23 грн (49 541, 08 + 107 745, 15 = 157 286, 23). Розмір пені суд розрахував виходячи із того, що за прострочення поставку товару на суму 21 539, 56 грн за період з 20.04.2021 до 12.05.2021 (23 дні) пеня становить 49 541, 08 грн, та що за прострочення поставку товару на суму 37 153, 51 грн за період з 20.04.2021 до 18.05.2021 (29 днів) становить 107 745, 15 грн.
За розрахунком суду, пеня (штрафна санкція), узгоджена сторонами у. п. 8.2. договору, за порушення строків поставки товару на суму 60 812, 00 грн за загальний період прострочення з 15.05.2021 до 30.05.2021 (16 днів) становить 97 299, 20 грн.
Загалом за розрахунком суду пеня (штрафна санкція), узгоджена сторонами у п. 8.2. договору, за порушення строків поставки товару за загальний період з 20.04.2021 до 30.05.2021, складає 205 044, 35 грн (107 475, 15 + 97 299, 20 = 205 044, 35).
З огляду на встановлене, судом порушення постачальником строків поставки товару, обумовлених договором, у даному випадку наявні правові підстави для стягнення розрахованої судом суми пені з відповідача за первісним позовом. Отже, вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення з відповідача 205 044, 35 грн штрафних санкцій є доведеними та обґрунтованими. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на неправильне визначення суми та періоду нарахування з підстав, викладених вище.
Щодо обґрунтованості клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення неустойки.
Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).
За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 (постанова від 18.03.2020) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, тобто його дискреційними повноваженнями, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В даному конкретному випадку, з огляду на те, що поставка товару в повному обсязі була здійснена, що загальний період прострочення поставки становив лише 29 днів, що прострочення поставки зумовлено було карантинними заходами, застосованими як в Україні, так і у країні - виробника товару, що сума пені майже вдвічі перевищує розмір суми товару, поставка якого була прострочена, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні підстави для застосування права суду на зменшення розміру неустойки.
Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором, вартість товару, поставка якого була прострочена, ступінь вини постачальника у простроченні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленої до стягнення з відповідача за первісним позовом пені на 80%, у зв'язку з чим стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає пеня у розмірі 41 008, 87 грн (205 044, 35 - (205044, 35 * 80/100) = 41 008, 87).
Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін спору.
Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.
Постачальником умови договору виконані в повному обсязі, поставлено товар, обумовлений договором на загальну суму 174 080, 03 грн.
Згідно зазначеного у рахунках, виставлених за договором оплата поставленого товару здійснюється на таких умовах: 50 % передплата та 50 % після поставки протягом 20 днів.
Суд встановив, що покупцем поставлений товар був оплачений лише частково на 50 % передплати на суму 87 040, 01 грн, відповідно станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість покупця перед постачальником складає 87 040 ,02 грн (174 080, 03 - 87 040, 01 = 87 040 ,02), доказів сплати якої відповідачем за зустрічним позовом суду не надано.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 87 040, 02 грн відповідачем за зустрічним позовом (покупцем) суду не надано.
Факт наявності боргу у відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом за договором в сумі 87 040, 02 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до умов договору та виставлених за договором рахунків є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 87 040, 02 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, з боку відповідача за зустрічним позовом має місце порушення договору в частині дотримання термінів оплати поставленого товару.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за зустрічним позовом є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
В п. 8.5. договору сторони погодили, що за прострочення строків оплати за даним договором покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами договору визначено, що 50 % вартості товару оплачується покупцем після поставки товару протягом 20 днів.
Суд встановив, що постачальник на виконання умов договору поставив покупцю товар на загальну суму 174 080, 03 грн: за видатковою накладною № 932673644 від 26.01.2021 на суму 16 400, 46 грн; за видатковою накладною № 932782387 від 13.05.2021 на суму 25 958, 10 грн; за видатковою накладною № 932782378 від 13.05.2021 на суму 21 593, 56 грн; за видатковою накладною № 932787961 від 19.05.2021 на суму 37 153, 51 грн; за видатковою накладною № 932800365 від 31.05.2021 на суму 72 974, 40 грн.
З огляду на дати поставок товару покупець був зобов'язаний сплатити 8 200, 23 грн до 15.02.2021, 12 979, 05 грн до 02.06.2021, 10 796, 78 грн до 02.06.2021, 18 576, 76 грн до 08.06.2021, 36 487, 20 грн до 20.06.2021 включно. Проте, у зазначені строки покупець оплату за товар не здійснив, і доказів іншого матеріали справи не містять.
Фактично періоди прострочення покупця наступні: щодо 8 200, 23 грн з 16.02.2021 до сьогодні; щодо 12 979, 05 грн з 03.06.2021 до сьогодні, щодо 10 796, 78 грн з 03.06.2021 до сьогодні, щодо 18 576, 76 грн з 09.06.2021 до сьогодні, та щодо 36 487, 20 грн з 21.06.2021 до сьогодні.
Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню за порушення строків оплати поставленого товару за загальний період прострочення з 11.02.2021 до 08.09.2021 у розмірі 3 604, 94 грн. При цьому за розрахунком позивача за зустрічним позовом прострочення щодо оплати 8 200, 23 грн має місце з 11.02.2021 до 08.09.2021, щодо 78 839, 79 грн - з 14.06.2021 до 08.09.2021.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України у розрахунку пені позивача за зустрічним позовом не враховані.
Розрахунок пені позивачем за зустрічним позовом здійснено неправильно, адже не правильно визначний початок періоду прострочення покупця та не враховано законодавчі обмеження періоду за який можуть бути нараховані штрафні санкції, відповідно господарський суд самостійно визначає суми пені у зв'язку з порушенням строків оплати, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем за зустрічним позовом періоду часу, протягом якого, на його думку, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру пені.
За розрахунком суду пеня, узгоджена сторонами у. п. 8.5. договору, за порушення строків оплати товару за загальний період прострочення з 16.02.2021 до 08.09.2021 загалом складає 3 551, 78 грн: на суму 8 200, 23 грн за період прострочення з 16.02.2021 до 16.08.2021 складає 588, 62 грн; на суму 12 979, 05 грн з 03.06.2021 до 08.09.2021 складає 539, 79 грн; на суму 10 796, 78 грн з 03.06.2021 до 08.09.2021 складає 449, 03 грн; на суму 18 576, 76 грн з 09.06.2021 до 08.09.2021 складає 726, 78 грн; на суму 36 487, 20 грн з 21.06.2021 до 08.09.2021 складає 1 247, 56 грн.
З урахуванням зазначеного суд визнає обґрунтованими позовні вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 3 551, 78 грн та відповідно задовольняє зустрічні позовні вимоги частково.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи позивача за первісним позовом щодо порушення постачальником строків поставки товару знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, як і доводи позивача за зустрічним позовом щодо порушення покупцем строків оплати товару, з урахуванням зазначеного, з огляду на наявність підстав для зменшення розміру неустойки за несвоєчасну поставку товару та здійснені судом розрахунки штрафних санкцій, первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Так, з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню на користь позивача за первісним позовом пеня у розмірі 41 008, 87 грн за порушення строків поставки товару, а з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом 87 040, 02 грн основного боргу та 3 551, 78 грн пені за порушення строків оплати товару.
Згідно статі 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
В п. 4.3 постанови Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
З урахуванням зазначеного на відповідача за первісним позовом покладається судовий збір у розмірі 3 075, 67 грн, а на відповідача за зустрічним позовом - у розмірі 2 268, 67 грн.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" внормовано, що зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких підстав, позивачу за первісним позовом слід повернути зайво сплачений судовий збір, але оскільки позивач за первісним позовом не звертався до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору, зайво сплачений судовий збір не повертається судом.
Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Отже, в даному випадку, з огляду на часткове задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум наявні процесуальні підстави для зустрічного зарахування таких сум та стягнення різниці між ними в розмірі 48 735, 93 грн (87 040, 02 + 3 551, 78 + 2 268, 67) - (41 008, 87 + 3 075, 67) = 48 735, 93 грн) на користь позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ" про стягнення 243 587, 12 грн штрафних санкцій задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 1-3, секція Д; ідентифікаційний код: 14290527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21-Г; ідентифікаційний код: 31724919) 41 008 (сорок одну тисячу вісім) грн 87 коп. штрафних санкцій та 3 075 (три тисячі сімдесят п'ять) грн 67 коп. судового збору.
3. В задоволенні інших первісних позовних вимог в частині стягнення 202 848, 25 грн штрафних санкцій, відмовити.
4. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" про стягнення заборгованості та пені в загальному розмірі 90 644, 96 грн задовольнити частково.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21-Г; ідентифікаційний код: 31724919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 1-3, секція Д; ідентифікаційний код: 14290527) 87 040 (вісімдесят сім тисяч сорок) грн 02 коп. основного боргу, 3 551 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) грн 78 коп. пені та 2 268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн 67 коп. судового збору.
6. В задоволенні інших зустрічних позовних вимог, в частині стягнення 53, 16 грн пені - відмовити.
7. Провести зустрічне зарахування сум стягнутих за первісним та зустрічним позовом та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21-Г; ідентифікаційний код: 31724919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМОЦЦІ" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 1-3, секція Д; ідентифікаційний код: 14290527) 48 735 (сорок вісім тисяч сімсот тридцять п'ять) грн 93 коп.
8. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.11.2021.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких