Справа № 16/40
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25.11.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника скаржника (боржника) адвоката Чежегова Є. М., приватного виконавця Кушніра О. В., представника стягувача адвоката Шандарівського Т. Г., розглянув в відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині, у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" про стягнення заборгованості по кредитній угоді шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,
23 грудня 2008 р., Господарський суд Івано-Франківської області у даній справі ухвалив рішення про задоволення позову у справі № 16/40 та стягнув з ТОВ "Наса" на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованість по кредитній угоді № 5404K45 від 29 вересня 2004 р. в розмірі 85 051,15 Євро, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 790 132 грн 59 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5404Z101 від 29 вересня 2004 р. на майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. П. Мирного, 5, який складається з: адміністративно-побутового корпуса (матеріал - цегла) загальною площею 355,4 кв. м, зазначеного в плані літерою "А", приміщення столярного цеху (матеріал - цегла) загальною площею 447,4 кв.м, зазначеного в плані літерою "Б", приміщення пилорами (матеріал - шиф. лист) загальною площею 163,5 кв. м, зазначеного в плані літерою "Г", приміщення складу (матеріал - цегла) загальною площею 148,2 кв. м, зазначеного в плані літерою "Х, Ц", приміщення гаражу та навісу (матеріал - цегла) загальною площею 232,0 кв. м, зазначеного в плані літерою "З, Л", навісу (матеріал - шиф. лист) загальною площею 127,8 кв.м, зазначеного в плані літерою "Н", побутово-складського приміщення (матеріал - цегла) загальною площею 185,1 кв. м, зазначеного в плані літерою "Ф, У, С", приміщення ангару (матеріал - цегла) загальною площею 444,8 кв. м, зазначеного в плані літерою "Ш", гаражно-складського приміщення (матеріал - цегла, з/б панелі) загальною площею 152,6 кв. м, зазначеного в плані літерою "Щ", піднавісу (матеріал - мет. решіт.) загальною площею 89,7 кв. м, зазначеного в плані літерою "Ч", огорожі (матеріал - цегла, з/б плити) загальною площею 347,8 кв. м, зазначеного в плані № 2, 3. Крім того, у своєму рішенні суд визначив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
09 січня 2009 р., на виконання зазначеного рішення суд видав відповідний наказ, який був пред'явлений до виконання до приватного виконавця Кушніра Олега Вікторовича.
16 листопада 2021 р., боржник ТОВ "Наса" звернувся до суду із заявою про визнання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 178 від 09 січня 2009 р., таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ "Наса" на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованості по кредитній угоді № 5404К45 від 29 вересня 2004 р. в розмірі 15 011,68 Євро, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 28 жовтня 2013 р. складає 165 200 грн.
В обґрунтування цієї заяви боржник вказує на те, що зазначена в наказі від 09 січня 2009 р. № 178 сума підлягає зменшенню на 15 011,68 Євро у зв'язку із частковим її погашенням. Однак, АТ "Укрексімбанк" звернувся до приватного виконавця із заявою, в якій повідомив, що внаслідок часткового погашення боргу стягненню підлягають 76 327,89 Євро, замість 70 049,27 Євро. У своїй заяві боржник також просив суд витребувати у приватного виконавця Кушніра Олега Вікторовича матеріали виконавчого провадження № 65268367.
17 листопада 2021 р., суд призначив розгляд даної заяви на 25 листопада 2021 р. та витребував у приватного виконавця Кушніра О. В. матеріали виконавчого провадження № 65268367.
19 листопада 2021 р. до суду надійшло клопотання ТОВ "Наса" про зупинення виконання за наказом від 09 січня 2009 р. № 178.
22 листопада 2021 р., суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання ТОВ "Наса".
24 листопада 2021 р., до суду від приватного виконавця Кушніра О. В. надійшли матеріали виконавчого провадження № 65268367.
В судовому засіданні 25 листопада 2021 р., представник АТ "Укрексімбанк" подав відзив на заяву ТОВ "Наса" про визнання наказу, таким, що не підлягає виконанню в частині, із змісту якого вбачається, що стягувач щодо цієї заяви заперечує, вважає її не обґрунтованою та безпідставною, при цьому вказує на те, що від реалізації іпотечної квартири на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2011 р. у справі № 0907/2-32/2011 в банк надішли кошти в розмірі 132 069 грн 10 коп., а не в розмірі, зазначеному боржником і ці кошти були переведені по курсу НБУ (15,3115) станом на дату їх надходження та зараховані банком в погашення заборгованості за кредитним договором № 5404K45 від 29 вересня 2004 р.
Крім того, в судовому засіданні представник стягувача повідомив суду, що крім згаданих вище коштів в погашення заборгованості банком також зараховано 100 Євро, які були сплачені боржником. Тому заборгованість по кредитному договору, що підлягає стягненню відповідно до судового рішення у даній справі складає 76 327,89 Євро (85 051,15 - 8 723,26 Євро).
Представник заявника (боржника) в судовому засіданні повідомив суду, що ним помилково в описовій та прохальній частині заяви зазначено розмір коштів 15 011,68 Євро, в частині яких просить визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, замість 15 001,87 Євро. Крім того, після виступу представника АТ "Укрексімбанк" представник заявника просив суд визнати наказ Господарського суду Івано-Франківської області № 178 від 09 січня 2009 р., таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості по кредитній угоді в розмірі зазначеному стягувачем - 8 723,26 Євро.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку є банківські виписки з рахунків, які вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки банку з рахунків можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 25 травня 2021 р. у справі № 554/4300/16-ц.
Так, в підтвердження зарахування коштів від реалізації іпотечної квартири в погашення заборгованості за кредитним договором № 5404K45 від 29 вересня 2004 р. АТ "Укрексімбанк" подав виписку банку по рахунку ТОВ "Наса" з 29 вересня 2004 р. по 23 листопада 2021 р.
Крім того, із змісту наявної в матеріалах виконавчого провадження заяви вбачається, що АТ "Укрексімбанк", 08 листопада 2021 р., повідомив приватному виконавцю Кушніру О. В., що внаслідок часткового погашення боргу, стягненню відповідно до наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 178 від 09 січня 2009 р. підлягає заборгованість 76 327,89 Євро.
Натоміть, ТОВ "Наса" звертаючись до суду із заявою про визнання наказу № 178 від 09 січня 2009 р., таким, що не підлягає виконанню в частині на 15 011,68 Євро, жодними належними та допустимими доказами не підтвердив, що саме така сума мала б бути зарахована банком в погашення заборгованості за кредитним договором в даній справі. Більш того, як повідомив суду представник заявника, ТОВ "Наса" не зверталося до стягувача для уточнення розміру коштів, які зараховані банком від реалізації іпотечної квартири. Тож представник заявника в судовому засіданні під час розгляду поданої ним заяви двічі змінював суму, в частині якої вважає, що наказ слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Як визначено в ст. 18 ГПУ України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на дотриманні принципу обов'язковості судового рішення. Так, у справі "Глоба проти України", суд зазначив, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comingersoll S.A. проти Португалії"); пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").
За змістом частин 1, 2 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Враховуючи наведене, а також те, що наказ Господарського суду Івано-Франківської області № 178 від 09 січня 2009 р. перебуває на виконанні у приватного виконавця Кушніра Олега Вікторовича і стягувач повідомив виконавцю, що стягненню за даним наказом підлягає заборгованість у розмірі 76 327,89 Євро, а не 85 051,15 Євро (оскільки стягувачу частково надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості від примусової реалізації іпотечної квартири), суд вважає, що підстави для визнати виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в частині, відсутні.
Керуючись статтями 234, 235, 328 ГПК України, суд
в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.
Суддя І. В. Ткаченко
Повний текст ухвали складено 30 листопада 2021 р.