номер провадження справи 24/65/21
01.11.2021 Справа № 908/1117/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретареві Вака В.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1117/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Алко” (вул. Полковника Шутова, буд. 9А, офіс 523, м. Київ, 03113, ідентифікаційний код 39496546)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азоврітейл” (вул. Добролюбова, буд. 25, кім. 207, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код 35514807)
про стягнення 1557459,75 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Алко” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азоврітейл” про стягнення основного боргу в сумі 1371267,86 грн., трьох процентів річних у сумі 62777,78 грн. та інфляційних витрат у сумі 123414,11 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 20.09.2019 між позивачем як кредитором, ТОВ “Український Рітейл” як первісним боржником та ТОВ “Азоврітейл” як новим боржником укладено договір про переведення боргу (заміну сторони в зобов'язанні) №26/09/21, який регулює заміну первісного боржника на нового боржника у зобов'язаннях, що виникли з договору поставки №Ю01/04 від 01.04.2015, укладеним між кредитором та первісним боржником, з урахуванням договору про врегулювання заборгованості № 26/09/22 від 20.09.2019, укладеного кредитором із первісним боржником. Зазначений договір було підписано у зв'язку з невиконанням первісним боржником - ТОВ «Український рітейл» свого зобов'язання за договором поставки № Ю01/04 від 01.04.2015, укладеним між позивачем як постачальником та ТОВ «Український рітейл» як покупцем. ТОВ «Український рітейл» поставлені товари не були оплачені, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 4113803,57 грн, що й була переведена у відповідності до договору про переведення боргу (заміну сторони в зобов'язанні) № 26/09/23 від 20.09.2019, що є предметом цього договору. У встановлений договором про переведення боргу термін заборгованість в розмірі 4113803,57 грн. сплачена не була. Відповідач почав здійснювати оплату лише з квітня 2020 року. Обставини порушення договірних зобов'язань щодо сплати заборгованості, у звязку з чим виникло прострочення зі сплати 4113803,57 грн і право вимоги позивача щодо сплати заборгованості відповідачем на підставі договору № 26/09/23 про переведення боргу від 20.09.2019 встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 у справі № 908/774/20, яке вступило у законну силу. Позивач вказує на те, що договір про врегулювання заборгованості містить посилання на договір поставки та загальну суму боргу за цим договором у розмірі 5485071,43 грн і прощення його частини в сумі 1371267,86 грн, лише у разі сплати іншої частини боргу в сумі 4113803,57 грн. саме у встановлений сторонами пунктом 3.1.1. договору строк - не пізніше 30.09.2019. Оскільки відповідачем не було сплачено частину боргу у розмірі 4113803,57 грн у встановлений строк, то прощення частини загального боргу в сумі 1371267,86 грн не відбулось. У зв'язку з тим, що відповідачем порушено договірні зобов'язання перед позивачем щодо своєчасної та у повному обсязі сплати заборгованості в сумі 1371267,86 грн, відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 62777,78 грн та інфляційні збитки в розмірі 123414,11 грн. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 509, 513, 520, 521, 525, 526, 527, 530, 599, 605, 610, 624, 625, 655, 692, ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 27.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1117/21 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/65/21. Підготовче судове засідання призначено на 26.05.2021.
Ухвалою суду від 26.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, та відкладено підготовче засідання на 05.07.2021.
Підготовче судове засідання у справі № 908/1117/21 перенесено на 27.07.2021 та на 03.08.2021, про що винесено відповідні ухвали.
30.06.2021 на адресу суду від ТОВ “Азоврітейл” надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній не погоджується з доводами позивача та зокрема зазначає, що стягнення заборгованості у повному розмірі (в розмірі первісної заборгованості, без урахування прощення частини боргу) можливе лише за умови, що договором про врегулювання заборгованості встановлений правовий наслідок прострочення сплати частини заборгованості у вигляді сплати в такому випадку повної суми заборгованості. В даному випадку договором про врегулювання заборгованості укладеним 20.09.2019 між ТОВ «Український Рітейл» та ТОВ «Юнайтед Алко» не передбачено наслідку прострочення сплати Боржником заборгованості в сумі 4113803,57 грн, а тому, попри наявність такого прострочення - підстави для стягнення з ТОВ «Азоврітейл» (правонаступника ТОВ «Український Рітейл») повної суми заборгованості (різниці між первісною сумою заборгованості та сплаченою суми заборгованості з урахуванням прощення боргу) відсутні. Лише сам факт сплати коштів в сумі 4113803,57 грн є підставою для прощення ТОВ «Азоврітейл» (Новому боржнику) частини боргу в сумі 1371267,86 грн. і факт належного або неналежного виконання договору про врегулювання заборгованості жодним чином не впливає на чинність умови про прощення вказаної частини боргу. Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 по справі № 908/774/20, оскільки предметом позову у справі № 908/774/20 була не сума прощеного боргу (дисконту) 1371267,86 грн, а непрощена частина боргу в розмірі 4113803,57 грн., яка на сьогоднішній день є повністю сплачена. Договір від 20.09.2019 є фактично договором про прощення частини заборгованості в сумі 1371267,86 грн, за яким позивач взяв на себе обов'язок пробачити, тобто відмовитись від права вимагати цю суму за умови настання юридичного факту сплати відповідачем частини боргу 4113803,57 грн. Відповідач виконав свій обов'язок зі сплати частини заборгованості 4113803,57 грн, а тому позивач зобов'язаний пробачити відповідачу прощену суму боргу 1371267,86 грн.
Ухвалою суду від 03.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2021.
В судовому засіданні 30.08.2021 суд заслухав вступне слова позивача і відповідача та оголосив перерву до 14.09.2021.
Ухвалою суду від 08.09.2021 судове засідання перенесено на 11.10.2021.
Ухвалою суду від 11.10.2021 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 01.11.2021. Також, визначено здійснювати розгляд справи № 908/1117/21 в судовому засіданні 01.11.2021 з використанням системи відеоконференцзв'язку “EASYCON”.
29.10.2021 відповідачем надані суду додаткові письмові пояснення.
01.11.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла зава (без ЄЦП) про розгляд справи по суті без участі представника ТОВ «Юнайтед Алко».
Судового засідання 01.11.2021 в режимі відеоконференції не відбулося з технічних причин.
У судовому засіданні 01.11.2021 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд
01.04.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтнд Алко" (постачальник) укладено договір поставки № Ю01/04 з додатками та з протоколом розбіжностей (далі - договір поставки), за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар (далі - товар) на умовах даного договору.
Згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, зазначаються у додатку №1 ("Специфікація"), що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.8 договору встановлено, що зобов'язання з поставки вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно з умовами даного договору та діючого законодавства України.
За умовами п. 6.6 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 95 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.
До договору сторонами укладено додатки, протокол розбіжностей та додаткові угоди.
На виконання договору поставки постачальник поставив покупцю в період з 04.01.2019 по 30.05.2019 товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Покупцем, ТОВ «Український рітейл», здійснено часткову оплату поставленого товару.
В акті звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2019-20.09.2019 сторони засвідчили, що заборгованість покупця перед постачальником за поставлений товар станом на 20.09.2019 складає 5485071,43 грн.
20.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнайтед Алко” (кредитор), Товариство з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (боржник) уклали договір про врегулювання заборгованості № 26/09/22, згідно якого (п. 2.1.) сторони підтвердили заборгованість за поставлений за договором поставки №Ю01/04 від 01.04.2015 в сумі 5485071,43 грн.
Відповідно до п. 3.1. договору про врегулювання заборгованості у строк не пізніше 30.09.2019 боржник зобов'язується сплатити кредитору частину боргу у загальному розмірі 4113803,57 грн.
З дати сплати боржником частини боргу, визначеної в. п. 3.1.1 цього договору, кредитор прощає боржнику залишок боргу у загальному розмірі 1371267,86 грн Прощення боргу за цим п. 3.1.2. договору є автоматичним та безумовним, та не потребує укладення сторонами будь-яких додаткових документів (п. 3.1.2.).
Відповідно до п. 3.1.3 договору про врегулювання заборгованості з дати сплати боржником частини боргу, визначеної в п. 3.1.1. цього договору кредитор безумовно і назавжди звільняє боржника від всіх претензій, вимог, позовів щодо всіх та будь-яких зобов'язань боржника за контрактом.
Також, 20.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Алко" (кредитор), Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (первісний боржник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" (новий боржник) уклали договір № 26/09/23 про переведення боргу (заміну сторони у зобов'язанні).
Відповідно до предмету договору про переведення боргу (заміну сторони у зобов'язанні) цей договір направлено на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу заміни у зобов'язанні первісного боржника на нового боржника (переведення боргу) в порядку та на умовах, визначених даним договором та діючим законодавством України, у зобов'язаннях, що виникли з Договору поставки №Ю01/04 від 01.04.2015, укладеним між кредитором та боржником, з усіма договорами про внесення змін та доповнень, додатковими угодами та додатками до нього (них), що є його невід'ємною частиною, надалі іменується "Основний договір", з урахуванням Договору про врегулювання заборгованості від 20 вересня 2019, укладеного кредитором із первісним боржником. Цей Договір визначає істотні умови та є невід'ємною частиною Основного договору.
Борг (грошові зобов'язання) первісного боржника перед кредитором за Основним договором, що переводиться на нового боржника за цим договором становить 4113803,57 грн і складається з наступних зобов'язань: заборгованість за основним зобов'язанням складає 4113808,57 грн (п. 1.2 договору).
Пунктом 1.3. договору передбачено, що кредитор надає повну та безвідкличну згоду на переведення боргу та зобов'язується прийняти виконання зобов'язань від нового боржника.
Кредитор і первісний боржник підтверджують (гарантують) новому боржнику дійсність переведених за цим договором зобов'язань (п. 1.4 договору).
Моментом переведення боргу первісного боржника на нового боржника та виникнення зобов'язань нового боржника перед кредитором на загальну суму 4113803,57 грн є дата підписання сторонами цього договору (п. 1.5 договору).
Правовідносини первісного боржника та кредитора за договорами, детальний перелік яких вказаний у п.п. 1.1. договору, вважаються припиненими для первісного боржника з дати підписання сторонами цього договору у зв'язку з переведенням відповідних зобов'язань на нового боржника (п 1.6 договору).
Пунктом 1.7 договору встановлено, що сторони цього договору усвідомлюють і цим підтверджують, що укладення цього договору не є домовленістю сторін за основним договором щодо припинення зобов'язань за ним та/або його припинення, а регулює лише заміну зобов'язаної сторони за основним договором.
Розділом 2 вказаного договору (Оплата та порядок розрахунків) передбачено наступне:
2.1. За переведення боргу первісний боржник сплачує новому боржнику кошти у розмірі, що дорівнює боргу у загальній сумі, визначеній у п. 1.2. цього договору, а саме у сумі 4113803,57 грн.
2.2. Первісний боржник зобов'язаний сплатити новому боржнику кошти, в розмірі, визначеному в пункті 2.1. цього договору, за реквізитами, зазначеними в цьому договорі, не пізніше 30 вересня 2019 року.
2.3. Новий Боржник має здійснити оплату заборгованості кредиторові у розмірі 4113803,57 грн, що є предметом цього договору, на поточний рахунок кредитора в строк до 30 вересня 2019 року.
Відповідно до п. 3.1. договору про переведення боргу, одночасно з укладенням цього договору, первісний боржник передає новому боржнику оригінал основного договору (з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього), а також інші документи стосовно виконання зобов'язань за основним договором, за погодженням між первісним боржником та новим боржником. Новий боржник підтверджує, що йому передані всі документи та інформація, які є необхідними та достатніми для належного виконання ним зобов'язань за основним договором, а також інша документація, пов'язана з основним договором. Новий боржник засвідчує, що він ознайомлений і згодний з усіма умовами основного договору, всі положення якого йому зрозумілі, та гарантує виконання зобов'язань за основним договором у повному обсязі.
Відповідальність за достовірність, правильність та повноту наданої новому боржнику інформації та документації несе первісний боржник (п. 3.2.).
Згідно п. 3.3. договору новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору в сумі, визначеній в п. 1.2. цього договору.
Новий боржник вправі висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником, окрім вимог щодо розміру заборгованості, визначеної цим договором та підстав набуття такої заборгованості новим боржником, зокрема, за цим договором та основним договором - договором поставки № Ю01/04 від 01.04.2015, укладеним між кредитором та боржником (п. 3.4.).
Кредитор зобов'язується прийняти виконання зобов'язань від нового боржника на умовах основного договору у загальній сумі, визначеній в п. 1.2. цього договору, в строк обумовлений п. 2.3 цього договору.
Новий боржник заявляє, що на дату укладення цього договору він отримав всі корпоративні узгодження і інші дозволи, які потрібні відповідно до законодавства, установчих документів, договорів та інших документів, обов'язкових для нового боржника, на укладення та виконання зобов'язань за договором (п. 6.3. договору).
Враховуючи, що заборгованість з поставки товару за вказаними договорами своєчасно та у повному обсязі сплачена не була, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 у справі № 908/774/20 встановлено, що матеріалами справи підтверджується поставка товару на виконання договору поставки та борг за поставку товару, частину якого, у загальному розмірі 4113803,57 грн не було сплачено ні у строки встановлені договором поставки, ні у строк - не пізніше 30.09.2019, встановлений сторонами у договорі про врегулювання заборгованості за договором поставки. Частина боргу в сумі 1063803,57 грн сплачена відповідачем у період з 30.04.2020 по 09.06.2020, що підтверджується банківськими виписками із призначенням платежу “часткове погашення заборгованості за договором переведення боргу (30.04.2020 - 213803 грн 57 коп., 08.05.2020 - 300000 грн 00 коп., 15.05.2020 - 300000 грн 00 коп., 22.05.2020 - 150000 грн 00 коп., 09.06.2020 - 100000 грн. 00 коп.). Таким чином, станом на 02.07.2020 (подання заяви про зменшення позовних вимог) позивачем обґрунтовано та правомірно було заявлено до стягнення 3050000 грн 00 коп. (4113803 грн 57 коп. - 1063803 грн 57 коп.). Однак, згідно банківської виписки наданої позивачем 23.07.2020, 30.06.2020 відповідачем згідно договору про переведення боргу було сплачено ще 50000 грн 00 коп.
За наслідками розгляду спору у справі № 908/774/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азоврітейл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Алко» 3000000,00 грн основного боргу, 85706,00 грн 3% річних, 86895,63 грн інфляційних втрат та 47589,03 грн 03 коп. судового збору.
У даній справі позивач просить стягнути з відповідача заборгованіть в сумі 1371267,86 грн (прощеного боргу) та нарахованих за прострочення її сплати 3% річних в сумі 62777,78 грн та інфляційних втрат в сумі 123414,11 грн за період з 01.10.2019 по 09.04.2021 та вважає, що оскільки відповідачем не було сплачено частину боргу у розмірі 4113803,57 грн. саме у встановлений сторонами п. 3.1.1. договору про врегулювання заборгованості строк - не пізніше 30.09.2019, а отже і прощення частини загального боргу в сумі 1371267,86 грн. у звязку з цим не відбулось.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (статті 525, 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частина перша статті 510 Цивільного кодексу України, визначає, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
За умовами частини першої статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (частини перша статті 521 Цивільного кодексу України).
Як встановлено вище, борг у сумі 4113803,57 грн, який виник за договором поставки № Ю01/04 від 01.04.2015 було переведено на відповідача на підставі договору № 26/09/23 про переведення боргу (заміну сторони у зобов'язанні).
Пунктом 1.2 та 3.3. договору про переведення боргу визначено суму, яка становить зобов'язання відповідача 4113803,57 грн.
Наслідки невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати вказаної суми у строки встановлені у п. 2.3. договору про переведення боргу (до 30.09.2019) не обумовлені цим договором.
Спір щодо стягнення з відповідача вказаного боргу у сумі 4113803,57 грн розглядався у справі № 908/774/20.
При цьому, наявні у справі матеріали свідчать про сплату цієї заборгованості відповідачем на користь позивача у період 30.04.2020-28.08.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем у повному обсязі було виконано свої зобов'язання за договором про переведення боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Як встановлено вище, відповідно до п. 3.1. договору про врегулювання заборгованості у строк не пізніше 30.09.2019 боржник зобов'язується сплатити кредитору частину боргу у загальному розмірі 4113803,57 грн.
З дати сплати боржником частини боргу, визначеної в п. 3.1.1 цього договору, кредитор прощає боржнику залишок боргу у загальному розмірі 1371267,86 грн. Прощення боргу за цим п. 3.1.2. договору є автоматичним та безумовним, та не потребує укладення сторонами будь-яких додаткових документів (п. 3.1.2.).
З викладених пунктів договору про врегулювання заборгованості не вбачається, що прощення боргу у сумі 1371267,86 грн відбувається за умови саме своєчасного погашення заборгованості у сумі 4113803,57 грн. Так само не вказано, що наслідком несвоєчасної сплати частини боргу буде відмова від умов про прощення боргу. Навпаки, у договорі зазначено, що прощення є автоматичним та безумовним.
У дату укладення договору про врегулювання заборгованості між сторонами було укладено і договір про переведення боргу.
При цьому, у договорі про переведення боргу зазначено про покладення на відповідача обов'язку з оплати заборгованості лише у сумі 4113803,57 грн. Тобто, за умовами договору саме цією сумою було обмежено обов'язок відповідача, який хоча і несвоєчасно, проте було ним виконано.
Так само, у договорі про переведення боргу не вказано, що наслідком несвоєчасної оплати зазначеної частини суми буде покладення на відповідача обов'язку з оплати і боргу у сумі 1371267,86 грн, який прощено за умовами договору про врегулювання заборгованості.
За викладених обставин стягнення з відповідача зазначеної суми 1371267,86 грн є безпідставним.
У зв'язку з відсутністю підстав для стягнення боргу у сумі 1371267,86 грн, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 62777,78 грн та інфляційних втрат у сумі 123414,11 грн.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30.11.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян