майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"29" листопада 2021 р. Справа № 906/1018/21.
Господарський суд Житомирської області у складі:
cудді Вельмакіної Т.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітаніда сервіс"
про стягнення 1 464 656,40 грн
(Без виклику представників сторін)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" звернулось до суду з позовом, згідно якого просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітаніда сервіс" 1 464 656,40 грн вартості неоплаченого товару, поставленого за Договором поставки нафтопродуктів №ЗН-МО-2969 від 12.05.2021.
Ухвалою від 22.09.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 19.10.2021.
Ухвалою від 19.10.2021 суд відклав підготовче засідання на 16.11.2021.
Ухвалою від 16.11.2021 суд закрив підготовче засідання та призначив справу №906/1018/21 до судового розгляду по суті на 07.12.2021.
Ухвалою від 18.11.2021 суд відмовив ТОВ "Західна нафтогазова компанія" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
26.11.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, відкритих ТОВ "Тітаніда сервіс" у будь яких банківських установах та будуть виявлені в ході виконавчого провадження, в межах ціни позову у розмірі 1464656,40 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник наводить обставини, аналогічні викладеним у заяві про забезпечення позову від 15.11.2021, зокрема вказує, що після порушення провадження у справі у відповідача відбулося зменшення розміру статутного капіталу на 7196000,00 грн, - до 5000000,00грн, а в складі учасників перебуває лише одна фізична особа з шести. За вказаного, позивач вважає, що у разі задоволення позовних вимог у даній справі, у відповідача, у зв'язку із виплатою учасникам, які вийшли з товариства, вартості їх часток, відповідно до ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", може не залишитися достатньо грошових коштів та майна, на яке могло би бути звернуто стягнення у межах вимог позивача.
Додатково у заяві від 23.11.2021 позивач вказав, що всупереч ч. 3 ст. 19 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" відповідач не повідомив його, як кредитора, вимоги якого не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства.
Позивач вважає, що така протиправна бездіяльність відповідача спрямована на ухилення від виконання грошових зобов'язань перед позивачем.
На думку позивача, зважаючи на вказані обставини, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заборгованості, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у цій справі.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач вказав, що всупереч ч. 3 ст. 19 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" відповідач не повідомив його, як кредитора, вимоги якого не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення
Однак, суд враховує, що як на час прийняття відповідачем рішення про зменшення статутного капіталу товариства, так і на час звернення позивача з даною заявою, останній не набув статусу кредитора у спірних правовідносинах. Зокрема, обставини виникнення у відповідача зобов'язань перед позивачем з оплати товару за Договором поставки нафтопродуктів №ЗН-МО-2969 від 12.05.2021 в розмірі 1464656,40 грн підлягають дослідженню та встановленню в ході розгляду даної справи, тому зсилання заявника на ч. 3 ст. 19 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" є безпідставним.
Також суд зауважує, що як вже зазначалося в ухвалі суду від 18.11.2021, твердження позивача про те, що у разі задоволення позовних вимог у даній справі, у відповідача, у зв'язку із виплатою учасникам, які вийшли з товариства, вартості їх часток, відповідно до ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", може не залишитися достатньо грошових коштів та майна, на яке могло би бути звернуто стягнення у межах вимог позивача, не може свідчити про ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у даній справі в разі невжиття судом заходів до забезпечення позову, оскільки доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на зменшення або відчуження активів чи майна, належного ТОВ "Тітаніда сервіс", позивачем не надано. Також до заяви не додано жодних документів на підтвердження фінансового стану відповідача.
Тобто, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів, які свідчили б про необхідність вжиття заходів для забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. Також, як уже зазначалося, зсилання позивача на недотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 19 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", є безпідставним.
Водночас суд вважає за доцільне зауважити, що вжиття визначених позивачем заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків, як для позивача, так і для інших контрагентів відповідача, враховуючи їх можливий негативний вплив на господарську діяльність останнього.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог позивача про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Судовий збір, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладається на заявника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, 136, 137, 140, 234 ГПК України, господарський суд
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 29.11.2021
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - у справу;
2,3 - сторонам - рек.