майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"22" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1014/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Приведьон В.М., ордер серії АМ №1016575 від 25.10.2021;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Комарницького Володимира Михайловича (смт.Озерне Житомирського району Житомирської області)
до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (смт.Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області)
про визнання протиправним та скасування п.1 рішення селищної ради.
Фізична особа-підприємець Комарницький Володимир Михайлович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання незаконним та скасування п.1 рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №1277 від 19.06.2020 "Про розірвання договорів оренди" щодо розірвання з 01.08.2020 року договору оренди №132 від 20.02.2019 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення ради не відповідає вимогам законодавства України та порушує право ФОП Комарницького В.М. щодо користування орендованим приміщенням на підставі договору оренди №132 від 20.02.2019, термін дії якого встановлено до 20.01.2022.
Ухвалою господарського суду від 20.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2021.
Ухвалою суду від 26.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1014/21 до судового розгляду по суті на 22.11.2021.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, натомість надіслав суду клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами (а.с.32).
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
20.02.2019 між Новогоуйвинською селищною радою (орендодавець, відповідач)
та Фізичною особою-підприємцем Комарницьким Володимиром Михайловичем (орендар, позивач) укладено договір оренди №132 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у спільній власності територіальної громади селищ Новогуйвинської селищної ради (а.с.8-12), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно вбудоване нежиле приміщення, площею 39,8м.кв. розміщене за адресою: смт.Озерне, вул.Авіаційна, 11 на першому поверсі, що знаходиться на балансі Новогуйвинської селищної ради, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна згідно з актом інвентаризації 99458,00грн. Майно передається в оренду з метою розміщення аптеки, що реалізує готові ліки (п.1.1 договору).
Відповідно до п.10.1 договір укладено з 20.02.2019 до 20.01.2022 включно.
Зміни і доповнення, дострокове припинення цього договору допускається за взаємною згодою сторін. Сторона, яка ініціює внесення змін у договір, надсилає письмову пропозицію іншій стороні договору, яка розглядає її та надає у двадцятиденний термін із врахуванням поштового обігу відповідь про результати розгляду пропозиції. У випадку неотримання відповіді, або недосягнення згоди на внесення змін, заінтересована сторонам має право на звернення до суду із вирішенням даного спору (п.10.2 договору).
Пунктом 10.3 договору передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків передбачених даним договором та законодавством України.
Згідно п.10.4 договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
На виконання умов договору оренди №132 від 20.02.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 39,8м.кв. для розміщення аптеки, що підтверджується актом прийому-передачі від 20.02.2019 (а.с.17).
19.06.2020 Новогуйвинською селищною радою Житомирського району Житомирської області прийнято рішення №1277 "Про розірвання договорів оренди майна", п.1 якого вирішено розірвати з 01.08.2020 договір оренди №132 від 20.02.2019, укладений з ФОП Комарницьким В.М. (нежитлове приміщення, площею 39,8м.кв. по вул.Авіаційній,11 в смт.Озерне) (а.с.7).
Посилаючись на те, що вказане рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України та умов договору, оскільки були відсутні правові підстави для розірвання договору орендодавцем в односторонньому порядку, позивач звернувся з позовом до суду про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Новогуйвинської селищної ради №1277 "Про розірвання договорів оренди майна" щодо розірвання з 01.08.2020 договору оренди №132 від 20.02.2019.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписами частини 2 цієї статті визначено і способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Аналогічний за змістом спосіб захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.
Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено внаслідок прийняття рішення органом місцевого самоврядування, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено вищевказаною нормою матеріального права.
Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Приписами частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення рішенням органу місцевого самоврядування прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з оспорюванного рішення від 19.06.2020 №1277 "Про розірвання договорів оренди", при його прийнятті Новогуйвинська селищна рада керувалась ст.26, ч.5 ст.60 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що являють собою дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати (змінюватися, припинятися) безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір оренди №132 індивідуально визначеного майна, що перебуває у спільній власності територіальної громади селищ Новогуйвинської селищної ради від 20.02.2019 за своєю правовою природою є договором оренди (найму)
Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.759 ЦК України.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Умовами договору оренди №132 від 20.02.2019 сторони визначили строк дії договору до 20.01.2022 включно.
Частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (статті 169 та 172 ЦК України).
Загальний порядок укладення, зміни і розірвання договорів врегульовано главою 53 ЦК України та главою 20 ГК України.
Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно із частиною 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 783 ЦК України визначені підстави, коли наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статей 525, 526, 629 ЦК України і статті 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовами пункту 10.7 договору оренди №132, узгоджено, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна, дострокового за взаємною згодою сторін, або за рішенням господарського суду, банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
Отже, при укладенні договору оренди нерухомого майна №132 від 20.02.2019 сторони не погодили можливість його розірвання в односторонньому порядку.
Разом з тим, у констатуючій частині рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №1277 "Про розірвання договорів оренди майна" не визначено підстави його прийняття та не наведено жодних висновків із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені, орендарем - ФОП Комарницьким В.М.
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів правомірності своїх дій та доказів належного виконання вимог закону під час прийняття Новогуйвинською селищною радою Житомирського району Житомирської області рішення від 19.06.2020 №1127 19.06.2020 щодо розірвання з 01.08.2020 року договору оренди №132 від 20.02.2019, укладеного з ФОП Комарницьким В.М.
За таких обставин, прийняте Новогуйвинською селищною радою Житомирського району Житомирської області рішення від 19.06.2020 №1127 "Про розірвання договорів оренди майна", а саме п.1 щодо розірвання з 01.08.2020 договору оренди №132 від 20.02.2019, укладеного з ФОП Комарницьким В.М. порушує право орендаря на користування окремим індивідуально визначеним майном, а тому позивач вправі вимагати визнання судом незаконним цього рішення та його скасування.
Враховуючи вищевикладені обставини, позов ФОП Комарницького В,М. про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №1277 від 19.06.2020 року "Про розірвання договорів оренди" підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов ФОП Комарницького В.М. до Новогуйвинської селищної ради задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області №1277 від 19.06.2020 року "Про розірвання договорів оренди" щодо розірвання з 01.08.2020 року договору оренди №132 від 20.02.2019 року.
3. Стягнути з Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (12441, Житомирська область, Житомирський район, смт.Новогуйвинське, вул.Дружби Народів, 5, код ЄДРПОУ 04348303)
на користь Фізичної особи-підприємця Комарницького Володимира Михайловича ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) 2270грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 30.11.21
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1- у справу
2,3- сторонам (рек.)