майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
Від "30" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1081/21
За заявою: ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Суддя Гнисюк С.Д.
06.10.2021 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ (система "Електронний суд"), надійшла заява від ОСОБА_1 від 05.10.2021 про неплатоспроможність, з додатками.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.10.2021 заяву ОСОБА_1 від 05.10.2021 про неплатоспроможність - залишено без руху; постановлено ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду усунути недоліки заяви шляхом подання до суду: докази авансування на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області винагороди керуючому реструктуризацією майна за три місяці виконання повноважень у розмірі 35685,00грн. (доплатити 32105,00грн.). Крім того, надати суду: належний план реструктуризації, складений у відповідності до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства; інформацію щодо періоду виникнення заборгованості перед кредиторами; відомості по рахунку з АТ "Ідея Банк".
11.10.2021 зазначену ухвалу було направлено на адресу ОСОБА_1
27.10.2021 до суду повернулась копія ухвали Господарського суду Житомирської області від 11.10.2021 без вручення адресату, з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".
01.11.2021 ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.10.2021 було повторно направлено на адресу ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно інформації з Укрпошти, ухвалу від 11.10.2021 ОСОБА_1 отримано 06.11.2021.
Отже останнім днем усунення недоліків є 16.11.2021.
Відповідно до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
17.11.2021 на електронну адресу суду (сформовано в системі "Електронний суд" 16.11.2021), через загальний відділ, від ОСОБА_1 надійшла заява від 16.11.2021 про усунення недоліків, згідно якої суду заявником зазначено про наступне. Щодо того, що суду не надано доказів за рахунок чого буде погашатися винагорода керуючого реструктуризацією, на суму яка підлягає авансуванню боржником, повідомляє, що відповідно до поданої заяви, працевлаштований та отримує заробітну плату, а отже, шляхом жорсткої економії, зуміє виплатити основну винагороду арбітражному керуючому, адже задля цього і був укладений договір з ОСОБА_2 . Посилається на практику Верховного суду (Постанова ВСУ у справі № 910/726/20 від 19.11.2020). Також, просить суд врахувати наявну судову практику, зокрема Чернігівського, Рівненського, Харківського, Черкаського, Вінницького, Житомирського, Донецького господарських судів, у яких були відкриті провадження у справі про неплатоспроможності фізичної особи, при цьому умови оплати праці та докази авансування винагороди арбітражному керуючому у даних справах були надані шляхом укладання договору про розстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого. Крім того, зазначає про те, що у договорі положення щодо розпорядника майна за аналогією стосується і керуючого реструктуризацією. Надано план реструктуризації.
Враховуючи вищевказане, ОСОБА_1 вважає, що здійснив виправлення усіх недоліків, що зазначив суд в ухвалі від 11.10.2021 по справі №906/1081/21, тому просить суд: прийняти та розглянути заяву про усунення недоліків визначених ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.10.2021 у справі №906/1081/21; відкрити провадження у справі № 906/1081/21 щодо визнання ОСОБА_1 неплатоспроможним.
Дослідивши матеріали заяви про неплатоспроможність боржника, заяви про усунення недоліків, доказів доданих до них, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення її заявнику, зважаючи на таке.
Положеннями ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство) встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також встановлено перелік відомостей та доказів, які мають бути зазначені/додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
В ухвалі Господарського суду Житомирської області від 11.10.2021 зазначено про те, що судом не прийнято договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 07.09.2021, як належний доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником, у відповідності до вимог Кодексу про банкрутство. Суд дійшов до висновку, що боржник має надати суду докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в сумі 35685,00 грн. на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області.
ОСОБА_1 вимоги ухвали від 11.10.2021 не виконано, а саме: не надано суду докази авансування на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 35685,00грн. (доплатити 32105,00грн.).
Відповідно до ч.1 ст. 12 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу про банкрутство, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу про банкрутство.
Статтею 30 Кодексу про банкрутство встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Отже, нормами Кодексу про банкрутство встановлено фіксований розмір основної грошової винагороди.
Законодавцем установлено спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Тож держава виконує свій позитивний обов'язок щодо забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство, не встановлюючи для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає положенням частин 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на у м о в а х в і д с т р о ч е н н я о п л а т и до р е а л і з а ц і ї м а й н а б о р ж н и к а виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи, та п о д а т и до с у д у р а з о м і з з а я в о ю про відкриття провадження у справі про банкрутство в і д п о в і д н е з в е р н е н н я о б о х о с і б (боржника та арбітражного керуючого) про призначення цього арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією у справі про банкрутство фізичної особи. Місцевий суд може розглянути подані документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
З огляду на зазначене, Верховний суд встановив наявність умов на укладення угоди з арбітражним керуючим, а саме: укладається на умовах відстрочення оплати та наявності майна боржника для погашення грошової винагороди у розмірі, який підлягає авансуванню боржником.
У даному випадку договір арбітражний керуючий уклав з боржником на умовах розстрочення оплати його праці рівними частинами (на 10 місяців, п.3.3 Договору), а не відстрочки оплати до реалізації майна боржника, як це зазначено у постанові Верховного суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20.
Тобто, заявником самостійно визначено мінімальний строк процедури реструктуризації.
До заяви заявником додано квитанцію № E10A-C22X-M6EA-907A від 23.09.2021 про сплату на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області 3580,00грн.
До заяви про усунення недоліків заявником надано квитанцію №2Х1P-Т13А-В53М-975М від 21.10.2021 про сплату на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області 3580,00грн.
Тобто, заявником сплачено два платежі наперед, в порушення умов Договору (п.3.4. - розрахунки проводяться шляхом оплати грошових коштів за умови (надсилання поточних звітів).
Крім того, за умовами договору судом встановлено наступні невідповідності.
Як вбачається з тексту зазначеного договору, його укладено у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність 21.10.2019, у зв'язку з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства, у якому і закріплено норму щодо неплатоспроможності фізичної особи.
П.1.1. Договору не містить інформації на кого саме покладено обов'язки керуючого реструктуризацією.
У п. 3.4. Договору зазначено про те, що розрахунки проводяться шляхом оплати грошових коштів за умови (надсилання поточних звітів).
Верховний Суд звернув увагу, що Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20, п. 40).
Суду не надано доказів за рахунок чого буде погашатися винагорода керуючого реструктуризацією, на суму яка підлягає авансуванню боржником.
Заявник посилається на рішення місцевих судів, як на практику у подібних правовідносинах.
Суд зазначає про те, що в частині 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо обов'язку застосування (врахування) судом висновків, викладених у рішеннях судів першої інстанції (зокрема господарських), норми Господарського процесуального кодексу України не містять.
З огляду на зазначене, суд не приймає доводи заявника про можливість укладання договору на умовах розстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого.
Поряд з цим, згідно з ч. 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Відповідно до ст. 124 Кодексу про банкрутство, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
У наданому заявником плані відсутня інформація щодо пропозицій реструктуризації боргів та розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів.
Заявник зазначає про те, що процедура реструктуризації є неможливою так як сума доходу є меншою прожиткового мінімуму. Вказує, що застосування прощення є єдиним можливим варіантом.
Кошти на погашення вимог кредиторів відсутні (заявником припинено сплату кредиторської заборгованості, розмір якої, як зазначає заявник, складає - 369 382,73 грн. перед 32 фінансовими установами) і при цьому заявник має намір взяти на себе додаткові зобов'язання з розстрочення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності засобів для її погашення.
У відповідності до ст. 1 Кодексу про банкрутство, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Суду не надано належних доказів, в розумінні ст. 79 ГПК України, за рахунок чого буде погашатися винагорода керуючого реструктуризацією, на суму яка підлягає авансуванню боржником та можливості її подальшої сплати.
Твердження заявника про те, що істотні умови договору не порушені суд не приймає, так як його умови суперечать нормам Кодексу України з процедур банкрутства та висновків Верховного суду України з даного питання.
Крім того, слід зазначити, що заявником до заяви надаються відомості про всі наявні рахунки (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що позбавлений змоги надати відомості по рахунку з АТ "Ідея Банк" оскільки онлайн кабінети заблоковані, а відділення банку знаходиться територіально віддалено від місця його проживання, що унеможливлює отримання такої інформації.
Суд зазначив заявнику про те, що він не позбавлений можливості звернутись до фінансової установи з запитом про надіслання такої інформації на поштову чи електронну адресу.
Також, слід зазначити, що заявником та арбітражним керуючим не було подано суду клопотання (заявлено вимогу) про розгляд питання щодо прийняття договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 07.09.2021, як альтернативу сплати грошової винагороди, на виконання вимог ст. 116 Кодексу про банкрутство.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд не приймає договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 07.09.2021, як належний доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником, про, що вже було зазначено в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 11.10.2021.
Приписами ч. 1 ст. 38 Кодексу про банкрутство передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 38 Кодексу про банкрутство, повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Отже, заявником вимоги ухвали Господарського суду Житомирської області від 11.10.2021 не виконано, недоліки не усунуто у встановлений судом строк.
Таким чином, заява підлягає поверненню, оскільки заявник не усунув недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись статтями 2, 38, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області -
1. Повернути заяву ОСОБА_1 (м. Малин Житомирська область) від 05.10.2021 про неплатоспроможність - без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гнисюк С.Д.