61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
про залишення позовної заяви без руху
29.11.2021 Справа № 905/2201/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 )
Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛМА УКРАЇНА» (69037, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 40, приміщення 91; код ЄДРПОУ 34564181)
до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191158)
Компанії «BARLENCO LTD» (Компанії «Барленко ЛТД») (Фемістоклі Дерві, 3 Джулія Хаус, 1066, Нікосія, Кіпр; реєстраційний номер: НЕ 221823) (Themistokli Dervi, 3 Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus)
Компанії «METINVEST B.V.» (Компанії «Метінвест Б.В.») (Густава Малера площа 74-Б, 1032 МА, Амстердам, Королівство Нідерланди; номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів 24321697) (Gustav Mahlerplein 74-B, 1032 МА, Amsterdam, Koninkrijk der Nederlander)
про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛМА УКРАЇНА» до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ», Компанії «BARLENCO LTD» та Компанії «METINVEST B.V.» про:
- визнання недійсними правочинів щодо застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛМА УКРАЇНА» процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» від 19.03.2018;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ», Компанії «Barlenko LTD», Компанії «Metinvest B.V.» на користь ОСОБА_1 суми компенсації за вилучені акції ПрАТ «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» в розмірі 23 872,29 гривень, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» на користь ОСОБА_1 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» у 2017, 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 1 835,80 гривень;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ», Компанії «Barlenko LTD», Компанії «Metinvest B.V.» на користь ОСОБА_2 суми компенсації за вилучені акції ПрАТ «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» в розмірі 71 616,89 гривень, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» на користь ОСОБА_2 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ПрАТ «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» у 2017, 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 5 507,39 гривень;
- стягнення солідарно з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ», Компанії «Barlenko LTD», Компанії «Metinvest B.V.» на користь ОСОБА_3 суми компенсації за вилучені акції ПрАТ «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» в розмірі 119 361,49 гривень, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» на користь ОСОБА_3 суми збитків за неотримані дивіденди, нараховані за результатами діяльності ПрАТ «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» у 2017, 2018, 2019, 2020 роках на загальну суму 9 179,00 гривень;
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
По-перше, основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, всіма позивачами заявлено одну вимогу немайнового характеру та позивачами 1, 2, 3 вимоги майнового характеру.
Разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_3 подано клопотання про зменшення судового збору до 5 відсотків від його річного доходу за попередній рік, а позивачем ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Суд, розглянувши вказані клопотання позивачів, зазначає наступне.
Частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовій збір».
За змістом статей 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно зі статтею 4 Закон України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2 270,00 гривень (стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік»).
Таким чином, розмір судового збору в цій справі для ОСОБА_3 становить 2 270,00 гривень за вимогою немайнового характеру та 2 270,00 гривень за вимогою майнового характеру, а всього 4 540,00 гривень.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов, та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні зменшення розміру сплати судового збору.
Метою судового збору є встановлення балансу між правом на доступ до правосуддя та обов'язком держави обмежувати подання необґрунтованих та безпідставних позовів, заяв та скарг до судових органів шляхом встановлення обов'язку для заявників по оплаті судового збору при зверненні до суду.
Положення ГПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
При цьому, здійснивши аналіз наведених норм, суд дійшов висновку, що законодавством України не визначений обов'язок суду зменшувати розмір судового, у разі наявності підстав, передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір».
За наявності таких підстав, суд має право на таке зменшення.
Чинне законодавство також не обмежує суд у вирішенні питання про зменшення розміру судового збору в дослідженні майнового стану позивача виключно виходячи з розміру доходу позивача за минулий рік.
Підставами для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору є врахування судом майнового стану сторони за наявності умов, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
В той же час, особа, яка заявляє клопотання про зменшення судового збору, має навести доводи і надати переконливі докази на підтвердження того, що з урахуванням майнового стану цієї особи неможливо або суттєво ускладнено сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
На підтвердження своїх доходів за 2020 рік позивачем ОСОБА_3 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків.
Доказів відсутності інших джерел отримання доходів заявником не надано.
Поряд з цим, не надано будь-яких інших документів на підтвердження майнового стану ОСОБА_3 , які б переконливо свідчили про неможливість або суттєву ускладненість сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, які свідчать про неможливість сплати позивачем ОСОБА_3 судового збору у встановленому законом розмірі та якими позивач обґрунтовує заяву про зменшення розміру судового збору за розгляд цієї справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що, виходячи з приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору може бути зменшений, зокрема, у разі, якщо такий розмір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
В свою чергу, законодавством не передбачено, що за наявності вказаної обставини, розмір судового збору зменшується саме до 5 відсотків від річного доходу позивача.
ОСОБА_3 в заяві про зменшення розміру судового збору, окрім наведеного, також не обґрунтовано, чим саме обумовлена необхідність зменшення розміру судового збору саме до 5 відсотків від його річного доходу за 2020 рік.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення «Княт проти Польщі» від 26.07.2005, пункт 44; рішення «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26.07.2005 року, пункти 63-64).
Доказів наявності чи відсутності у позивача ОСОБА_3 інших прибутків, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, не надано.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача ОСОБА_3 про зменшення розміру судового збору.
Необхідно зазначити, що відмова у задоволенні такого клопотання не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не визнається абсолютним, оскільки можуть існувати правомірні обмеження: справа «Наталії Михайленко проти України» № 49069/11 від 30.05.2013, справа «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» № 20347/03 від 12.03.2009, справа «Мала проти України» № 4436/07 від 03.07.2014, справа «Стебицький і Комфорт проти України» № 10687/02 від 03.02.2011, справа «Мусієнко проти України», № 26976/06 від 20.01.2011, справа «Шульги проти України», № 16652/04 від 02.12.2010.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, подавши вказаний позов ОСОБА_3 мав би сплатити судовий збір у розмірі:
- 2 270,00 гривень за позовну вимогу немайнового характеру;
- 2 270,00 гривень за позовну вимогу майнового характеру.
Проте, додана до позовної заяви квитанція № 8Т5С-8096-3Р47-463В від 08.11.2021 свідчить про сплату ОСОБА_3 судового збору лише у розмірі 2 829,00 гривень.
Отже, сума судового збору, яку необхідно доплатити ОСОБА_4 за подання до суду даного позову складає 1 711,00 гривень.
Щодо поданого клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд зазначає таке.
На підтвердження наведених у клопотання суду обставин ОСОБА_1 надана копію посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_4 , виданого 12.01.2004 Личаківською районною адміністрацією міста Львів.
Пільги щодо сплати судового збору врегульовано статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма не передбачає вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до статті 4 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них наведений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач ОСОБА_1 звернулась у цій справі.
Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , жодним чином не зачіпає порядку, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.
Беручи до уваги вищенаведене, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання однієї позовної вимоги негайного характеру та однієї позовної вимоги майнового характеру слід відмовити.
Таким чином, подавши вказаний позов ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у розмірі:
- 2 270,00 гривень за позовну вимогу немайнового характеру;
- 2 270,00 гривень за позовну вимогу майнового характеру.
Отже, сума судового збору, яку необхідно сплатити ОСОБА_1 за подання до суду даного позову складає 4 540,00 гривень.
По-друге, згідно з частиною другою статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При дослідженні позовної заяви судом встановлено, що позовна заява не містить частини доказів, на які є посилання у позові.
Так, у позові зазначено, що позивачі звернулись до Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» із заявами про видачу готівки з рахунків ескроу та отримали грошові кошти у відповідних розмірах.
Проте, ані доказів звернення до банку, ані доказів видачі коштів до позову не долучено.
Також, матеріали позовної заяви не містять відомостей про результати роботи Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» у 2018-2020 роках.
За приписами ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Отже, відповідні докази, на які містяться посилання у позовній заяві, та які розміщені у загальному доступі, мають бути долучені до матеріалів позову у визначеному законом порядку.
Крім того, розділ ІІ позовної заяви «Хронологія подій, які відбувались до списання з рахунків в цінних паперах позивачів акцій ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» містить виклад певних обставин, які встановлені постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/8714/18.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2019 у справі № 320/4938/15-ц (провадження №61-26396св18), відповідно до якої не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду; не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин.
Щодо копії Меморандуму про пропозицію.
Відповідно до частини першої статті 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Частинами першою, шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно з статтею 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Як вбачається з доданих до позовної заяви, позивачем долучено текст Меморандуму про пропозицію (сторінки 1, іі, 97 та 339). Зазначені додатки викладено англійською мовою. Також позивачем додано копію перекладу вибіркових частин вказаних сторінок документа, переклад яких виконаний Бюро перекладів.
Натомість до суду має бути подана нотаріально засвідчена копія документа або витяг з нього з офіційним перекладом з англійської мови на українську мову.
Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням встановлених недоліків, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху на підставі положень частини третьої статті 164, частини першої статті 174 ГПК України із встановленням 5-деннного строку з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду документів, зокрема, які підтверджують сплату судового збору позивачами ОСОБА_3 у розмірі 1 711,00 гривень, ОСОБА_1 у розмірі 4 540,00 гривень за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Рахунок отримувача - UA368999980313151206083020649
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Донецької області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до приписів частин третьої та четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору.
2. Відмовити ОСОБА_1 в задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
3. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛМА УКРАЇНА» до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ», Компанії «BARLENCO LTD» та Компанії «METINVEST B.V.» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - залишити без руху.
4. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- ОСОБА_3 доказів доплати судового збору у розмірі 1 711,00 гривень;
- ОСОБА_1 доказів сплати судового збору у розмірі 4 540,00 гривень.
5. Позивачам усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- доказів звернення до ПАТ «ПУМБ» із заявами про видачу готівки з рахунків ескроу, доказів видачі коштів;
- відомостей про результати роботи Товариства у 2018-2020 роках;
- інших доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (розділ ІІ позовної заяви «Хронологія подій, які відбувались до списання з рахунків в цінних паперах позивачів акцій ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ»);
- нотаріально засвідчену копію Меморандуму про пропозицію або витягу з нього з офіційним перекладом з англійської мови на українську мову.
- доказів направлення вказаних вище документів на адреси відповідачів.
6. Роз'яснити позивачам, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику відповідно до положень статті 174 ГПК України.
Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 29.11.2021 та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Фурсова