вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7571/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-проектно-комерційна компанія "ЮГ-ПУТЬКОМПЛЕКТ", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про визнання недійсним договору № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019 року.
Представники:
від позивача: Остапенко Є.С., ордер ДП № 1414/036 від 02.11.2021 року, адвокат;
від відповідача: Серегина С.В., довіреність № 404 від 15.06.2021 року, адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-проектно-комерційна компанія "ЮГ-ПУТЬКОМПЛЕКТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить суд визнати недійсним договір № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-проектно-комерційна компанія "ЮГ-ПУТЬКОМПЛЕКТ" та Структурним підрозділом "Пологівське вагонне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на підставі статті 229 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 28.09.2021 року о 10:20 год.
У підготовчому судовому засіданні 28.09.2021 року представником відповідача заявлено клопотання про надання додаткового строку для надання відзиву до матеріалів справи.
У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2021 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 30.11.2021 включно та підготовче судове засідання відкладено на 02.11.2021 о 10:40 год.
26.10.2021 від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н.
29.10.2021 від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вих. № б/н від 29.10.2021.
02.11.2021 у підготовчому судовому засіданні представниками сторін зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.11.2021 о 10:30 год.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 16.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.10.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ПР/В-19697/НЮ, предметом якого відповідно до п.1.1. виконавець власними силами, з використанням власного обладнання та нових матеріалів, які не були у використанні, виконує послуги з капітального ремонту колісотокарного верстату (надалі - ремонт) UВВ-112/2 зав. № 11-243, 1987 року побудови (надалі-обладнання) у кількості 1 (одна) одиниця, згідно Переліку послуг (Додаток № 2 до Договору), та надає гарантію на відремонтоване обладнання, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги з ремонту та оплатити їх.
Позивач вказує, що укладаючи спірний договір, Позивач помилявся щодо дійсного обсягу своїх обов'язків, а також щодо дійсного об'єму робіт, необхідного для виконання ремонту відповідного обладнання, тобто - помилявся також щодо властивостей речі. Зважаючи на те що, у Позивача не існувало обов'язку та можливості до укладення договору, перевіряти ремонтопридатність агрегату та відповідність дійсних обсягів робіт, кількості запчастин та матеріалів, необхідних для ремонту, тому що зазначено у Переліку послуг Додаток № 2, останній, стикнувся із повідомленням відомостей, які не відповідають дійсності, що мало істотне значення для укладення договору (технічне завдання). За таких обставин, під час підготовки тендерної документації (в частині технічної документації, в якій описуються властивості речі (Додаток № 2) та оприлюднення закупівлі, замовником торгів було допущено помилку щодо обставин, які мають істотне значення, а отже Позивач вважає за можливе звернутися до суду з позовною заявою про визнання договору недійсним.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов
Відповідач не погоджується з доводами викладеними в позовній заяві, вважає, що позивач зловживає процесуальними правами та поданий позов є ще одним намаганням ухилитись від виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020 у справі № 904/4686/20, яким стягнуто з ТОВ “Виробничо-проектно-комерційна компанія “ЮГ-Путькомплект” на користь АТ “Укрзалізниця” штрафні санкції за договором № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019, який позивач просить суд визнати недійсним.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач не погоджується запереченнями відповідача та наполягає на задоволенні позову, оскільки відповідачем жодним належним доказом не підтверджені наступні твердження:
“...експерт робить висновки щодо суто технічних питань, які потребують спеціальних
інженерно-технічних знань...”
“... що в свою чергу може і вірогідніше всього сформувало хибне уявлення...” (Позивач навіть не знає, як коментувати питання вірогідності, коли йдеться про обов'язок доказування)
“...експертом порушено п.22 2-го розділу (Розділу чого ?!) щодо обов'язку експерту особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз'яснити його” - тож якщо експерт не особисто провів неповне дослідження, дав необґрунтований та необ'єктивний висновок і не роз'яснив його - де відповідні докази?!
Відповідач робить висновок про те, що “...у податковому сенсі слід розуміти, що ремонт, реконструкція і модернізація - усе це види поліпшень”. Зазначений висновок обґрунтовується посиланням на пп.8.1.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. В даному випадку Позивачу не залишається нічого іншого, ніж відкрити Відповідачу величезну таємницю - вказаний Закон втратив чинність на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в зв'язку з чим Позивач навіть не коментує це твердження Відповідача.
Твердження Відповідача про можливість замовити висновок фахівця щодо дійсного обсягу робіт - не спростовує твердження Позивача про те, що йому було повідомлено обставини, які не відповідають дійсності.
Аргумент щодо відсутності підстав для зміни умов договору, передбачених ст..41 Закону України “Про публічні закупівлі” - є недоречним, оскільки Позивачем заявлений позов з іншим предметом - про недійсність угоди.
Щодо застосування висновків Пленуму Вищого господарського суду - Позивач змушений повідомити Відповідачеві ще одну трагічну новину щодо відсутності в судовій системі як Вищого господарського суду, так і його Пленуму, а також про неможливість використання відповідної постанови, на підставі п. 4 статті 236 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
12.07.2019 в електронній системі публічних закупівель регіональною філією “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця” (надалі - Замовник, Відповідач) було оприлюднено оголошення про проведення торгів Код ДК 021:2015: 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки. Ідентифікатор закупівлі в електронній системі публічних закупівель ТЛА-2019-07-12-000750-Ь.
12.08.2019 в електронній системі публічних закупівель було розміщено тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-проектно-комерційна компанія “ЮГ-Путькомплект” (надалі - Виконавець, Позивач).
11.10.2019 за результатами проведених електронних торгів між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВПКК “Юг-Путькомплект” та Структурним підрозділом “Пологівське вагонне депо” регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця” було укладено договір №ПР/В-19697/НЮ (надалі - Договір), з капітального ремонту колесо-токарного верстату (надалі - ремонт) ЕІВВ-112/2 зав.№11-243,1987 року побудови.
Згідно п. 1.1. Договору Виконавець власними силами, з використанням власного обладнання та нових матеріалів, які не були у використанні, виконує послуги з капітального ремонту колесо-токарного верстату (надалі - ремонт) ІЛЗВ-112/2 зав.№11-243,1987 року побудови (надалі - обладнання) у кількості 1 (одна) одиниця, згідно Переліку послуг (Додаток №2 до Договору), та надає гарантію на відремонтоване обладнання, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги з ремонту та оплатити їх.
Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець проводить ремонт згідно Переліку послуг (Додаток №2 до Договору).
Так, Додатком №2 до Договору, передбачений наступний перелік робіт за Договором, а саме:
1. Ремонт бабки шпиндельної правої та лівої (шліфування напрямних бабок, заміна гідроапаратів) - 2 одиниць;
2. Ремонт кулачків лівої та правої бабок - 6 одиниць;
3. Заміна гідроциліндрів - 6 одиниць;
4. Заміна супортів правого та лівого на гідрокопіювальні супорти - 2 одиниці;
5. Заміна електрообладнання верстату (капітальний ремонт електричної схеми верстату, виготовлення нової електричної шафи з використанням і ремонтом оболонки старої, виготовлення нових пультів керування гідрокопіювальними супортами, заміна кінцевих вимикачів, заміна проводів, кабелю, ремонт двигунів, заміна клемних затискачів, заміна реле контролю швидкості) - 1 одиниця;
6. Монтаж: верстату;
7. Налаштування, налагоджування та регулювання верстату;
8. Випробування верстату на холостому ходу під навантаженням та в роботі;
9. Випробування верстату на первинну точність, здача його в експлуатацію замовнику.
Відповідно до п. 2.2. Договору ремонт обладнання виконується Виконавцем з власних нових запчастин та матеріалів, які не були у використанні. Відповідальність за якість наданих матеріалів несе Виконавець. Ризик випадкової загибелі та пошкодження обладнання і запчастин несе Виконавець”.
Згідно п. 5.1. Договору строк надання послуг - послуги надаються протягом 120 календарних днів з моменту отримання письмової рознарядки Замовника в паперовій формі, у разі поданої письмової рознарядки після 02.09.2019 року, строк надання послуг - не пізніше 31.12.2019 року. Виконавець зобов'язаний розпочати ремонт обладнання у строк не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання письмової рознарядки Замовника”.
Пунктом п. 5.2. Договору встановлено, що надання послуг проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Замовника, яка вважається дозволом на надання та є підтвердженням готовності Замовника до отримання послуг. Зі сторони Замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту Замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: - директор (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії; - перший заступник директора (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії; - заступник директора (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії, згідно з розподілом обов'язків; - головний інженер (особа, що виконує його обов'язки) регіональної філії.
Згідно п. 5.6. Договору обсяг ремонту та кількість запчастин та матеріалів, необхідних для ремонту зазначено у калькуляції на ремонт обладнання (Додаток №3 до Договору).
18.10.2019 на виконання вимог п. п. 5.1. - 5.3 Договору, філією “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця” було оформлено письмову рознарядку у паперовій формі та відправлено 23.10.2019 на адресу ТОВ “ВПКК “Юг-Путькомплект”. Зазначену рознарядку Позивач отримав 19.11.2019.
Здійснивши детальне дослідження (діагностику) верстату ІІВВ-112/2 зав.№11-243,1987 року побудови, Позивач з'ясував, що заміна супортів правого та лівого на гідрокопіювальні супорти (в редакції Додатку №2), неможлива. На думку позивача, у зв'язку з конструктивними особливостями агрегату, а отже капітальний ремонт не може бути виконаний. Дані види робіт відповідають глибокій модернізації верстата, а не капітального ремонту.
Згідно п. 6.3.7. Договору при неможливості в передбачений цим Договором строк надати послуги з ремонту обладнання, негайно повідомити про це Замовника в письмовому вигляді.
Так, про неможливість виконання своїх зобов'язань за Договором внаслідок обставин, які перебували поза контролем Позивача, останній повідомив Відповідача у письмовій формі 03.02.2020 року, тобто до запланованої дати здачі виконаних робіт, що підтверджується листом відповідача за вих. №03/02-1, про неможливість здійснення ремонту згідно технічного завдання Додаток №2 та було запропоновано Замовнику провести модернізацію з переходом на електронну систему управління супортами, тобто, покращити якість предмета закупівлі без збільшення суми, визначеної у Договорі.
25.02.2020 засобами електронного зв'язку на адресу ТОВ “ВПКК “Юг-Путькомплект” надійшла відповідь на лист №03/02-1 від 03.02.2020, згідно з якою Замовником було повідомлено, що: “Повідомляємо Вас, що виконання зміни умов Договору №Пр/В-19697/НЮ від 11.10.2019 неможливо”.
21.04.2020 засобами поштового зв'язку Позивачем на адресу Замовника “Пологівське вагонне депо” було направлено лист про приведення Договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, шляхом внесення змін або розірвання договору та надано Додаткову угоду про внесення змін в Додаток №2 та Додаткову угоду про внесення змін в Додаток №3 до договору №ПР/В-19697/НЮ від 03.10.2019.
Проте, Відповідач категорично відмовився від внесення відповідних змін.
Позивач вважає, що оскільки реально необхідний обсяг роботи є значно вищім ніж замовлений відповідачем, має місце помилка під час укладання договору, що є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі ст. 229 Цивільного кодексу України.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203, Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або інших сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.
Відповідно до ст. 207 цього кодексу, Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Спірний договір викладений в одному документі, підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками обох підприємств. Повноваження посадових осіб, що підписали договір, сторонам не оспорюються.
Отже вимоги діючого законодавства щодо форми укладення спірного договору сторонами виконані.
Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Так, сторони приступили до виконання договору, а саме позивач прийняв для проведення капітального ремонту колесо-токарного верстату ІІВВ-112/2 зав.№11-243, 1987 року побудови.
Обставини виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за спірним договором були предметом судового розгляду під час вирішення спору у справі № 904/4686/20
Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач зазначає, що спірний договір укладений ним внаслідок помилки щодо необхідного обсягу робіт, які мають бути виконані. Тобто, договір не відповідає внутрішні волі позивача, що є підставою для визнання його недійсним.
Частиною 1 ст. 229 Цивільного кодексу України визначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
Отже, оскільки в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Тобто, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
У пункті 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 роз'яснено, що за змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним.
Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.
Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.
На доказ свого невірного сприйняття обсягу робіт, які мають бути виконані, а отже і предмету договору, позивач надає листування щодо зміни умов договору № ПР/В-19697/НЮ та висновок ТОВ “Судова незалежна експертиза України” товарознавчої експертизи.
Зазначені докази не є належними та допустимими доказами помилки позивача щодо предмету договору та необхідного обсягу робіт з огляду на таке.
Зі змісту листа № 03/02-1 від 03.02.2020 вбачається, що позивач інформує відповідача про те, що виконання робіт за технічним завданням до договору не дасть очікуваного економічного ефекту та пропонує проведення модернізації з посиланням на п. 11.2 спірного договору - покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми визначеної у договорі.
Листом № 21-04/5/20 від 21.04.2020 позивач вимагав від відповідача внесення змін до спірного договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Такою зміною позивач зазначає відсутність нових запчастин та матеріалів до верстату UBB-112/2 зав.№11-243, 1987 року побудови, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.
Отже, зміст наданих позивачем листів не наявність у позивача сумнівів щодо наявності помилки у предметі договору під час його укладання.
Крім того, оспорюваний договір укладався за процедурою закупівлі “відкриті торги” № ЦБД UА-2019-07-12-000750-b відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.
Для участі у відкритих торгах на укладення спірного договору позивачем було зібрано тендерну документацію.
Так, саме позивачем до тендерної документації було надано ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ, довідка про виконання аналогічних договорів. Цінова пропозиція (доддаток1), гарантійний лист щодо “умов проекту договору” та довідка про те, що виконавець не планує залучати субпідрядника для виконання робіт.
Зазначені матеріали надані позивачем для участі у відкритих торгах за право укласти спірний договір доводять свідоме волевиявлення позивача щодо укладання договору.
Наданий позивачем висновок експерта ТОВ “Судова незалежна експертиза України” товарознавчої експертизи, суд не приймає як належний доказ з огляду на таке.
Експертиза виконана судовим експертом Цепою Ю.В., яка має вищу торгово-економічну освіту та кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчої експертизи за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання»
В той же час поставлені перед експертом запитання є інженерно-технічними та не стосуються вартості чи якості самого верстата або запчастин та матеріалів, необхідних для виконання робіт за договором, а саме:
- які роботи необхідно виконати та які запчастини і матеріали використати для проведення капітального ремонту колесо-токарного верстату ІІВВ-112/2 зав.№11-243, 1987 року побудови передбаченого Договором № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019р?
- чи відповідає обсяг робіт, вказаний у переліку наданих послуг (Додаток №2 до Договору №ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019р.) обсягу робіт, які необхідно виконати для проведення капітального ремонту колесо-токарного верстату ІШВ-112/2 зав.№11-243, 1987 року побудови передбаченого Договором № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019р., згідно результатів дослідження з першого питання?
- чи відповідає кількість запчастин та матеріалів, вказаних у калькуляції на ремонт обладнання (Додаток №3 до Договору № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019р.) кількості запчастин та матеріалів, які необхідні для проведення капітального ремонту колесо-токарного верстату ІІВВ-112/2 зав.№11-243, 1987 року побудови передбаченого Договором № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019р., згідно результатів дослідження з першого питання?
- чи є технічно можливим проведення капітального ремонту колесо-токарного верстату ІІВВ-112/2 зав.№11-243, 1987 року побудови передбаченого Договором № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019р., шляхом виконання лише робіт вказаних у переліку наданих послуг (Додаток №2 до Договору №ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019р.) із використанням лише запчастин та матеріалів вказаних у калькуляції на ремонт обладнання.
До того ж замовником (відповідачем) обсяг необхідних робіт визначений та не змінювався під час дії договору. Спір стосовно збільшення такого обсягу вирішується шляхом внесення змін до договору.
Суд також враховує результати розгляду справи №904/4686/20.
08.12.2020 Господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення по справі №904/4686/20, згідно з яким позов АТ “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” - задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Виробничо-проектно-комерційна компанія "ЮГ-ПУТЬКОМПЛЕКТ" пеню у розмірі 375 921,00 грн., штраф у розмірі 144 585,00 та 8 675,10 грн. витрат по сплаті судового збору.
24.03.2020 Центральним апеляційним господарським судом було винесено постанову по справі №904/4686/20 згідно з якою, апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-проектно-комерційна компанія "ЮГ-ПУТЬКОМПЛЕКТ" - залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2020 у справі №904/4686/20 без змін.
Не погодившись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного суду. Однак, Верховним судом було винесено ухвалу від 28.04.2021, згідно з якою Позивачу було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Тобто, має місце неналежне виконання договору з боку позивача.
За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Позивачем не доведені обставини, з якими він пов'язує недійсність Договору № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019.
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З огляду на викладене відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Щодо судового збору
Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-проектно-комерційна компанія "ЮГ-ПУТЬКОМПЛЕКТ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсним договору № ПР/В-19697/НЮ від 11.10.2019 року - відмовити у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано - 25.11.2021.
Суддя В.Г. Бєлік