23.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4744/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Мороза В.Ф., Коваль Л.А.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 ( суддя Золотарьов Я.С.) у справі
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ
до комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 682 652,39 грн
І. Короткий зміст і підстави позовних вимог
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 682 652,39 грн, з яких: 178 732,36 грн - пеня, 217 428,44 грн - 3% річних, 286 491,59 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №2062/1920-КП-4 від 23.09.2019 в частині своєчасної оплати поставленого природного газу.
ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 у даній справі клопотання комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про зменшення пені задоволено частково; позов задоволено частково; стягнуто з комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 89 366,18 грн, інфляційні втрати у розмірі 286 491,59 грн, 3% річних у розмірі 217 428,44 грн та судовий збір у розмірі 10 239,79 грн; в іншій частині позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами. Зважаючи на доводи відповідача, враховуючи заперечення з боку позивача щодо зменшення суми пені, для забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50%.
ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови у стягненні 89 366,18 грн пені та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення 89 366,18 грн пені.
Аргументуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, вимог ст.233 Господарського кодексу України.
Судом не враховано майновий стан сторін, зокрема активну підприємницьку діяльність відповідача та значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів 2017/2018, 2018/2019, 2019/2020 років.
Скаржник вказує на співмірність нарахувань, оскільки загальна вартість поставленого природного газу становила 52 270 689,52 грн, співвідношення нарахованої пені до основного боргу становить при цьому лише приблизно 0,34%.
3.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду у повному обсязі у зв'язку із закриттям провадження у справі.
Відповідач зазначає, що 29.08.2021 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", яким передбачено прямий обов'язок скаржника списувати штрафні та фінансові санкції саме з моменту набрання чинності цим Законом. Таким чином, на думку відповідача, станом на дату відкриття апеляційного провадження у даній справу, предмету спору уже не повинно було існувати і він не підлягає врегулюванню в судовому порядку. Такі обставини дають вважати, що предмет спору в даному випадку відсутній, що є підставою для скасування судового рішення та закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст.278 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач вважає, що станом на дату ухвалення рішення, судом першої інстанції було правомірно зменшено нараховану до стягнення з КП "Теплоенерго" пеню у розмірі 50%. Судом реалізовано право на зменшення пені на підставі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
ІV. Апеляційне провадження
4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Згідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2021 апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 залишено без руху; надано акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 3 405,00 грн, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали суду від 30.08.2021 скаржником надані докази усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.09.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецова В.О. (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.09.2021 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження визначена колегія суддів у складі головуючого судді Чередко А.Є., судді Мороз В.Ф., Коваль Л.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 12.10.2021, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме, вихід на роботу судді-доповідача Кузнецова В.О., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
Розпорядженням керівника апарату суду від 18.10.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мороза В.Ф. (для вирішення питання про призначення справи до розгляду).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021 для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кузнецова В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 18.10.2021 прийнято до свого провадження справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021; призначено справу до розгляду на 23.11.2021 на 10 годин 30 хвилин.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 01.11.2021 постановлено провести судове засідання призначене на 23.11.2021 на 10:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №415а) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/).
Розпорядженням керівника апарату суду від 22.11.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід з відпустки судді Мороза В.Ф.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.11.2021 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Мороз В.Ф.
23.11.2021 у судове засідання з'явилися представники позивача (в режимі відеконференції) та відповідача, які надали відповідні пояснення.
23.11.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
23.09.2019 між акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (споживач) укладено договір постачання природного газу № 2062/1920-КП-4.
Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (пункт 1.2 договору).
Згідно пункту 3.8 договору, приймання - передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.
Пунктом 4.2 договору, в редакції додаткової угоди № 9 від 23.04.2020, передбачено, що ціна за 1 000 куб метрів природного газу з 01.04.2020 по 30.04.2020 (включно) за цим договором складає 2 897,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 3 476,40 грн.
Згідно 5.1 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового місяця. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до пункту 11.1 договору, договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2020 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов договору, позивач за період жовтень 2019 - квітень 2020 поставив відповідачу природний газ на суму 52 270 689,52 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.
Відповідач оплатив поставлений природний газ у повному обсязі, але з прострочкою, що підтверджується банківськими виписками.
За порушення відповідачем строків здійснення розрахунків за поставлений у спірному періоді газ позивачем нараховано відповідачу 178 732,36 грн пені, 217 428,44 грн 3% річних та 286 491,59 грн інфляційних втрат.
4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підстави встановлених обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом апеляційного перегляду є рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені у розмірі 89 366,18 грн.
Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
При цьому, довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов'язане з цим клопотання (відповідач).
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення.
Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір пені саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) приймаються до уваги як обставини, прямо визначені у ст.233 Господарського кодексу України та ст.551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання); причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов'язання для кредитора; поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора); поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення); майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення пені, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Судом першої інстанції враховано, що відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, яка ним отримується, значна заборгованість перед ним кінцевих споживачів істотно впливає на дисципліну його розрахунків із позивачем; відповідач є підприємством комунальної форми власності, яке з урахуванням своєї профільної діяльності має стратегічне значення для регіону, а тому, є недопустимим доведення його до банкрутства. Також судом враховано тяжкий фінансово-економічний стан відповідача та те, що ним оплачено суму заборгованості у повному обсязі.
Колегія суддів приймає до уваги, що збитковість підприємства відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - балансами, звітами про фінансові результати діяльності підприємства; стягнення пені не є основним доходом АТ "НАК "Нафтогаз України" і не може впливати на його господарську діяльність.
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що окрім стягнення штрафних санкцій, позивачем було застосовано до відповідача також таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів.
Нарахування та стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов договору, а стягнення з відповідача пені у повному обсязі, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення пені на 50% від заявленої суми та зазначає, що з урахуванням обставин справи, наведене є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника; узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення; є засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неправильного застосування судом першої інстанції приписів ст.233 Господарського кодексу України.
В решті рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України не переглядається.
Апеляційний господарський суд не приймає до уваги вимогу відповідача про скасування оскаржуваного рішення у повному обсязі та закриття провадження у справі, оскільки відзив на апеляційну скаргу не є підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку.
Відповідач не був позбавлений можливості звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.254, 256, 257, 258 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", який набрав чинності 29.08.2021, оскільки цей Закон не набув чинності станом на час ухвалення оскаржуваного рішення (02.08.2021).
4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Аргументи позивача, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду в оскаржуваній частині, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.
4.5 Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні апеляційної скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" відмовити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 у справі №904/4744/21 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку
Постанова складена у повному обсязі 30.11.2021
Головуючий В.О.Кузнецов
Судді Л.А.Коваль
В.Ф.Мороз