про залишення апеляційної скарги без руху
30 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/3242/20
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Здоровко Л.М.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вх.№3654Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.11.2021, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Чистяковою І.О., час проголошення ухвали - не зазначено, дата складання повного тексту ухвали - 08.11.2021, у справі №922/3242/20
за позовом фізичної особи-підприємця Денисович Софії Миколаївни, м. Харків,
до фізичної особи-підприємця Янчук Марини Миколаївни, м. Харків,
про розірвання договору оренди
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2021 відмовлено в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Денисович Софії Миколаївни до фізичної особи-підприємця Янчук Марини Миколаївни про розірвання договору оренди.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 було частково задоволено заяву фізичної особи-підприємця Янчук Марини Миколаївни про ухвалення додаткового рішення; стягнуто з фізичної особи-підприємця Денисович Софії Миколаївни на користь фізичної особи-підприємця Янчук Марини Миколаївни судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000, 00грн; в іншій частині в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у справі відмовлено.
24.05.2021 на виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 був виданий відповідний наказ.
26.07.2021 від стягувача - фізичної особи-підприємця Янчук Марини Миколаївни на адресу суду надійшла скарга (вх. № 17417) на бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Стягувач просить визнати бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у провадженні якого перебуває ВП №65787132, протиправною щодо не направлення Янчук М.М. постанови про відкриття виконавчого провадження, а також не винесення постанов про накладення арешту на грошові кошти боржника, розміщені на банківських рахунках, про накладення арешту на нерухоме майно, належне боржнику, невнесення боржника до Єдиного реєстру боржників, та зобов'язати державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у провадженні якого перебуває ВП № 65787132, направити на адресу Янчук М.М. постанову про відкриття виконавчого провадження, а також винести постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника, розміщені на банківських рахунках, про накладення арешту на нерухоме майно, належне боржнику, внести відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.11.2021 скаргу фізичної особи-підприємця Янчук Марини Миколаївни на бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у провадженні якого перебуває ВП №65787132, у частині не направлення Янчук М.М. постанови про відкриття виконавчого провадження, а також не внесення боржника до Єдиного реєстру боржників; зобов'язано державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у провадженні якого перебуває ВП №65787132, направити на адресу Янчук М.М. постанову про відкриття виконавчого провадження, а також внести боржника до Єдиного реєстру боржників; в іншій частині вимог по скарзі відмовлено.
Заяву фізичної особи-підприємця Янчук Марини Миколаївни про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) задоволено; судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000, 00грн та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.2021 у розмірі 2 270, 00грн, пов'язані з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) покладено на Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 08.11.2021, Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.11.2021 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог; здійснити розподіл судових витрат.
Одночасно апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що Державна виконавча служба України є бюджетною установою, а законодавством передбачені стислі строки подачі скарг на судові рішення.
Також апелянт просить поновити пропущений строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду, посилаючись на те, що повний текст вручено апелянту 16.11.2021.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня у розмірі 2 270 гривень.
Отже, за подання апеляційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 270грн.
Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач зазначає таке.
За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі лише за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити апелянту сплату судового збору лише за умов, передбачених законодавством.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Апелянт не відноситься до жодних з перелічених осіб, кому Закон дозволяє відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, і предметом даного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Апелянт посилається на те, що Державна виконавча служба України є бюджетною установою, а законодавством передбачені стислі строки подачі скарг на судові рішення.
Однак, в обгрунтування вимоги про відстрочення сплати судового збору не надав суду жодних доказів неможливості сплати судового збору і подання відповідних доказів разом з апеляційною скаргою.
Зважаючи на те, що відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, які у даному випадку відсутні і апелянтом не доведені, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення.
Враховуючи наведене, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно зі статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
На підтвердження надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі апелянтом надано копії поштових квитанцій, відповідно до яких Денисович та Янчук надіслана поштова кореспонденція, однак, не вбачається, яка саме; також відсутні відомості щодо повної адреси отримувачів поштової кореспонденції.
Отже, суд не визнає належними та допустимими доказами надані апелянтом копії поштових квитанцій на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами сторонам у справі, оскільки такі докази не відповідають вимогам статті 259 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що апеляційна скарга підписана старшим державним виконавцем Вікторією Гончаровою; на підтвердження її повноважень до апеляційної скарги додана копія довіреності від 03.11.2021 №156830, відповідно до якої Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в особі начальника Матвієнка Д.С. уповноважує старшого державного виконавця Гончарову В.В. представляти в судах України інтереси Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Відповідно до частин 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, представництво інтересів апелянта у цій справі може здійснювати адвокат як представник або керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва.
Однак, апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів, що підписант - Говарова В.В. може діяти в інтересах Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва у розумінні статті 56 Господарського процесуального кодексу України, а надана довіреність не є документом, яка підтверджує повноваження апелянта в порядку самопредставництва.
Натомість, на підтаві довіреності у даній справі може діяти лише адвокат як представник апелянта, оскільки дана справа не є малозначною.
Отже, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач доходить висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом розмірі і порядку, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів сторонам у справі, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 256 цього Кодексу визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, копія повного тексту ухвали вручена апелянту 16.11.2021, апелянт звернувся з апеляційною скаргою 26.11.2021, отже, у межах встановленого законом 10-денного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду з дати вручення копії її повного тексту.
Відтак, клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.
Однак, з огляду на те, що апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом розмірі і порядку, а у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору судом відмовлено; не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів сторонам у справі, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги, зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, апелянт має надати суду:
- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку і розмірі (за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Східного апеляційного господарського суду);
- належні у розумінні статті 259 Господарського процесуального кодексу України докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами сторонам у справі;
- належні у розумінні статті 56 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження повноважень у Гончарової В.В. на підписання апеляційної скарги в інтересах Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 56, 174, 234, 255-256, 258-259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.11.2021 у справі №922/3242/20 залишити без руху.
2. Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.
3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвалу надіслати до Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Л.М. Здоровко