Справа № 509/5950/21
29 листопада 2021 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді Гандзій Д.М.
при секретарі Задеряка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
28 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом, в якому просив суд, розірвати шлюб з відповідачкою, зареєстрований 14.07.2012 року виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (актовий запис № 07), в якому у сторін народилася діти : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посилаючись на те, що спільне життя у подружжя не склалось та їхні відносини погіршились останнім часом через різні характери, різні погляди на життя, побут, виховання дітей, втрату з відповідачкою один до одного необхідних почуттів любові, поваги, взаєморозуміння і підтримки, відсутність спільних інтересів, у зв'язку з чим, сторони фактично припинили шлюбні відносини, не проживають разом та не ведуть спільного господарства, тому шлюб носить формальний характер, і збереження сім'ї неможливо.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомив, надіславши до суду письмову заяву, в якій повністю підтримав свій позов, який просив задовольнити і слухати справу без його участі (а.с. 14,15).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою про вручення судової повістки, причини неявки суду не повідомила, надіславши до суду письмову заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позову, який просила задовольнити, розглянувши справу за її відсутності та проханням після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » (а.с. 20,21).
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що офіційно, шлюб між позивачем та відповідачкою був зареєстрований 14.07.2012 року виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (актовий запис № 07), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 14.07.2012 року, в якому у сторін народилася діти : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 19.06.2013 р., серії НОМЕР_3 від 18.12.2015 р. та серії НОМЕР_4 від 10.08.2017 р. - відповідно (а.с. 7-10).
З матеріалів справи вбачається, що спільне життя у подружжя не склалось та їхні відносини погіршились через різні характери, різні погляди на життя, побут, виховання дитини, втрату один до одного необхідних почуттів любові, поваги, взаєморозуміння і підтримки, відсутність спільних інтересів, у зв'язку з чим, сторони фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо та не ведуть спільного господарства тривалий час, а тому шлюб носить формальний характер, і збереження сім'ї неможливо.
Статтею 24 СК України передбачено - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу - не допускається.
Одночасно, статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку допомогою фізичного або психічного насильства - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 24 СК України передбачено - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу - не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, якою передбачено - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Статтею 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У відповідності до ст. 112 ч. 2 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У своїй Постанові від 15.01.2020 р. у справі № 200/952/18 (провадження № № 61-14859св19) Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що «під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло. Водночас місцевим судом під час розгляду цієї справи не вирішувалось питання про визначення місця проживання дитини».
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати малолітні діти, або на вихованні кого з батьків будуть вони знаходитися - суд може вирішити питання про залишення проживання дитини або знаходження її на вихованні з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками - суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами (батьками дітей).
При таких обставинах, враховуючи згоду відповідачки з позовом, суд приходить до висновку, що сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а збереження сім'ї в даному випадку, з урахуванням встановлених судом обставин - буде суперечити інтересам та свободам позивача, малолітніх дітей та моральним засадам суспільства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову про розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України передбачено - особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після реєстрації шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 14.07.2012 року, дівоче прізвище відповідачки - ОСОБА_6 , яке вона у своїй заяві просила суд відновити їй після розірвання шлюбу, у зв'язку з чим, вказані вимоги підлягають задоволенню (а.с. 7,21).
Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,200,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273 ЦПК України, ст.ст. 24,56,104,111,105,109,110,112,113 СК України, Постановою ВС від 15.01.2020 р. у справі № 200/952/18 (провадження № № 61-14859св19), суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити ;
2. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.07.2012 року виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (актовий запис № 07) - розірвати ;
4. Після розірвання шлюбу, відновити ОСОБА_2 її дошлюбне (дівоче) прізвище - ОСОБА_6 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 29.11.2021 р.
Суддя Гандзій Д.М.