Справа № 521/12704/21
Номер провадження 3/521/7984/21
22 жовтня 2021 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Черевко С.П., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянки України, працюючого адміністратором більярд-бар «Абріколь», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, -
Відповідно до протоколу, 11.08.2021 року о 21 годині 23 хвилин адміністратор більярд-бару «Абріколь», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ген. Петрова, 25 А, гр. ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці, обслуговував та приймав відвідувачів, без засобів індивідуального захисту «маски», чим порушила постанову КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
За даним фактом 11.08.2021 року співробітниками поліції складено протокол серії ВАБ № 701716 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення судового засідання не подавав.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КпАП України, з наступних підстав.
Вивченням справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що інспектором поліції у порушення ч. 1 ст. 256, ст. 251 КУпАП допущена неповнота та неправильність складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів до суду.
Порушення, яке інкримінується ОСОБА_1 має наступні кваліфікуючи ознаки: порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020року №641(зі змінами).
Стаття 44-3КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, а також рішення органу місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, якими встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи. Суть адміністративного правопорушення повинна бути розкрита безпосередньо у протоколі, в якому має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Тобто, ст. 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 701716 від 11.08.2021 року є посилання на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, проте не вказано назву зазначеного нормативно-правового акту та пункт який останній порушив.
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин.
Дію карантину, встановленого цією Постановою № 211, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020 та іншими, зокрема № 641 від 22.07.2020 зі змінами постанови КМУ № 712 від 12.08.2020, дію карантину було продовжено з 1 серпня до 31 грудня 2020р.
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (в редакції чинній на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення), установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Таким чином, на час виявлення вказаних в протоколі обставин та складання вказаного протоколу мало би бути посилання на порушення вимог конкретного підпункту відповідного пункту постанови КМУ від 09 грудня 2020 року №1236, однак цього зроблено не було.
Наведене указує на те, що у ході провадження у цій справі особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення фактично не було встановлено події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а ОСОБА_2 фактично не було висунуте обвинувачення у вчиненні цього адміністративного правопорушення.
Разом з тим, постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що працівники поліції помилково дійшли висновку про порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, так як працівник поліції в протоколі не вказує який підпункт якого пункту постанови КМУ № 1236 порушив ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положеньст.9 Конституції Українитаст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини», представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положенняст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
На підставі викладеного, застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суд приходить до висновку про те, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3КУпАП не доведена.
Оскільки вина є основною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, то відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бут розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9-11, 44-3, 221, 247, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 44-3 КпАП України закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим до Одеського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.
С У Д Д Я: Черевко С.П.