Справа № 439/785/21 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О.
Провадження № 22-ц/811/2405/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 96
23 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів Бойко С.М., Копняк С.М.
секретаря Юзефович Ю.І.
з участю представника заінтересованої особи Мандзя В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 03 червня 2021 року в складі судді Бунди А.О. у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту родинних відносин, -
встановив:
У травні 2021 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просила встановити, що вона, ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяву мотивує тим, що вона неодноразово зверталася до органу Пенсійного фонду України у м.Броди Львівської області про отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника (матері), оскільки є інвалідом третьої групи з дитинства по слуху та потребує постійної сторонньої допомоги, однак їй була надана консультація щодо необхідності встановлення факту родинних відносин в судовому порядку.
Дана відмова була надана у зв'язку із розбіжностями у написанні прізвища матері у правовстановлюючих документах, а саме: у свідоцтві про смерть, де мати зазначена як ОСОБА_2 , а в свідоцтві про народження заявниці прізвище матері вказане як ОСОБА_2 . Зазначає, що з приводу неправильного написання прізвища матері вона зверталася до Українського бюро лінгвістичних експертиз, висновок якого було надано до управління Пенсійного фонду, однак він не був взятий ними до уваги.
У зв'язку з цим заявниця змушена звернутися до суду із відповідною заявою про встановлення факту родинних відносин.
Оскаржуваним рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 03 червня 2021 року заяву задоволено.
Встановлено факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погоджуючись з даним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області оскаржило таке в апеляційному порядку.
Вважає, що рішення ухвалене з порушенням вимог ст. 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що процедура внесення змін до актового запису цивільного стану передбачає певний алгоритм дій, а саме: звернення особи з відповідною заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану; прийняття відділом державної реєстрації актів цивільного стану вказаної заяви шляхом її формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян; складання відділом державної реєстрації актів цивільного стану обґрунтованого висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. Висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому вважається актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень і може бути оскаржений в судовому порядку.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Апелянт зазначає, що станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_2 на підставі положень ст. ст. 36-39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Встановлення факту, про який просить заявник, тягне за собою не тільки вирішення питання щодо встановлення родинних відносин, а й поширюється на інші правовідносини, пов'язані із призначенням пенсії, про що заперечує Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, що свідчить про наявність спору про право у зазначеному питанні, у зв'язку з чим вирішення цього питання підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 р. №161/10157/20.
Враховуючи наведене, просить скасувати рішення Бродівського районного суду Львівської області від 03 червня 2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що у відповідності до вимог ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заінтересованої особи ОСОБА_3 на підтримку доводів скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10 серпня 2017 року (а.с.14).
Згідно із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бродівського районного управління юстиції Львівської області (повторно) 15 липня 2011 року, батьками ОСОБА_4 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 22 січня 1994 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_7 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».
Після розірвання шлюбу 06 листопада 2003 року прізвище ОСОБА_1 не змінено, що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 .
Відповідно до відомостей паспорту громадянина України, ОСОБА_1 народилася у селі Гримайлівка, Бродівського району Львівської області.
Згідно із ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
З пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
При цьому, згідно із пунктом 7 вказаної Постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого повинно бути зазначено докази, що підтверджують факт.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не можеґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до експертного висновку №056/220 а від 16.02.2018 року виданого Українським бюро лінгвістичних експертиз, розбіжності у написанні імені ОСОБА_9 та прізвища ОСОБА_10 та ОСОБА_10 виникли внаслідок відхилення від принципів його міжмовного (українсько-російського та російсько-українського) перетворення.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання в апеляційній скарзі представника управління Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про те, що у даному випадку вбачається спір про право, на підставі чого заява про встановлення факту має бути залишена без розгляду, оскільки предметом розгляду даної справи є виключно питання встановлення факту родинних відносин, а саме того, що померла ОСОБА_2 є матір'ю заявника ОСОБА_1 , і в апеляційній скарзі заінтересованої особи не зазначено жодного належного та допустимого доказу на спростування вказаного факту родинних відносин. Апелянтом взагалі не спростовується факт наявності родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та її дочкою ОСОБА_1 .
Натомість, доводи апеляційної скарги свідчать про невизнання ОСОБА_1 права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що питання щодо призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника не є предметом розгляду даної справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що існує відповідна процедура внесення змін до актового запису цивільного стану і заявник не позбавлена звернутись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як зазначено вище, суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 03 червня 2021 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 03 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови складено 25 листопада 2021 року.
Головуючий Ніткевич А.В.
Судді Бойко С.М.
Копянк С.М.