Справа № 308/255/21
Іменем України
18 листопада 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Джуги С.Д. і Фазикош Г.В., з участю секретаря Микуляк Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 серпня 2021 року (у складі судді Зареви Н.І.) за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації, -
ПрАТ «СК «АРКС» (надалі - Товариство) звернулося до суду з позовом у січні 2021 р.
Просило стягнути з відповідача на свою користь у порядку суброгації 267 315,07 грн. і 4009,73 грн. у відшкодування судового збору.
На обґрунтування позовних вимог указало, що між ПрАТ «СК «АХА Страхування» і ТОВ «ФАВА-ТЕХНІКС» укладено Договір страхування наземного транспорту №121934а9зд від 25.04.2019 р., предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «VolkswagenTiguan1.4», д/н НОМЕР_1 . 26.06.2019 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «VolkswagenTiguan1.4», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , і «ChevroletAVEO», д/н НОМЕР_2 ., яким керував ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду в справі про адмінправопорушення № 308/5122/20 встановлено вину ОСОБА_1 у цій ДТП. Загальна вартість матеріального збитку та відновлювального ремонту транспортного засобу «VolkswagenTiguan1.4», д/н НОМЕР_1 , у результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 018/20 від 30.03.2020 р. склала 561 221,94 грн. Згідно з п.11 Договору страхова сума становить 380 000 грн.
Відповідно до розділу 24 Договору повна загибель ТЗ - випадок коли вартість відновлення пошкодження ТЗ перевищує 70% страхової суми (тобто 70% від 380 000 грн.) за Договором.
Отже, вартість відновлювального ремонту становить 561 221,94 грн., що перевищує 70% (266 000 грн.) від страхової суми в розмірі 380 000 грн.
Згідно з п.29.8 Договору при повній загибелі ТЗ страхове відшкодування сплачується у розмірі страхової суми,встановленої на відповідний період дії Договору, за вирахуванням суми знецінення ТЗ за відповідний період дії Договору (розділ 16 та 24 Договору), вартості пошкодженого ТЗ та встановленої згідно з розділом 10 Договору франшизи (з урахуванням умов п.29.9 Договору). Вартісь пошкодженого ТЗ визначається шляхом вивчення попиту та пропозиції на ринку щодо такого ТЗ, зокрема, онлайн аукціону або шляхом експертної оцінки.
Згідно з додатком 9 зобовязуюча пропозиція становить 108 000 грн., таким чином сума страхового відшкодування становить 267 315,07 грн. (380 000 грн. - 108 000 грн. (страхова сума) - 4 684,93 грн. (сума знеціненна) - 0 грн. (франшиза) = 267 315,07 грн.).
Як убачається із страхового акту № ARX2556466 від 13.04.2020 р. Товариством виплачено страхове відшкодування на підставі договору №121934а9зд від 25.04.2019 р. у розмірі 267 315,07 грн. на рахунок Страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 661 548 від 14.04.2020 р.
Позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно з умовами Договору.
Згідно з інформацією із Моторно транспортного страхового бюро поліс на транспортний засіб із номерним знаком НОМЕР_2 не знайдено.
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 267 315,07 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10 серпня 2021 р. позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства суму відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації в розмірі 267 315,07 грн. і 4009,73 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
ОСОБА_1 просить скасувати це рішення і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд помилково дійшов висновку про те, що мала місце повна загибель транспортного засобу, оскільки варість відновлювального ремонту була визначена неправильно, на підставі помилкового розрахунку ринкової вартості пошкодженого автомобіля «VolkswagenTiguan1.4», д/н НОМЕР_1 2011 р. виписку, який не може бути меншим, ніж указаний у розділі 6 Договору страхування №121934а9зд від 25.04.2019 р., а саме 121 000 км.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Товариство заперечує доводи апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим.
Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, із таких мотивів.
Суд врахував, що вартість відновлювального ремонту становила 561 221,94 грн., що перевищує 70% страхової суми за договором, тобто 266 000 грн., позивач обґрунтовано дійшов висновку про те, що мала місце повна загибель транспортного засобу, а тому при визначенні суми страхового відшкодування Товариство керувалося п.29.8 Договору добровільного страхування наземного транспорту за № 121934а9зд, зі змісту якого вбачається, що при повній загибелі транспортного засобу така сума сплачується в розмірі страхової суми за вирахуванням суми знецінення ТЗ за період страхування, вартості пошкодженого транспортного засобу та встановленої згідно з розділом 10 Договору франшизи. Таким чином, сума страхового відшкодування становила різницю страхової суми в розмірі 380 000 грн., зобов'язуючої пропозиції у розмірі 108 000 (згідно з додатком № 9 до Договору) грн., суми знецінення у розмірі 4 684,93 грн. (яка вираховувалась добутком страхової суми, нормативу знецінення згідно з договором страхування, різниці днів між поданнямзаяви про настання події та дати початку дії договору, поділеним на 365), та франшизи (0,00 гривень) та склала 267 317,07 грн., про що також зазначено в розрахунку, доданому до позовної заяви. Контррозрахунків того, що величина пробігу вплинула на кінцеву суму страхового відшкодування, відповідачем не подано.
Будь-яких підстав вважати, що звіт № 018/20 від 30.03.2020 р. є недостовірним чи недопустимим доказом у справі, суд не встановив.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції через їх відповідність встановленим обставинам справи, дотримання норм матеріального та процесуального права.
При цьому, судом першої інстанції було встановлено, що 25.04.2019 р. АТ «СК «АХА Страхування» та ТОВ «ФАВА-ТЕХНІКС» уклали договір добровільного страхування наземного транспорту за № 121934а9зд, предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «VolkswagenTiguan 1.4», державний номерний знак НОМЕР_1 .
26.06.2019 р. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Сhevrolet AVEO», державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив зіткнення із транспортним засобом «VolkswagenTiguan 1.4», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , у результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, про що свідчить постанова Ужгородського міськрайонного суду від 17.06.2020 р. у справі № 308/3122/20.
10.04.2020 р. у зв'язку з указаною ДТП страхувальником ТОВ «ФАВА-ТЕХНІКС» подано заяву про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
На підставі цієї заяви страховиком АТ СК «АРКС» було замовлено оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «VolkswagenTiguan 1.4», державний номерний знак НОМЕР_1 , у суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 .
Згідно зі звітом № 018/20 від 30.03.2020 р. вартість відновлювального ремонту КТЗ «VolkswagenTiguan 1.4», державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням ПДВ (20%) становить 561 221,94 грн. Величина вартості відновлювального ремонту КТЗ складає 320 812, 80 грн.
Із акту огляду колісного транспортного засобу «VolkswagenTiguan 1.4», державний номерний знак НОМЕР_1 , від 26.06.2019 р. видно, що показник одометра станом на дату огляду становить 58 588 км.
Розрахунком страхового відшкодування за договором № 121934а9зд від 25.04.2019 р. установлено, що позивач визначив суму страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 267 315,07 грн.
Платіжним дорученням № 661 548 від 14 квітня 2020 р. підтверджено, що позивачем було перераховано на рахунок страхувальника 267 315,07 грн. страхового відшкодування згідно з актом № АРХ2556466.
Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речову право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статей 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Із огляду на це, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Таким чином, уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
У наших спірних правовідносинах цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була, оскільки згідно з інформацією Моторно транспортного страхового бюро поліс на транспортний засіб із номерним знаком НОМЕР_2 не знайдено.
Судом першої інстанції установлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Ужгородського міськрайонного суду від 17.06.2020 р. і вказана обставина в порядку статт 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначив, що преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Доводи апеляційної скарги зводяться до недостовірності звіту № 018/20 про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 30 березня 2020 р. через те, що під час огляду транспортного засобу та його оцінки було невірно визначено пробіг автомобіля. У свою чергу величина пробігу застрахованого транспортного засобу відповідно до розділу 24 Договору страхування є необхідною для визначення середньорічного пробігу та визначення суми ринкової вартості транспортного засобу як складової для визначення вартості відновлювального ремонту та, відповідно, суми страхового відшкодування.
Однак, указані доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких мотивів.
Пунктом 7.1 Методики визначено, що оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови в яких він експлуатавувався (зберігався), особливості кон'юки у ринку регіону.
Середньорічний пробіг і суму ринкової вартості транспортного засобу експерт визначав згідно з довідкової літератури по бюлетеню автотоварознавця, вказавши марку, модель, рік випуску авто. У звіті експерт заначив, що середня ринкова вартість транспортного засобу, що був у користування, із урахуванням строку його експлуатації за інформацією із довідкової літератури складає на дату оцінки 352 790 грн.
Відтак, матеріалами справи достеменно встановлено, що пробіг використувався експертом при визначенні ринкової вартості автомобіля, велична якої не впливає на розрахунок виплаченого позивачем страхового відшкодування.
Відповідач жодними належними та допустимим доказами не доводить недостовірність звіту № 018/20 про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ від 30.03.2020 р.
Посилання на помилковість визначення пробігу пошкодженого транспортного засобу через те, що панель приладів де був встановлений одометр, була пошкоджена внаслідок ДТП, не заслуговує на увагу, оскільки в матеріалах справи є чітке фото, зроблене при оцінці транспортного засобу, з якого вбачається, що на момент ДТП пробіг на одометрі був зафіксований 58 588 (а.с.34 зворот) і більш детальне фото було додано до відзиву на апеляційну скаргу від 04.10.2021 р.Указаної обставини відповідач не спростував, а його твердження із цього приводу грунтується на припущеннях.
Встановивши, що позивачем доведено належними та допустимими доказами розмір страхового відшкодування, яке було виплачено власнику пошкодженого автомобіля під час ДТП, внаслідок винних дій відповідача, а також з урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384 ЦПК України, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 серпня 2021 року залишити без змін.
3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
4.Повне судове рішення складено 26 листопада 2021 р.
Судді: