05.11.2021 Справа №607/9628/21
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретарі судового засідання Киреньки Г. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заявоюОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»), треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Д. В., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування доводів позовних вимог зазначено, що 17 травня 2021 року позивачці за адресою її проживання надійшов лист від приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Вариводи Д. В. про відкриття виконавчого провадження № 65349424 від 06 травня 2021 року за виконавчим написом № 16268 від 12 березня 2021 року приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я. В. щодо ОСОБА_1 та початок процедури стягнення боргу на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на суму 67 945,00 грн. Позивачка вказує, що причина виникнення заборгованості їй невідома, жодні документи щодо виникнення правовідносин з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» нею не укладались, як і з іншими суб'єктами господарювання, а також їй невідома причина виникнення заборгованості на суму 67 945,00 грн.
ОСОБА_1 зазначила, що ознайомилась в приватного виконавця Вариводи Д. В. із матеріалами виконавчого провадження № 65349424 від 06 травня 2021 року, зокрема із договором позики з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у якому її дані зазначено російською мовою, а записаний номер телефону їй не належить. Ознайомитись із матеріалами нотаріальної справи їй не вдалося, оскільки діяльність приватного нотаріуса Головкіної Я. В. припинено згідно рішення вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 26 лютого 2020 року № 9, поновлено та анульовано свідоцтво останньої на право зайняття нотаріальною діяльністю відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 1424/5 від 19 квітня 2021 року.
Позивачка вважає, що виконавчий напис № 16268 від 12 березня 2021 року приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я. В. щодо ОСОБА_1 вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, з огляду на наступне: 1) вона не укладала жодних договорів ні з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ні з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», їй не надходили жодні повідомлення від них, а також невідома причина виникнення заборгованості на суму 67 945,00 грн; 2) вважає, що нотаріус не отримувала первинних документів щодо виникнення правовідносин ОСОБА_1 із ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», якому відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», якому відступило право вимоги ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ніби-то за договором позики № 253921299 від 25 грудня 2019 року; 3) жодних повідомлень про наявність заборгованостей про початок процедури стягнення чи здійснення виконавчого напису позивачці не надходило; 4) нотаріус не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 16268 від 12 березня 2021 року приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я. В. щодо ОСОБА_1 , за яким відкрито виконавче провадження № 65349424 та розпочато процедуру стягнення на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанас» на суму 67 945,00 грн. Стягнути з відповідача сплачені позивачкою судові витрати, а саме судовий збір в сумі 908 грн. та збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн.
Ухвалою судді від 02 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим написом № 16268 від 12 березня 2021 року приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я. В. щодо ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на суму 67 945,00 грн.
Ухвалою судді від 03 червня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Д. В., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я. В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду без видалення судді до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 10 вересня 2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала суду заяву, у якій просила справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити.
Представник відповідача ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. 13 серпня 2021 року представник відповідача подавав до суду заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, однак в подальшому жодних заяв по суті чи іншого змісту, а також клопотань суду не надсилав.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Д. В. та приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Я. В. в судове засідання не з'явилися з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялися належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню, виходячи наступного.
25 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі - «Товариство») та ОСОБА_2 , (далі - «Позичальник») укладено Договір № 253921299, згідно умов якого Товариство зобов'язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 20 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п.1.4. цього Договору (п. 1.1. Договору). Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів (п. 1.2. Договору).
12 березня 2021 року ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місці роботи невідоме, яка є Боржником за Кредитним договором 253921299 від 25 грудня 2019 року, укладеним з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитним договорами 72 від 01 квітня 2020 є ТОВ «Таліон Плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, реєстр прав вимог № 3 від 29 січня 2021 є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», далі іменований - Стягувач, заборгованість за кредитним договором 253921299 від 25 грудня 2019 року. Строк платежу за Кредитним договором 253921299 від 25 грудня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2021 року по 27 лютого 2021 року. Сума заборгованості складає 66 745,00 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 20 000,00 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 29 645,00 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00; строкова заборгованість за комісією становить 0,00; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 17 100,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача в розмірі 1 200,00 грн, які підлягають стягненню з Боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 67 945,00 грн.
06 травня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Д. В. відкрив виконавче провадження № 65349424 з виконання виконавчого напису № 16268, виданого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я. В. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 67 945,00 грн та 6 794,5 грн основної винагороди приватного виконавця.
13 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця Вариводи Д. А. із заявою, у якій просила надати копії матеріалів виконавчого провадження № 65349424.
З врахування встановлених обставин суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п. 10.2 Постанови від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз'яснив, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
За таких обставин, оспорюваний виконавчий напис вчинено після набрання законної сили вказаним вище судовим рішенням про скасування положень, на підставі яких його було вчинено, а саме пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Кредитний договір № 253921299 від 25 грудня 2019 року, де позичальником зазначено ОСОБА_2 , а іншою стороною - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНАСОВА ДОПОМОГА» не був нотаріально посвідчений, а тому не відповідав вимогам Переліку.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.
З приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Така ж позиція вказана в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №754/9711/14-ц.
У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи №916/3006/17, які викладено у постанові від 02 липня 2019 року, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Суд встановив, що вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося на підставі звернення ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до приватного нотаріуса з недотриманням вимог щодо переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 повідомлялася про факт відступлення права вимоги відповідачу та отримувала від останнього лист-вимогу про усунення порушень за кредитним договором у розмірі, який відображено у виконавчому написі нотаріуса, яка була залишена боржником без виконання. Тобто має місце порушення підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, де зазначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Відтак, суд має переконання, що нотаріус не мав належних і достатніх підстав вважати, що вимоги стягувача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, є безспірними.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі. У виниклому спорі заборгованість ОСОБА_1 є спірною, оскільки позивачка не визнає факту укладення кредитного договору та самого розміру виниклого боргу шляхом звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд зробив висновок про те, що позовні вимоги у виниклому спорі є підставними, порушене право позивачки підлягає захисту шляхом визнання виконавчого напису, який зареєстровано в реєстрі № 16268, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошових коштів в сумі 67 945,00 гривень таким, що не підлягає виконанню.
В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1362,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі № 16268, вчинений 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошових коштів в сумі 67 945,00 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в користь ОСОБА_1 1362 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», код ЄДРПОУ: 42254696, адреса місцезнаходження: вул. Северстюка Євгена, буд. 11а, офіс 605, м. Київ, 02002.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, адреса місця роботи: вул. Живова, буд. 32а, оф. 23, м. Тернопіль, 46008;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2:приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, адреса місця роботи: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складно 15 листопада 2021 року.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська