465/3396/21
2/465/2690/21
Іменем України
(заочне)
26.11.2021 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Дзеньдзюри С.М.
при секретарі Ільчишин З.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -
Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що уклала шлюб з ОСОБА_2 13 серпня 1994 року у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 1663. Від шлюбу дітей не має. Вказала, що спільне подружнє життя між сторонами не склалось, відносини погіршились. У сторін різні світогляди та різне бачення подальшого сімейного майбутнього. Сторони не ведуть спільне господарство. Позивач не має наміру миритись. Просить шлюб розірвати, так як він носить формальний характер та примирення неможливе.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились. Подали заяву про заочний розгляд справи, просили позов задоволити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи. Тому суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності, згідно ст. 280 ЦПК України, з постановленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 104-105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Ст. 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст.ст.110,112 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 13 серпня 1994 року, і від спільного подружнього життя дітей не має.
Судом беззаперечно встановлено, що між сторонами тривалий час немає взаєморозуміння, подружніх відносин вони не підтримують, спільного господарства не ведуть, позивач не має наміру продовжувати подальші шлюбні відносини з відповідачем і збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Крім того, задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони не підтримують сімейних відносин, позивач втратила до відповідача хороші почуття і помиритися з ним не бажає, а тому цей шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 грн.
На підставі ст.ст.12, 89, 141, 264, 265 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 13 серпня 1994 року у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 1663.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати у Франківський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Дзеньдзюра С.М.