Справа № 455/1622/20
Провадження № 1-кс/455/383/2021
26 листопада 2021 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , з участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному проваджені №12020140320000441 від 17.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
23.11.2021 представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному проваджені №12020140320000441 від 17.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що слідчим відділенням ВП №1 Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні. Згідно матеріалів кримінального провадження відомо, що 16.12.2020 о 20.53год до Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення від поліцейського екіпажу «Бузина 353», про те, що на сільській дорозі в с.Потік Старосамбірського району Львівської області було виявлено транспортний засіб марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , в салоні якого знаходилися іноземці, а саме: чотири громадяни Республіки Ірак та чотири громадяни Республіки Туреччина. На місце події скеровано СОГ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУНП у Львівській області, після чого слідчим в ході проведення огляду місця події вилучено транспортний засіб марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 та грошові кошти в сумі 50 євро і 40 дол. США, які ОСОБА_5 надав добровільно. Зазначає, що 21.12.2020 на тимчасово вилучене у ОСОБА_5 майно ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області (справа № 455/1622/20) в межах вказаного кримінального провадження було накладено арешт. Вказує, що 17.12.2020 ОСОБА_5 було допитано в якості свідка у вказаному кримінальному провадженні та з того часу його для проведення будь - яких інших слідчих дій поліцією не викликалося. Органом досудового розслідування не повідомлялося ОСОБА_5 про підозру та останній не є стороною кримінального провадження. З моменту відкриття кримінального провадження (пройшло близько шести місяців), а також після допиту іноземців у судді в порядку ст. 225 КПК України для слідства є очевидним, що ОСОБА_5 жодним чином не є причетний до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.332 КК України, останні жодним чином не порушив закон, а в даному випадку виконував свою роботу пов'язану із пасажирськими перевезеннями, не будучи обізнаним про те, які цілі переслідували іноземці, їдучи у с. Потік Старосамбірського району Львівської області.
Стверджує, що на даний час, у зв'язку із наявними життєвими обставинами, ОСОБА_5 має намір продати автомобіль марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 . Однак наявність такого заходу забезпечення, як арешт майна не дозволяє ОСОБА_5 використати своє конституційне право особи на володіння, користування та розпоряджання своєю власністю.
Вказує, що враховуючи тривалий період проведення досудового розслідування, за який за участю ОСОБА_5 не проведено жодної слідчої дії, окрім його допиту як свідка, який відбувся ще 17.12.2020, вважає, що подальше тимчасове обмеження у праві розпорядження майном грубо порушує право особи на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, та є проявом зловживання органом досудового розслідування своїм службовим становищем. Жодних об'єктивних підстав вважати, що на автомобілі можуть зберегтися сліди чи дані, які б мали доказове значення для кримінального провадження, в той час коли вказаний транспортний засіб протягом півроку активно використовується ОСОБА_5 під час пасажирських перевезень, бути не може, що виключає будь-які підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
З огляду на наведене, просить скасувати арешт на речі та грошові кошти, які вилучені 16.12.2020 в ході огляду місця події у ОСОБА_5 , зокрема: грошові кошти в сумі 50 євро однією купюрою та 40 дол. США двома купюрами по 20 дол. США, а також автомобіль марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .
В судовому засіданні в режимі відео конференції представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав викладених у ньому.
Слідчий слідчого відділення ВП№1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 у судовому засіданні проти клопотання заперечив, покликаючись на те, що на даний час досудове розслідування триває, майно на яке накладено арешт є визнаним речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому скасування арешту є передчасним і може зашкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Власник майна ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду клопотання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши представника власника майна, слідчого, перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя, приходить до таких висновків.
Як вбачається із матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.12.2020, в рамках кримінального провадження №12020140320000441, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, за клопотанням прокурора ОСОБА_7 , яке було задоволено частково, накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти в сумі 50 євро однією купюрою серії WA7801959862 та 40 доларів США купюрами по 20 доларів серії МF09213830Е та NB52157510B, що були вилучені під час проведення огляду місця події від 16.12.2020року в рамках кримінального провадження №12020140320000441 від 17.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, та які зберігаються при матеріалах кримінального провадження; автомобіль марки «Фольксваген Крафтер», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, 2006року випуску, тип автобус-загальний, який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому в АДРЕСА_1 , та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , що був вилучений під час проведення огляду місця події від 16.12.2020року в рамках кримінального провадження №12020140320000441 від 17.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, шляхом заборони його власнику права на відчуження вказаним автомобілем. В задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено.
Зі змісту вищевказаної ухвали слідчого судді про арешт майна від 21.12.2020 слідує, що арешт на дане майно було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зокрема, встановлено, що постановою старшого слідчого СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 17.12.2020 вищевказані вилучені під час проведення огляду речі (автомобіль та грошові кошти), визнано речовими доказами у вищевказаному кримінальному провадженні.
На думку слідчого судді, вищевказане майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що дане майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Стаття 131 КПК України визначає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Проте, матеріали клопотання не містять належних та достатніх доказів, які б спростовували обставини встановлені слідчим суддею при накладенні арешту на майно.
Доводи, наведені у клопотанні про скасування арешту майна, зокрема про те, що подальше застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження обмежує права ОСОБА_5 як власника на володіння і користування своїм майном, та те, що власник майна ОСОБА_5 не має процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги, проте дані обставини, як слідує зі змісту ухвали слідчого судді від 21.12.2020, були враховані при вирішенні питання про арешт майна, у зв'язку із чим слідчий суддя враховуючи, зокрема, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження прийшов до висновку про необхідність застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, а саме арешту на вищевказаний автомобіль із забороною власнику віджувати його, однак із залишенням власнику права користуватися даним автомобілем.
Крім того, як зазначалось вище, зазначене у клопотанні майно слідчим визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Зважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, що не виключає можливості проведення слідчим інших слідчих дій з автомобілем, на який накладено арешт, тому слідчий суддя вважає, що такий засіб забезпечення кримінального провадження не втратив свою актуальність.
Крім того, як слідує із матеріалів клопотання, володілець майна має намір продати вищевказаний автомобіль, у разі скасування арешту на майно, тобто це призведе до відчуження майна на яке накладено арешт та яке визнано речовим доказом, що може призвести до недосягнення завдання кримінального провадження передбаченого ст. 2 КПК України.
З огляду на наведене, зважаючи на вищевказані положення чинного кримінально - процесуального законодавства, аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, оцінюючи представлені по справі докази, оглянувши матеріали кримінального провадження, вважаю, що на даній стадії кримінального провадження відсутні підстави для скасування накладеного ухвалою слідчого судді на майно арешту, оскільки в ході розгляду клопотання про скасування арешту майна не встановлено підстав того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, на цей час у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, проводяться слідчі дії, арешт накладено з підстав визначених чинним законодавством з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому слідчим суддею не встановлено, що даний захід кримінального провадження несе в собі надмірний тягар для особи, а повне скасування арешту на дане майно може негативно вплинути на хід досудового розслідування, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Витребовувані матеріали кримінального провадження №12020140320000441 від 17.12.2020 необхідно повернути до ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області.
Одночасно, слідчий суддя звертає увагу слідчого та прокурора на те, що протягом строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні прокурор та слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному проваджені №12020140320000441 від 17.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали оголошений 30.11.2021 року о 09.10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1