Справа № 454/1368/21
16 листопада 2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної залиттям квартири,
Позивач звернулася до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача в її користь матеріальну шкоду спричинену залиттям квартири в сумі 26 242 грн. та судові витрати.
Свої вимоги обгрунтовує наступним.
Вона є власницею квартири АДРЕСА_1 .
З 01.01.2021р. відповідач, мешканець квартири АДРЕСА_2 заливали її квартиру і ніяких мір по виявленню та усуненню причин, про що позивачка неодноразово зверталася з заявами до голови ОСББ.
23.05.2021р. комісією за участю голови ОСББ Слюсар Н. було складено акт про залиття квартири АДРЕСА_1 , в якому було встановлено, що мешканцям квартири АДРЕСА_3 негайно знайти причину та усунути залиття квартири АДРЕСА_4 та підвалу, Було встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_4 триває на протязі 3 місяців. Мешканцям квартири АДРЕСА_3 було запропоновано добровільно відшкодувати збитки завданій ОСОБА_1 у розмірі 6000грн., однак відповідачка відмовилась добровільно відшкодувати збитки.
Зазначає, що звернулась до ліцензованого підприємства та виготовила звіт про проведення технічного обстеження належної їй квартири яким встановлено наступні дефекти, які виникли в наслідок залиття квартири: паркетні дошки викривлені та відстали від поверхні підлоги (вздуті), деревинна вагонка на стінах в коридорі вздута, стелі з видимими плямами внаслідок намокання (пліснява), керамічні плитки зруйновані, пластикові дошки вагонки на стелі ванної кімнати демонтувалась.
В зв'язку з чим необхідно було демонтувати та наново улаштовувати паркетні дошки на мастиці, обдерти шпаклівку та провести без піщане накриття стелі, демонтувати та провести улаштування деревинної вагонки на стінах та в коридорі, облицювати стяни ванної кімнати керамічними плитками, демонтувати та ново улаштувати пластикові дошки (вагонку) на стелі ванної кімнати.
За результатами проведеного технічного обстеження квартири встановлено неможливість її надійної та безпечної експлуатації, рекомендовано провести капітальний ремонт згідно складеного дефектного акту та кошторисної документації відповідним сертифікованим ГІПом-кошторисником.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва (капітальний ремонт приміщення квартири АДРЕСА_1 ) становить 26 242 грн., у тому числі за виготовлення акту обстеження та кошторису на ремонтні роботи.
Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибула.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази у справі суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлі.
Судом установлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 .
Актом про залиття квартири АДРЕСА_1 , складеним комісією у складі Голови ОСББ 2 Слюсар Н., слюсара-сантехніка Багрій А. та сусідів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від 25.03.2021 встановлено, що з 01.10.2021р. почалося залиття квартири АДРЕСА_4 , яке тривало по день складання акту з вини мешканців квартири АДРЕСА_3 . Мешканці квартири АДРЕСА_4 зробили усе можливе, щоб знайти причину залиття, мешканці квартири АДРЕСА_3 нічого не робили і не роблять для виявлення причини і усунення залиття квартири АДРЕСА_4 та підвалу. Комісія дійшла висновку та рекомендацій, що мешканцям квартири АДРЕСА_3 негайно знайти причину та усунути залиття квартири АДРЕСА_4 та підвалу. У випадку невиконання з 29.03.2021р. буде перекрита вода на весь стояк . Оскільки залиття квартири АДРЕСА_4 та підвалу триває 3 місяці дві стіни в квартирі АДРЕСА_4 повністю мокрі (з них тече вода). З стелі посипалась штукатурка розміром 2м.кв. і зі стелі постійно капає вода. Мешканцям квартири АДРЕСА_3 відшкодувати матеріальні збитки мешканці квартири АДРЕСА_4 в сумі 6000грн.
Окрім того, відповідно до звіту №2 від 02.04.2021 про оцінку збитків, складеного ПП «Бегенбор», розмір матеріальних збитків, який завдано власнику в результаті пошкодження його квартири АДРЕСА_1 після залиття, наслідки якого зафіксовано 25.03.2021, з урахуванням фізичного зносу, станом на момент складання даного звіту становить 26 242 грн.
Вартість витрат на проведення вказаної оцінки розміру завданих збитків та розмір завданих збитків у загальному розмірі становить 26242, 00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт, підсумковою відомістю ресурсів (витрати по факту) та квитанціями до прибуткового касового ордера від 25.05.2021р., 21.06.2021р., 23.06.2021р. та 25.06.2021р.
За приписами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний, зокрема, своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійснення своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридично підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Разом з цим, правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання визначаються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" від 12.07.2001 № 2658-III.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» кваліфікаційне свідоцтво оцінювача є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб'єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами.
Зазначеним вимогам закону звіт про оцінку збитків від 02.04.2021 року № 2 складений експертом Юдицькою Я.М. ПП «Багенбор» » на замовлення ОСОБА_1 відповідає. До звіту оцінювачем надано копію сертифікату суб'єкта оціночної діяльності та згідно якого ОСОБА_5 має відповідну спеціалізацію.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що нею не було завдано шкоди майну позивача, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення матеріальної шкоди є обґрунтованими.
За таких обставин, зважаючи на те, що суд вважає доведеною ту обставину, що затоплення квартири позивача сталося з вини відповідача, а також враховуючи обов'язок відповідача відшкодувати позивачу завдані збитки, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення ОСОБА_2 матеріальної шкоди спричиненої залиттям квартири в сумі 26 242грн. в межах заявлених позовних вимог.
Крім цього, п.3 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи належать витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, позивачем додано попередній розрахунок на суму 5000грн.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відтак, представником позивача - адвокатом Чернявським Р.І. не надано жодних доказів про надання правової допомоги, зокрема, ні ордеру, ні договору про надання правової допомоги, ні квитанції про сплату гонорару, ні акту виконаних робіт, тощо.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача в користь позивача понесених витрат на правову допомогу слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду спричинену залиттям квартири в сумі 26 242 (двадцять шість тисяч двісті сорок дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25.11.2021 року.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 .
Головуючий: Л. Ю. Фарина