Справа № 453/1401/20
№ провадження 1-кп/453/24/21
іменем України
29 листопада 2021 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12020140000000617 від 18.08.2020 року про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, не депутата, не адвоката, не нотаріуса, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_8 , 18.08.2020, приблизно о 10 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням Київ-Чоп у напрямку до м. Київ, при проїзді ділянки в районі 684 км у с. Тухолька, Сколівського району Львівської області грубо порушив вимоги Р. 1 п.п. 1.5, 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка»); Р.2 п. 2.3 б); д); Р.12 п.12.1 та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Р.34 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, щоб мати можливість безпечно керувати ним, без причин технічного характеру допустив виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з автопоїздом у складі сідлового тягача «SCANIA G440», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «KRONE SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який в цей момент рухався по правій смузі у напрямку до м. Чоп, Закарпатської області. Внаслідок порушення водієм ОСОБА_8 правил безпеки дорожнього руху, пасажир керованого ним автомобіля марки «OpeI Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , потерпіла ОСОБА_10 , отримала тілесні ушкодження, а саме рани, садна та синці на голові та тілі; крововиливи у м'які тканини голови праворуч, перелом грудини між ділянками приєднання перших і других ребер, перелом ребер праворуч (2-10) та ліворуч (2-6), розриви та крововиливи правої легені, крововиливи у лівій легені, крововиливи у капсулу правого наднирника, розрив аорти, серця, печінки, селезінки та брижі сигмовидної кишки, закриті переломи середньої третини правого плеча, нижньої третини лівого плеча, середньої третини обох кісток лівого передпліччя, відкриті переломи нижніх третин обох стегнових кісток. Розриви внутрішніх органів (аорти, серця, печінки, селезінки) мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння та стали причиною смерті ОСОБА_10 .
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток тазу (вертлюжної впадини ліворуч, лівих лонної та сідничних кісток), закритий поперечний перелом середньої третини правої плечової кістки, перелом шостого ребра праворуч, вивих обох стегон, рани і синці на голові та тілі, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_8 , 18.08.2020, приблизно о 10 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «OpeI Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням Київ-Чоп у напрямку до м. Київ, при проїзді її ділянки в районі 684 км у с. Тухолька, Сколівського району Львівської області грубо порушив Правила дорожнього руху України, в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода, виїзд вищевказаного автомобіля на смугу зустрічного руху та його зіткнення із автопоїздом у складі сідлового тягача «SCANIA G440», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «KRONE SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10 та отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень неповнолітньою потерпілою ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_8 порушив правила безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10 та отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень неповнолітньою ОСОБА_6 , та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши викладені в обвинуваченні обставини. Пояснив, що в зв'язку із погодними умовами втратив контроль за керуванням автомобілем, внаслідок чого допустив виїзд на смугу зустрічного руху та зіткнення.
Покази обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 - просить не позбавляти обвинуваченого права керування транспортним засобом зважаючи, що той є особою з інвалідністю, проживає у віддаленому населеному пункті з батьками, які є особами похилого віку.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання з'явилась, зазначила, що з обвинуваченим помирились, претензій до обвинуваченого немає.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 та її законний представник ОСОБА_7 зазначили, що жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_8 не мають, щодо розміру і міри покарання - покладаються на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники процесу, не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого порядку дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються. Відтак, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілих та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Відтак, суд визнав доведеним, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 , які полягають у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10 та отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень неповнолітньою ОСОБА_6 , органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, винуватість його доведена і він повинен нести кримінальну відповідальність за скоєне за ч. 2 ст. 286 КК України.
З урахуванням обставин кримінального провадження, даних про особу ОСОБА_8 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, частково відшкодував шкоду потерпілим, є особою з інвалідністю, позитивно характеризується за місцем постійного проживання та праці, має міцні соціальні зв'язки, активну життєву позицію, беручи до уваги досудову доповідь з інформацією про соціально - психологічну характеристику обвинуваченого, ступінь тяжкості та форму вини вчиненого кримінального правопорушення, яке є необережним та відповідно до частини 4 статті 12 КК України тяжким злочином, виходячи з загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, думки потерпілих, суд вважає, що зазначені і проаналізовані обставини є підставами для визначення покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
На переконання суду, призначення саме такого покарання забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
Приймаючи таке рішення суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за можливе скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді 19.08.2020 року в справі № 461/6597/20 (№ 1-кс/461/5550/20, № 1-кс/461/5551/20).
За правилами ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування не обирався, відсутні також підстави і для обрання запобіжного заходу судом.
Керуючись ст. 368, ч.1 ст. 369, ст. ст. 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді від 19.08.2020 року у справі № 461/6597/20 (№ 1-кс/461/5550/20, № 1-кс/461/5551/20), скасувати.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення комісійної судової автотехнічної експертизи з дослідження технічного стану транспортних засобів № 6115/6116/6117/6118 від 28.10.2020 року в сумі 3595 (три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення комісійної судової автотехнічної експертизи з дослідження технічного стану транспортних засобів № 6119/6120/6121/6122 від 28.10.2020 року в сумі 3595 (три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення транспортно-трасологічної екпертизи № 6097 від 29.10.2020 року в сумі 5 556 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість ) гривень 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судової інженерно-трасологічної експертизи по спеціальності 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № 15/2/1485 від 29.10.2020 в сумі 2 451 (дві тисячі чотириста п'ятдесят одну ) гривню 75 коп.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Сколівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1