№755/17913/21
№3/755/9264/21
"10" листопада 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В., розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 307544, ОСОБА_1 , 28 вересня 2021 року, о 09 годині 43 хвилини, у м. Києві, по пр-ту Визволителів, 5, керував автомобілем «Шкода Фабія», д/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло). Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, тобто, своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України.
Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 215156, ОСОБА_1 , 28 вересня 2021 року, о 09 годині 43 хвилини, у м. Києві, по пр-ту Визволителів, 5, керуючи автомобілем «Шкода Фабія», д/н НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівника поліції транспортного засобу, завчасно подану за допомогою диска з червоним світлоповертачем та не зупинився, внаслідок чого, був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Skoda Rapid», д/н НОМЕР_2 , на пр-ті Визволителів, 5 (шляхом утворення штучного затору), тобто, своїми діями порушив п. 2.4 ПДР України.
У судове засідання з'явилися ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Александров Д.О. Зокрема, захисник заявив клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, мотивуючи тим, що 28.09.2021 року останнього зупинили працівники патрульної поліції, оглянули його та його автомобіль, сумку, таким чином, фактично провели незаконний обшук, зазначивши, що вимогу про зупинку ОСОБА_1 виконав одразу та зупинився. Далі, поліцейські, у той час, коли ОСОБА_1 знаходився у салоні свого автомобіля, без відома останнього, з незрозумілих причини, почали складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння, хоча насправді, ОСОБА_1 взагалі не було запропоновано пройти такий огляд, а тому, він взагалі, не міг відмовлятися від проходження такого огляду. Працівники поліції запевняли ОСОБА_1 у тому, що ведеться відеофіксація його відмови від проходження огляду, однак, насправді, такої відеофіксації не було, зокрема, не було й свідків відмови останнього від проходження огляду, як і не було й самого факту такої відмови. ОСОБА_1 , у свою чергу, заперечував та наголошував працівникам поліції про те, що він не відмовлявся проходити огляд на стан сп'яніння, а тому, не розуміє, чому складено протокол саме з його відмовою від проходження огляду, однак, останні на це не реагували. Крім того, матеріали справи містять направлення на огляд до закладу охорони здоров'я, однак, дане направлення також не містить відомості про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду. У подальшому, через порушення вимог законодавства, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії поліції до начальника УНП у м. Києві.
Зокрема, ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника та обставини, викладені у ньому, зазначивши, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно нього складено незаконно та безпідставно. Крім того, пояснив, що він взагалі не вживає наркотичні засоби і у подальшому, в той же день самостійно звернувся до медичного закладу та пройшов огляд на стан сп'яніння. Відповідно до результатів огляду, він не перебував у стані наркотичного сп'яніння та ніхто з працівників його не зупиняв та не переслідував. На підтвердження своїх пояснень надав для долучення письмові докази.
У судовому засіданні, за участю ОСОБА_1 та захисника Александрова Д.О. було переглянуто диск, який долучено працівниками поліції до матеріалів справи, однак, як виявилося та було встановлено, він взагалі не містить будь-яких відео файлів, відеозаписів (пустий).
У свою чергу, захисник Александров Д.О. зазначив, що дії поліцейських містять порушення вимог чинного законодавства, так, як, відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Таким чином, працівниками поліції не надано суду доказів порушення ОСОБА_1 а ні п. 2.5, а ні п. 2.4 ПДР України. Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. У зв'язку з вищенаведеним, працівниками поліції не надано належних доказів, які вказували на обставини, зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим, прохав справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Александрова Д.О., дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 307544, ОСОБА_1 , 28 вересня 2021 року, о 09 годині 43 хвилини, у м. Києві, по пр-ту Визволителів, 5, керував автомобілем «Шкода Фабія», д/н НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло). Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, тобто, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.
Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 215156, ОСОБА_1 , 28 вересня 2021 року, о 09 годині 43 хвилини, у м. Києві, по пр-ту Визволителів, 5, керуючи автомобілем «Шкода Фабія», д/н НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівника поліції транспортного засобу, завчасно подану за допомогою диска з червоним світлоповертачем та не зупинився, внаслідок чого, був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Skoda Rapid», д/н НОМЕР_2 , на пр-ті Визволителів, 5 (шляхом утворення штучного затору).
У судовому засіданні захисник Александров Д.О. пояснив, що 28.09.2021 року ОСОБА_1 зупинили працівники патрульної поліції, оглянули його та його автомобіль, сумку, таким чином, фактично провели незаконний обшук, зазначивши, що вимогу про зупинку ОСОБА_1 виконав одразу та зупинився. Далі, поліцейські, у той час, коли ОСОБА_1 знаходився у салоні свого автомобіля, без відома останнього, з незрозумілих причини, почали складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння, хоча насправді, ОСОБА_1 взагалі не було запропоновано пройти такий огляд, а тому, він взагалі, не міг відмовлятися від проходження такого огляду. Працівники поліції запевняли ОСОБА_1 у тому, що ведеться відеофіксація його відмови від проходження огляду, однак, насправді, такої відеофіксації не було, зокрема, не було й свідків відмови останнього від проходження огляду, як і не було й самого факту такої відмови.
Крім того, ОСОБА_1 всі надані його захисником пояснення повністю підтримав, зазначивши, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно нього складено незаконно та безпідставно. Крім того, пояснив, що він взагалі не вживає наркотичні засоби і у подальшому, в той же день самостійно звернувся до медичного закладу та пройшов огляд на стан сп'яніння і його ніхто не зупиняв.
Відповідно до результату лабораторного дослідження № 3042 з КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», наданого у судовому засіданні ОСОБА_1 , останній не перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Так, згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Відповідно до ч. 1 розділу VII вищезазначеної інструкції, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції.
Крім того, згідно з п. 3.5 Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НРУ від 03 лютого 2016 року №100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора), все спілкування повинне бути записано безперервно.
Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Однак, як вбачається з диску, який долучено працівниками поліції до матеріалів справи та який було переглянуто у судовому засіданні, на ньому взагалі відсутні будь-які відео файли, відеозаписи (пустий), а матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків, що вказує на порушенням вимог ст. 266 КУпАП, та вимог вищевказаних Інструкції та Порядку, що спростовує обставини, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення.
Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 215156, відсутня взагалі частина ст. 122-2 КУпАП, за якою притягується ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що має важливе значення для вирішення питання про кваліфікацію дій останнього та виходячи з вищевикладеного, суду взагалі не надано доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 122-2 КУпАП.
Таким чином, приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), беручи до уваги передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення, виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись, на що звертав свою увагу Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.).
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Александрова Д.О., які не спростовуються наданими матеріалами, а, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 122-2 130, 245, 247, 251-252, 256, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, 122-2 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: