ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23825/21
провадження № 1-кс/753/4580/21
"29" листопада 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача у кримінальному провадженні №112020100020002274 від 18.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КПК України,
До Дарницького районного суду м. Києва 23.11.2021 надійшла вище вказана скарга, в якій скаржник просить поновити процесуальний строк для зверення із даною скаргою та скасувати постанову старшого дізнавача ВД Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 від 17.09.2021 про закриття кримінального провадження №112020100020002274, оскільки вона була винесена без проведення повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, а також без збирання доказів, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій.
За весь час проведення досудового розслідування, дізнавачем було проведено лише одну слідчу дію- допит ОСОБА_5 . Сама ж постанова дізнавача не відповідає вимогам КПК, оскільки не містить аналізу обставин, викладених у заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення та з її змісту не вбачається, що були проведені усі необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення обставин вчинення злочину.
У судове засідання скаржник та дізнавач не з'явилися, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, однак слідчому судді було матеріали кримінального провадження №112020100020002274 для огляду.
Зваживши доводи скарги та оглянувши матеріали кримінального провадження №№112020100020002274, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог передбачених ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
За наданими скаржником доказами вбачається, що нею було оскаржено постанову дізнавача у визначений законом строк, однак ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 09.11.2021 (справа №753/22673/21, провадження №1-кс/753/4391/21) скаргу було повернуто, у зв'язку з наявними в ній недоліками.
Оскільки, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідого судді та враховуючи, заявлене скаржником клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови дізнавача, вважаю необхідним такий строк поновити та прийняти до розгляду скаргу ОСОБА_3 .
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні ВД Дарницького УП ГУ НП в м. Києві перебувало кримінальне провадження №112020100020002274 від 18.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КПК України, відкрите на підставі заяви ОСОБА_3 , відповідно до якої в період часу з 2018 по 2019 роки ОСОБА_3 передала під розписку наглядно знайомій ОСОБА_5 грошові кошти для особистих потреб, однак остання не повернула гроші в обумовлений термін.
17.09.2021, постановою старшого дізнавача ВД Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 , кримінальне провадження №112020100020002274 закрито.
Постанова слідчого мотивована тим, що у ході досудового розслідування об'єктивних даних, що вказували б на наявність ознак та складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не встановлено.
Враховуючи те, що в ході досудового розслідування об'єктивних даних, які б вказували на наявність ознак та складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не встановлено, оскільки відносини, що виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мають цивільно-правовий характер, дізнавачем прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься в ст. 284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. 2, 284 КПК України).
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Тобто на слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
З матеріалів кримінального провадження №112020100020002274 вбачається, що за час проведення досудового розслідування було проведено допит потерпілої ОСОБА_3 , за результатом виконання доручень про проведення слідчих (розшукових) дій, наданих в порядку ст. 40-1 КПК України, допитано в якості свідка ОСОБА_5 , інших свідків та очевидців події встановити не вдалося можливим.
Зідно копії розписки від 25.02.2018 ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_3 у борг грошові кошти у сумі 5 000 дол. США, в строк до листопада 2018 року.
Після чого, зідно копії розписки від 22.09.2019 ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_3 у борг грошові кошти у сумі 40 000 дол. США, в строк до 1 жовтня 2019 року.
Відповідно до протоколу допиту свідка, ОСОБА_5 не заперечувала факт отримання коштів від ОСОБА_3 та вона не відмовляється їх повертати, однак повернути борг у визначений термін не вдалося, через певні життєві обставини.
Відомостей щодо невиконання дізнавачем слідчих дій за вказівками процесуального керівника, матеріали кримінального провадження не містять. У своїй скарзі ОСОБА_3 також не було конкретизовано в чому саме полягає неповнота проведеного досудового розслідування та які слідчі дії проведено не було.
З огляду на встановлені обставини, дізнавач, виносячи оскаржувану постанову, прийшов до правильного висновку про те, що дані правовідносини мають цивільно-правовий характер, а її зміст відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
З урахуванням вказаних обставин ОСОБА_3 має право звернутися до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів за договором позики.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що доводи скаржника не знайшли підтвердження у судовому засіданні, слідчий суддя вважає, що висновки, викладені у постанові дізнавача є обґрунтованими та законними, а відтак підстави для задоволення скарги та скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 305 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача у кримінальному провадженні №112020100020002274 від 18.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КПК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1