Справа № 752/3887/21
Провадження № 2-др/752/93/21
25.11.2021 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лінника Миколи Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,
У провадженні суду перебувала вказана цивільна справа.
Так, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2021 року ухвалено позовні вимоги ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити частково.
15 листопада 2021 року від представника ОСОБА_1 адвоката Лінника М.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України, попередньо зробивши відповідну заяву до постановлення рішення у справі.
Представник позивача зазначає, що позивачем був сплачений розмір гонорару адвоката у сумі 10 000,00 грн., а тому вказані кошти мають бути стягнуті із відповідача на користь позивача, як витрати на професійну правничу допомогу.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що заява не підлягає задоволенню і у задоволенні останньої необхідно відмовити, виходячи з наступного.
18.11.2020 року між адвокатом Лінником Миколою Анатолійовичем та позивачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги № 18/11/20 , а також підписано Додаток до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 1 договору адвокат зобов'язується надавати Клієнту (позивачу) правничу (правову) допомогу: вивчити представлені Клієнтом документи й проінформування Клієнта про можливі варіанти вирішення проблеми; збір доказів, підготувати та подати до Голосіївського районного суду міста Києва позовну заяву про стягнення ФОП ОСОБА_2 попередньої оплати за непоставлений товар, коштів, пов'язаних з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки світлотехнічного обладнання, а Клієнт
зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.
Відповідно до п. 3 Договору № 18/11/20 від 18.11.2020 р. про надання правничої (правової) допомоги за надання адвокатом правничої допомоги за цим Договором Клієнт зобов'язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) в розмірі та на умовах визначених в Додатку до цього Договору.
Згідно з пунктом 1 Додатку до договору Сторони погодили виплату суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги за Договором у фіксованому розмірі 10 000, 00 ( десять тисяч ) грн. за ведення справи: вивчити представлені Клієнтом документи й проінформування Клієнта про можливі варіанти вирішення проблеми - 2 год.; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики- 2 год. ; збір доказів, підготовка та подання до Голосіївського районного суду міста Києва позовної заяви про стягнення ФОП ОСОБА_2 попередньої оплати за непоставлений товар, коштів, пов'язаних з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки світлотехнічного обладнання з додатками до позовної заяви - 6 год. Гонорар адвоката враховує складність справи, ціну позову, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, значенням справи для Клієнта та обсяг надання правничої (правової) допомоги.
На підтвердження оплати гонорару адвоката в сумі 10 000,00 грн. представником позивача надано до суду копію довідки від 08.11.2021 року, що видана адвокатом Лінником М.А.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Урахувавши наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Для стягнення витрат на професійну правничу допомогу номер справи в договорі, звіті, акті виконаних робіт, платіжному дорученні вказувати бажано, проте необов'язково (ВС/КАС у справі №520/8309/18 17 від березня 2020 р.). Таким чином, суд, приходить до висновку, що відсутність повної інформації у квитанції до прибуткового касового ордеру про отримання та зарахування гонорару на рахунок адвоката, слід прийти до висновку, що вони не підтверджують в повному обсязі факт отримання коштів від клієнта та їх зарахування у відповідному розмірі на рахунок адвоката.
Згідно зі статтею 13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. За загальним правилом, розмір витрат визначається договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Цивільний процесуальний Кодекс не містить деталізованих вимог до переліку документів, що підтверджують розмір витрат. У зв'язку із цим Верховний Суд неодноразово висловлював власні позиції щодо цього питання.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.09.2018 у справі
№751/3840/15-ц зазначила, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.). Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та Касаційного Адміністративного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19. Щодо цього питання свою позицію висловив КАС і у постанові від 16.04.2020 у справі №727/4597/19., зазначивши, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при оплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа.
Так, отримання гонорару готівкою можна підтверджувати будь-яким документом, але це має бути правовий документ, який за своєю природою, формою, змістом, зафіксованою інформацією не викликатиме сумніву в його дійсності ні в сторони у справі, ні в суду.
З врахуванням встановленого, суд вважає, що в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лінника Миколи Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1-19, 137-141, 263-265, 268, 270, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лінника Миколи Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відмовити.
2. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст додаткового рішення суду складений та підписаний 25.11.2021р.
Суддя І.О. Ольшевська