печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48450/21-к
06 жовтня 2021 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 ,
слідчого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою захисника - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення Старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 року про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні № 42019050000000142 від 20.09.2019 року, -
Захисник - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення Старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні №4219050000000142 від 20.09.2019 року.
В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2019 року за № 4219050000000142, в якому 08.06.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Сторона захисту зазначає, що викладені в повідомленні про підозру висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим належними та допустимими доказами. Правова кваліфікація, інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, складається із абстрактних формулювань та не містить жодних належних та достовірних фактів чи інформації, на підставі яких можливо дійти висновку, що особою було вчинено вказане кримінальне правопорушення; слідчим не доведено причетність ОСОБА_6 до вчинення останнім кримінального правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги здійснювалась фіксування за допомогою технічних засобів.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_3 підтримав скаргу з викладених у ній підстав, просив її задовольнити.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість підозри, просили відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
Вислухавши думку захисника в обґрунтування скарги, пояснення прокурора та слідчого, вивчивши скаргу та дослідивши долучені до неї документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2019 року за №4219050000000142 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
В межах здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 08.06.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Так, на підставу для скасування підозри сторона захисту посилається на те, що підозра ґрунтується на недостатніх та недостовірних доказах.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вищевказаних процесуальних норм.
Відповідно до ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ст. 279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Проте, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).
Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
За своїм змістом повідомлена 08.06.2021 року ОСОБА_6 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_6 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
За таких обставин, аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати, що у ході розгляду скарги підлягає з'ясуванню дотримання у ході повідомлення про підозру ОСОБА_6 вимог Глави 22 КПК України, в тому числі, щодо відповідності підозри вимогам ст.ст. 276, 277, 278 КПК України, з чого вбачається, що при здійсненні повідомлення про підозру ОСОБА_6 органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.ст. 276-278 КПК України, а тому подана скарга задоволенню не підлягає.
Інші доводи сторони захисту, в тому числі про відсутність достатніх доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, не є предметом розгляду слідчого судді, оскільки повинні перевірятись при розгляді обвинувального акту в суді.
При цьому, як в матеріалах скарги, так і в судовому засіданні, захисником не доведено, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, так само не наведено даних, які б спростовували висновок слідчого щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №4219050000000142 від 20.09.2019 року.
Отже, оскільки захисником - адвокатом ОСОБА_3 не наведено даних, які б викликали сумнів щодо законності повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №4219050000000142 від 20.09.2019 року, відтак відсутні підстави для задоволення скарги.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 7, 22, 107, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги захисника - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення Старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 року про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні № 42019050000000142 від 20.09.2019 року, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1