22.11.2021 Справа № 756/13398/14-ц
Справа №756/13398/14-ц
Провадження № 6/756/728/21
15 листопада 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони у виконавчому провадженні, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» (далі - ТОВ «ФК Форт») звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з вищезазначеною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.04.2015 у справі №2-3671/10 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14673,71 дол. США та 23198,15 грн., а також судовий збір з кожного по 976,52 грн.
05.03.2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL2N79735, згідно з яким до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» перейшли права вимоги за зобов'язаннями боржників, зокрема право вимоги за кредитним договором № 111/П/66/2008-840 від 26.02.2008, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2
05.11.2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №111/П/66/2008-840 від 26.02.2008, перейшло до ТОВ «ФК Форт».
При цьому, при укладанні вказаного договору виконавчі документи ТОВ «ФК ФОРТ» не передавалися.
Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, відкриті виконавчі провадження, де боржниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а стягувачем - ПАТ «КБ «НАДРА» відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі держаної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення з них заборгованості.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що виконавчі листи по справі № 756/13398/14-ц, видані Оболонським районним судом м. Києва на виконанні у відповідних органах державної виконавчої служби станом на 16.08.2021 не перебувають, первісним кредитором не передавалися новому кредитору, а також до суду першої інстанції не поверталися, заявник просить: замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК ФОРТ» (код ЄДРПОУ - 42725156) у справі №756/13398/14-ц; поновити строк пред'явлення до виконання виконавчих листів у справі №756/13398/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та видати їх дублікати.
15.11.2021 заінтересовані особи (боржники) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду заперечення на заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа, в яких просили відмовити у її задоволенні з наступних підстав.
Зазначають, що, дійсно, 26.02.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір «Автопакет» №111/П/66/2008-840, на підставі якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 21386,14 дол. США. 27.01.2015 Оболонським районним судом міста Києва у справі №756/13398/14-цза позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №111/П/66/2008-840від 26.02.2008 у сумі 14673,71 дол. США та 23 198,15 грн.
На підставі вказаного рішення Оболонським районним судом м. Києва 09.09.2016 представнику ПАТ КБ «Надра» було видано чотири виконавчих листи. При цьому, з відповіді ПАТ КБ «Надра» вбачається, що всі документи по претензійно-позовній роботі та стягненню заборгованості, постанови виконавчої служби по боржникам за відступленими кредитними договорами передані ТОВ «ФК «Інвест Хаус» при укладанні договорів про відступлення права вимоги від 05.03.2020, тобто доказів втрати оригіналів виконавчих документів заявником не надано. Крім того, ТОВ «ФК «Інвест Хаус» протягом 2020 року декілька разів зверталося до суду з заявами про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа, проте вказані заяви були залишені без задоволення, а тому, на думку боржників, 05.11.2020 ТОВ «ФК «ІнвестХаус» уклало з ТОВ «ФК Форт» договір переуступлення права вимоги, щоб вже ТОВ «ФК Форт» звернулось до суду з відповідними заявами. Разом з тим, переуступлення права вимоги між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» не підтверджуються належними доказами. Зазначають, що ОСОБА_2 не може бути боржником, оскільки договір поруки вважається припиненим з моменту ухвалення рішення у справі №756/13398/14-ц, тобто 27.01.2015.
Представник заявника у заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа просила розглядати справу за відсутності Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт» на підставі наявних матеріалів у справі, заявлені вимоги підтримала повністю, просила заяву задовольнити.
Заінтересовані особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні заяви з підстав, зазначених у письмових запереченнях.
Інші учасники у судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.433 ЦПК України неявка осіб, що беруть участь у справі не перешкоджає розгляду заяви.
Суд розглянув справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.04.2015 у справі №2-3671/10 позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14673,71 дол. США та 23198,15 грн., а також суму сплаченого судового збору по 976, 52 грн. з кожного.
02.09.2016 представником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до суду подано заяву про видачу виконавчих листів на підставі вказаного рішення.
09.09.2016 Оболонським районним судом м. Києва на адресу ПАТ КБ «Надра» надіслано виконавчі листи по справі №756/13398/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Вказані виконавчі листи отримані представником ПАТ КБ «Надра» 12.09.2016, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою зокрема, внаслідок правонаступництва, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Верховний Суд у Постанові від 27.01.2021 справа № 569/1799/19 тлумачить процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв'язку з переходом до неї суб'єктивних матеріальних прав.
Можливість процесуального правонаступництва визначається можливістю правонаступництва в матеріальному праві. При цьому в матеріальному праві виділяють універсальне та сингулярне правонаступництво. Універсальне правонаступництво має місце в тих випадках, коли перехід прав та обов'язків однієї юридичної особи до іншої відбувається в результаті реорганізації, а поміж фізичними особами - в порядку спадкування. Сингулярне правонаступництво має місце, коли сторона перепоступається правом вимоги, чи здійснює переведення боргу, або приймає борг іншої особи на себе. Розподіл матеріального правонаступництва на універсальне та сингулярне пов'язаний з об'єктом прав та обов'язків, що переходять до правонаступника. І хоча матеріальне правонаступництво може бути універсальним чи сингулярним, процесуальне правонаступництво, хоча і є необхідним наслідком правонаступництва в матеріальному праві, завжди універсальне: в рамках процесу правонаступник в усіх випадках цілком замінює правопопередника і користується комплексом процесуальних прав та обов'язків сторони чи третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
До таких же висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 19.02.2020 по справі №2-3897/10.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З наданого заявником Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79735 від 05.03.2020 року, укладеного між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус», вбачається, що п. п. 1-2 вказаного Договору передбачено, що до нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» переходять права вимоги за зобов'язаннями боржників згідно Додатку №1 до Договору після сплати грошових коштів у сумі, визначеній Договором.
Відповідно до п. 4 Договору про відступлення прав вимоги №GL2N79735 від 05.03.2020 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 2108707,56 грн.
Згідно з платіжним дорученням №921 від 04.03.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» здійснила перерахування грошових коштів у сумі 2140062,00 грн. на рахунок ПАТ «КБ «НАДРА» за лот GL2N79735.
05.11.2020 між ТОВ «ФК «ІнвестХаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого первісний кредитор - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» відступає новому кредитору - ТОВ «ФК ФОРТ» належні йому майнові права до позичальників, заставодавців та поручителів. При цьому, новий кредитор повинен сплатити первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених Договором.
Пунктами 3.1, 3.2 Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н від 05.11.2020 передбачено, що ціна договору складає 473245,00 грн., а новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору ціну договору до 11.11.2020.
Разом з тим, заявником не надано суду документів, які б підтверджували оплату ТОВ «ФК ФОРТ» вартості прав вимоги згідно з Договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. Відтак суд позбавлений можливості встановити фактичне виконання зобов'язань за Договором про відступлення права вимоги ТОВ «ФК ФОРТ» в частині здійснення оплати вартості прав вимоги, а отже переходу прав вимоги за кредитними договорами від ТОВ «ФК «Інвест Хаус» до ТОВ «ФК ФОРТ», зокрема за кредитним договором №111/П/66/2008-840 від 26.02.2008, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що у свою чергу вказує на недоведеність вимог заявника в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за Договором відступлення на час або після його укладенняє самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 910/16109/14, що в свою чергу узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.01.2020 у справі №916/2286/16.
Разом з тим, суд не бере до уваги твердження боржників про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» не зареєстровані у Реєстрі колекторських компаній Національного банку, а відтак не мають права надавати послуги із врегулювання боргів за споживчими кредитами, оскільки це не відноситься до предмету розгляду у даній справі щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні. При цьому суд враховує те, що договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» від 05.11.2020 є дійсним, у матеріалах заяви про заміну стягувача наявні Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ФК Форт», згідно з якою товариство здійснює наступні види економічної діяльності: інші види кредитування; фінансовий лізинг, надання інших фінансових послуг; Статут ТОВ «ФК Форт», у п. 2.2 якого зазначено предмет діяльності товариства, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту; фінансовий лізинг, факторинг, а також свідоцтво про реєстрацію фінансової установи - ТОВ «ФК Форт», видане 22.11.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Посилання боржників на незгоду з заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27.01.2015, а також на те, що вони до теперішнього часу не отримували копію вказаного рішення суду та не були повідомлені про переуступку 05.11.2020 права вимоги за кредитним договором, як на підстави для заперечень проти заміни стягувача, також не беруться судом до уваги, оскільки не входять до предмету доказування у даній справі та можуть бути розглянуті судом в межах іншої справи щодо перегляду заочного рішення у справі, які регулюються іншим положеннями ЦПК України.
Неспроможними також є посилання боржника ОСОБА_2 як на підставу для відмови у заміні сторони виконавчого провадження припинення, на її думку, поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки це також не входить до предмету доказування у даній цивільній справі, а може бути предметом розгляду у справі за відповідним позовом про визнання поруки припиненою.
З приводу неодноразового звернення ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК ФОРТ» до суду з заявами про заміну сторони виконавчого провадження суд зазначає, що процесуальний закон не обмежує особу у праві повторно звернутися із заявою про заміну сторони правонаступником.
З приводу вартості прав вимоги, зазначених у Додатку № 3 до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 05.11.2020, суд зазначає, що на сторінці № 3 вказаного Додатку, у якому зазначений реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/поручителів/заставодавців за такими договорами, та, зокрема, під № 170 містяться відомості щодо боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 , вказана вартість прав вимоги саме за цим Додатком до договору - Додатком № 3 на загальну суму 19467 грн. 15 коп. Проте, як вбачається з тексту самого договору від 05.11.2020, останній містить тринадцять додатків, у кожному з яких окремо зазначено вартість прав вимоги згідно з реєстром договорів. Отже, на думку суду, вказана вартість прав вимоги у сумі 19467 грн. 15 коп. не стосується суми боргу за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , не є ціною договору від 05.11.2020, та жодним чином не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація цього обов'язку відбувається шляхом переконання суду у достовірності наведених фактів. Обов'язок доказування покладається на сторони, у зв'язку з чим відбувається реалізація принципу змагальності сторін та свободи в надані ними своїх доказів суду і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що в матеріалах справи на час розгляду заяви відсутні докази, які б підтверджували той факт, що ТОВ «ФК ФОРТ» є правонаступником зобов'язань за кредитним договором№ 111/П/66/2008-840 від 26.02.2008, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а отже заява ТОВ «ФК ФОРТ» задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні, вимоги про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред'явлення їх до виконання також не підлягають задоволенню як похідні.
Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 260, 261, 353, 442 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони у виконавчому провадженні, поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 22.11.2021.
Суддя О.О. Тиха