Справа № 755/12772/21
"29" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення.
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 88 258,52 грн, з яких основний борг - 87 000,00 грн, пеня - 1 048,77 грн,
3% річних від простроченої суми - 209,75 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 01 лютого 2021 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення. Внаслідок зміни власника приміщення, згідно з додатковою угодою №1 від 19 квітня 2021 року до договору оренди нежитлового приміщення від 01 лютого
2021 року, орендодавця ОСОБА_3 було замінено на нового орендодавця - фізичну особу- підприємця ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.1 договору сторони встановили, що за цим договором орендодавець зобов'язується передати орендареві у тимчасове платне користування на умовах цього договору нежиле приміщання, згідно акту приймання - передачі нежилого приміщення - додаток №1 до договору, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а орендар зобов'язується прийняти це приміщення, своєчасно сплачувати орендну плату, після припинення цього договору повернути орендоване приміщення орендодавцеві. 01 лютого 2021 року за актом приймання-передачі відповідач прийняв зазначене нежитлове приміщення. Відповідно до п. 3.1 договору орендар за користування орендованим приміщенням і майном сплачує орендну плату. Розмір орендної плати за один календарний місяць розраховується з вартості одного квадратного метру, який становить 351,08 грн, що на день підписання даного договору по курсу НБУ відповідає 12,45 доларів США за 1 кв.м. приміщення. Загальний щомісячний розмір орендної плати становить 29 000,00, що на день підписання даного договору по курсу НБУ відповідає
1028,00 доларів США. Пунктом 3.4 договору оренди сторони встановили, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 23-го числа поточного місяця в безготівковій формі. Сторони погодилися з тим, що зобов'язання орендаря по оплаті орендної плати будуть вважатись виконаними належним чином, якщо орендар сплатить орендну плату у розмірі та у строки, визначені в цьому договорі (пункт 3.13 договору оренди). Відповідач у повному обсязі здійснив перерахування орендної плати за лютий, березень та квітень 2021 року. Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, відповідачем не було сплачено орендну плату за травень, червень та липень місяці 2021 року. Позивач зазначає, що станом на 24 липень 2021 року загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі становить 87 000,00 грн. Посилаючись на п.5.3 договору оренди, позивачем нарахована пеня за період прострочення виконання зобов'язання, яка становить
1048,77 грн. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми в розмірі 209,75 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2021 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
08 вересня 2021 року позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 24 вересня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень також подано не було.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01 лютого 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір оренди нежилого приміщення, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язався передати ОСОБА_2 у тимчасове користування нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 82,6 кв.м., для використання його у господарській діяльності під офіс. Одночасно з орендованим приміщенням надається право користування електричною побутовою технікою, меблями, охоронною і пожежною сигналізаціями, лініями і обладнанням телефонного зв'язку, санітарно-технічними обладнаннями (а.4-10).
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору оренди нежилого приміщення, вступ орендаря у користування приміщенням та майном настає з 01 лютого 2021 року, після підписання сторонами цього договору та відповідних актів прийому-передачі, строк користування до 31 грудня 2021 року включно.
01 лютого 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підписано акт прийняття передачі нежилого приміщення відповідно до договору оренди нежилого приміщення від 01 лютого 2021 року (а.с. 12) та акт приймання-передачі електричної побутової техніки, меблів, охоронної і пожежної сигналізації, ліній і обладнання телефонного зв'язку, санітарно-технічного обладнання до договору оренди нежилого приміщення від 01 лютого 2021 року (а.с. 13-14).
Пунктом 3.1 договору оренди нежилого приміщення визначено, що орендар за користування орендованим приміщенням і майном сплачує орендну плату. Розмір орендної плати за один календарний місяць розраховується з вартості одного квадратного метру, який становить 351,08 грн, що на день підписання даного Договору по курсу НБУ відповідає 12,45 доларів США за 1 кв.м приміщення. Загальний щомісячний розмір орендної плати становить 29 000,00 грн, що на день підписання даного Договору по курсу НБУ відповідає 1 028,00 доларів США.
Орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 23-гочисла поточного місяця в безготівковій формі (п. 3.4 договору оренди нежилого приміщення).
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно змісту ч.1 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (ч.1 ст. 765 ЦК Україи).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
15 квітня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування нежилого приміщення, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 безоплатно передав у власність (подарував), а ОСОБА_1 прийняв в дар нежиле приміщення №76 - офіс, загальною площею 82,60 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41-42, 43).
Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
19 квітня 2021 року ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежилого приміщення від 01 лютого 2021 року, за умовами якого у зв'язку зі зміною власника нежилого приміщення, сторони внесли зміни до договору оренди нежилого приміщення від 01 лютого 2021 року щодо орендодавця. Всі інші умови договору оренди нежилого приміщення від 01 лютого
2021 року залишаються без змін. Орендар та колишній власник підтвердили повне виконання взаємних обов'язків станом на день підписання цієї угоди. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди нежилого приміщення від 01 лютого 2021 року та набирає чинності з дня підписання, а саме з 19 квітня 2021 року (а.с.11).
Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач в позовній заві зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе за договором договору оренди нежилого приміщення від 01 лютого 2021 року зобов'язання зі сплати орендної плати за травень, червень та липень 2021 року, орендну плату у визначений договором строк не сплатив, що не спростовано відповідачем відповідно до наявних у матеріалах справи доказів.
Позивач звертався до відповідача з письмовими претензіями щодо сплати орендної плати за травень 2021 року (а.с. 17-20, 21-22) та червень 2021 року (а.с. 26-28,29), проте вимоги залишились без виконання.
Отже, за викладених вище обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди нежилого приміщення від 01 лютого 2021 року у розмірі 87 000,00 грн підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст. 550 ЦК України).
Пунктом 5.3 договору оренди нежилого приміщення визначено, що за порушення строків внесення орендної плати по цьому договору орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню у двократному розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. Пеня розраховується від несплаченої в строк суми. Нарахування пені припиняється лише в момент повного виконання зобов'язання, незалежно від строку на який буде прострочено виконання.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як убачається зі змісту позовної заяви, період нарахування пені за період прострочення виконання зобов'язання та 3% річних від простроченої суми, визначена позивачем станом на 24 липня 2021 року.
За період з 24 травня 2021 року по 23 липня 2021 року включно пеня за порушення строків внесення орендної плати складає - 1 086,10 грн ((29 000,00 грн*2*7,5*31/365/100) (58 000,00 грн*2*7,5*29/365/100) + (58 000,00 грн*2*8,0*1/365/100)).
Виходячи з наведеного та положень ч. 1 ст.13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня за порушення строків внесення орендної плати в розмірі 1 048,77 грн.
За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за період з 24 травня 2021 року по 23 липня 2021 року включно, розмір 3% річних складає - 216,90 грн ((29 000,00 грн*3*31/365/100) (58 000,00 грн*3*30/365/100))
Виходячи з наведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних від простроченої суми в розмірі 209,75 грн.
Отже, позовні вимоги в частині пені за період прострочення виконання зобов'язання та 3% річних від простроченої суми також підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення.
За змістом ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 207, 509, 525, 526, 549, 610, 625, 638, 759, 762, 765, 770 ЦК України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди нежилого приміщення від 01 лютого 2021 року за період з травень 2021 року по липень 2021 року включно у розмірі 87 000,00 грн, пеню за період 24 травня 2021 року по 23 липня 2021 року - 1 048,77 грн та 3% річних за період 24 травня 2021 року по 23 липня 2021 року - 209,75 грн та судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: