Справа № 626/3160/21
Провадження № 2/626/786/2021
Іменем України
26.11.2021 року м. Красноград Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутності сторін, в залі суду м. Краснограда, в спрощеному позовному провадженні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Красноградського районного суду Харьківської області від 13 жовтня 2020 року з 1500 грн до 1000 грн.
Свою позовну заяву він обґрунтовує тим, що з 13.07.2018 року одружений з ОСОБА_4 та у них є спільні діти, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На теперішній час дружина не працює і вона разом з дітьми знаходяться на його утриманні.
Таким чином, його сімейний та матеріальний стан змінився, на його утриманні знаходиться 3 дитини і непрацююча дружина.
Позивач офіційно працює у ФОП ОСОБА_7 слюсарем з ремонту автотранспорту, має регулярний та стабільний дохід, вся родина та діти знаходяться на його утриманні. Згідно довідки про доходи він отримує мінімальну заробітну плату в розмірі 6100 грн та з цієї суми сплачує податок у розмірі 1098 грн, тобто його заробітна плата складає 5002 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, відповідно до поданої ним заяви він просить розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, відповідно до поданої нею заяви вона просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги не визнає. Надала до суду письмові заперечення, де зазначила, що заперечує проти задоволення позову, так як мінімальний прожитковий мінімум на дев'ятирічну дитину становить 2510 грн, а відповідач сплачує лише 1500 грн. Посилання відповідача, що він самостійно забезпечує дитину, сплачуючи щомісяця 1500 грн, не відповідає дійсності, так як на таку суму неможливо забезпечити дитину в повному обсязі. Також твердження позивача, що він не має рухомого і нерухомого майна, не підтверджено доказами. Крім того зазначила, що не працює, так як її син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться на обліку ЛКК та потребує особливого догляду.
Враховуючи те, що учасники справи про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, від них надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними у справі доказами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюючи фіксування судового процесу.
Суд дослідивши матеріли справи, вважає, що позов не підлягає задовольню за таких обставин.
Стаття 180 СК України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленністю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 13.10.2020 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 1500 грн, щомісяця, до повноліття дитини.
Згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 з 13.07.2018 року одружений з ОСОБА_4 .
Відповідно до копій свідоцтв про народження ОСОБА_1 має ще двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачем надано довідку про доходи наданої ФОП ОСОБА_7 , де зазначено, що ОСОБА_1 працює слюсарем з ремонту автотранспорту та загальна сума доходу з 01 квітня 2021 року по 31 вересня 2021 року без урахування аліментів становить 36600 грн.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно дост. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів:а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналізуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
Крім того,пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову, передбачених ст.192 СК України.
Що стосується посилання позивача, в якості підстави позову на те, що в нього народилось ще двоє дітей, не є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання, оскільки це не свідчить про неможливість позивача сплачувати аліменти на утримання спільної з відповідачем дитини у розмірі, визначеному судовим рішенням.
Верховний Суд України в Постанові від 16.09.2020 року в справі № 565/2071/19 дійшов висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Тому, зміна сімейного стану позивача, а саме народження двох дітей в іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дітей від іншого шлюбу.
Позивачем не доведено зміну його матеріального стану з часу стягнення з нього аліментів рішенням суду.
Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на дітей віком 6-18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривня; тобто розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим на теперішній час 1255 грн.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України), на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, та слугувати самостійними підставами для зменшення їх розміру не може, крім того, розмір стягуваних аліментів за рішенням суду не є завищеним, тому суд вважає, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 180, 182, 184, 192 СК України, ст. 4-5, 12, 76-83, 259, 263-265 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.
Суддя