Справа № 182/8084/21
Провадження № 2-н/0182/1331/2021
Іменем України
30.11.2021 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька-Шаховал І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за сплату житлово-комунальних послуг, -
ТОВ «ТАС Енергія Країни» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за сплату житлово-комунальних послуг. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що боржник з 01 січня 2021 року є споживачем природного газу. За період з 01 липня 2021 року по 31 жовтня 2021 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 2 871 грн. 21 коп.
Суддя, вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, приходить до наступного.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частин 1, 3 ст.163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2)документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Так, у поданій заяві про видачу судового наказу зазначено, що між ТОВ «ТАС Енергія Країни» та ОСОБА_1 був укладений договір постачання природного газу побутовим споживачам. Договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і він розміщений на офіційному веб-сайті Постачальника.
Згідно абз.2 п.1.3 Договору, фактом укладення цього Договору є включення Постачальником Споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої Споживачем в установленому законодавством порядку.
Однак, до поданої заяви про видачу судового наказу не додано копії договору, укладеного в письмовій чи електронній формі, за яким ТОВ «ТАС Енергія Країни» пред'явило вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ і на який наявне посилання в заяві про видачу судового наказу.
Крім того, не додано копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами для боржника, яка, у разі видачі судового наказу, у відповідності до вимог ч.2 ст.169 ЦПК України, надсилається судом боржнику одночасно з копією судового наказу.
З матеріалів заяви, а також з опису вкладення на ім'я Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області вбачається, що на адресу суду було направлено лише один примірник заяви про видачу судового наказу з додатками.
Більш того, відповідно до вимог ст.ст. 163, 164 ЦПК України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом і документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви про видачу судового наказу.
Згідно пункту 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (зі змінами).
Крім того, платіжне доручення щодо сплати судового збору повинно відповідати вимогам заповнення реквізитів розрахункових документів і одним з реквізитів є «призначення платежу», тобто платник повинен заповнювати платіжне доручення таким чином аби надати повну інформацію про платіж, а також відомості про те, яка саме заява або позов оплачується судовим збором.
Як вбачається з доданого до заяви про видачу судового наказу платіжного доручення про сплату судового збору № 8968 від 12 листопада 2021 року, останнє не містить відомостей про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З матеріалів, доданих до заяви про видачу судового наказу, вбачається відсутність належних та допустимих доказів, що підтверджують наявність заборгованості боржника перед заявником, оскільки розрахункової відомості боргу суду не надано, натомість, надано роздруківку з зазначенням «Рахунок за природний газ», що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України.
Оскільки ТОВ «ТАС Енергія Країни» заяву про видачу судового наказу подано без дотримання вимог ст.163 ЦПК України, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Роз'яснити ТОВ «ТАС Енергія Країни», що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження», після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст.165 ч.1 п.1, 353 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС Енергія Країни» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за сплату житлово-комунальних послуг - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал