Справа № 510/1463/21
Провадження № 3/510/972/21
24 листопада 2021 року м. Рені
Суддя Ренійського районного суду Одеської області Дудник В.І., розглядаючи матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Рені Одеської області, громадянина України, депутата Ренійської районної ради Одеської області VІІ скликання, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як виходить з наданого адміністративного матеріалу, депутат Ренійської районної ради Одеської області VІІ скликання ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування відповідно до ч. 1 п. 1 підпункту «Б» ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єктом згідно Примітки ст. 176-2 КУпАП, в порушення ч. 1 ст.45 та п. 2-1 Розділу ХІІІ Закону, несвоєчасно, без поважних причин подав 09.06.2020р. о 16 год. 26 хв. щорічну декларацію за 2019-й рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Складений відносно ОСОБА_1 адміністративний матеріал (адмінпротокол №865/2021 від 05.08.2021р. ) був направлений до Ренійського районного суду Одеської області для розгляду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнав, не погодився з обставинами вчинення правопорушення, викладеними у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зазначив, що в дійсності він 15.01.2021р. заповнив та подав декларацію за 2019р., однак, у зв'язку із тим, що 15.01.2021р. у комп'ютерній системі НАПЗК був збій в роботі, вона, з вини не залежної від нього, - не зареєструвалася. ОСОБА_1 також вказав, що навіть, якщо припустити те, що він начебто не подав декларацію, він не може бути притягнений до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, оскільки строк накладення адміністративного стягнення на нього вийшов 13.10.2021р., у звязку із чим провадження у справі підлягає закриттю.
Прокурор Чемоширянов О.В. обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши заперечення ОСОБА_1 , який визнав свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, прокурора та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами.
Зокрема, протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, № 865/2021 від 05.08.2021р., яким встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, послідовністю дій користувача ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі декларацій, іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Так, у відповідності до п. 13 ст. 1 Закону, суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», інші особи, які зобов'язані давати декларацію та виконувати інші вимоги фінансового контролю відповідно нього Закону.
Відповідно до витягу з сайту Центральної виборчої комісії про результати виборів депутатів Ренійської районної ради Одеської області VІІ скликання ОСОБА_1 було обрано депутатом Ренійської районної ради Одеської області VІІ скликання та наділено повноваженнями депутата і відповідно попереджено про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», а отже, з 25.10.2015р. відповідно до п.п. «Б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону він є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, КМУ, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
Відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» , а саме ст. 3 ч. 1 п. 1 підпункту «Б» суб'єктами, на яких поширюється дія Закону, є депутати місцевих рад.
Таким чином, депутат Ренійської районної ради Одеської області VІІ скликання ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, на якого поширюється дія цього Закону, та несе відповідальність за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. Отже, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування та відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, і зобов'язаний виконувати вимоги ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020р., Розділ ХІІІ Закону доповнено п. 2-1, відповідно до абзацу першого якого : «встановити, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до ст. 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня».
Таким чином, депутат Ренійської районної ради Одеської області VІІ скликання ОСОБА_1 , як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначена у підпункті "Б", пункту 1, частини першої статті 3 Закону, був зобов'язаний подати щорічну декларацію за 2019 рік - до 00 годин 00 хвилин 01 червня 2020 р.
Проте, ОСОБА_1 , будучі суб'єктом декларування, який обізнаний щодо обов'язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подав відповідну щорічну декларацію за 2019 рік, лише 09.06.2020р. о 16 годині 26 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого встановлено дату і час подачі ОСОБА_1 .
Згідно відповіді на запит за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції А. Ковтуненко (вихідний № 71-03/4127/20 віл 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб'єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державній реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстрі й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстру відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб'єктами декларування.
У поясненнях ОСОБА_1 (що містяться в кінці адмінпротоколу) він не погодився із фактом несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2019 р., зазначивши, що він в дійсності подавав таку декларацію, але вона оформлювалася та була подана у 7-ій комп'ютерній версії а в НАЗК на той час була встановлена 10 версія, як було роз'яснено декларантам пізніше, між цими версіями буває несумісність. Крім того, надаючи пояснення, ОСОБА_1 також вказав і на те, що він вважає складання адмінпротоколу відносно нього навмисним, викликаним його категоричною правовою та громадянською позицією у вирішенні питань щодо діяльності Дунайського пароплавства. Також вказує і на те, що, якби він не подав своєчасно декларацію, він не був би допущений до виборів у Ізмаїльську району раду Одеської області.
В окремо поданих 20.07.2021р. ОСОБА_1 поясненнях (доданих до адмінпротоколу), він також зазначив про несумісність операційних систем комп'ютера та неможливість реєстрації своєчасно поданої ним декларації за цією причиною, вказав, що цю причину йому вдалося виявити за допомогою професійного айтішніка, з кінця весни - спочатку червня 2021р. він це з'ясував. Але, як запевнив у поясненнях ОСОБА_1 , він своєчасно подав декларацію, у березні-квітні 2020р. та 2021 р. хворів на КОВІД-19, тому не зміг перевірити реєстрацію поданої ним декларації.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У тому числі, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Факт обізнаності гр. ОСОБА_1 щодо обовязку, способу та термінів подачі щорічної декларації за 2019 р. підтверджується поясненнями останнього та раніше поданими деклараціями (успішно подано 2 декларації).
Згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт несвоєчасності подачі відповідної декларації за вищевказаний період встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі відповідної декларації ОСОБА_1 не встановлені.
Таким чином, своїми діямидепутат Ренійської районної ради Одеської області VІІ скликання ОСОБА_1 , будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, порушив вимоги ч. 1 ст. 45 та п. 2-1 розділу ХІІІ Закону, тобто вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію за 2019-й рік.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015р. №5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, які виникли у нього, як у депутата Ренійської районної ради Одеської області VІІ скликання, тобто місцем вчинення правопорушення є - Ренійська районна рада Одеської області, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Вознесенська, 139.
Датою і часом вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ОСОБА_1 , є:
фактичний час і дата несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2019 р. - 09.06.2020р. 16 год. 26 хв.
Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 05.08.2021р.
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, щорічної декларації за 2019р.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно- правову відповідальність.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Таким чином, дослідивши всі надані суду докази, суд прийшов до висновку, що всі вони узгоджуються між собою, підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, суд зазначає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Щодо заперечень ОСОБА_1 з приводу вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП, суд зазначає наступне.
Так, після складення на ОСОБА_1 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ним неодноразово надавалися письмові пояснення (2 рази). Під час розгляду адмінсправи в суді, окрім пояснень, даних ОСОБА_1 під аудіофіксацію в судовому засіданні, були надані ще одні письмові пояснення, які були додані до матеріалів справи. Всі надані пояснення мають захисний характер, посилання на політичну помсту від впливових органів, несумісність операційних систем Windows, однак, лише у останньому поясненні (від 23.11.2021р.) ОСОБА_1 конкретно вказав, коли саме ним за ознаками своєчасності була подана декларація за 2019р. - «15.01.2021р.». У раніше поданих поясненнях він не відповідав прямо на поставлені питання (п.п. 12, 13 пояснень, що містяться на а.с. 39), не вказував чітко дату подачі декларації за 2019р., а зазначав усталену фразу : «Я подал декларацию своевременно, но в марте - апреле 2020 г. был болен КОВИД-19. Поэтому не смог проверить ее прохождение». Надалі, після ознайомлення 23.11.2021р. із матеріалами адмінсправи в Ренійському районному суді, в якій містилася службова записка № 71-02/7046/21 від 29.04.2021р. Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 вказав у поясненні від 23.11.2021р. що він подав декларацію за 2019р. - 15.01.2021р.
Згідно інформації, поданої у вищевказаній службовій записці, у період з 17:00 03.01.2020р. по 12:20 04.01.2020р. мала місце помилка у відсутності доступу до персонального кабінету та ненадходженням листів з посиланням для зміни кваліфікованого електронного підпису. Також було повідомлено, що за інформацією адміністратора ІТС Реєстр ДП «УСС» з 09:00 15.01.2020р. по 12:25 15.01.2020р. при спробі подання або збереження документів в ІТС Реєстр виникла помилка «Помилка. Не вдалося з'єднатися з сервером. Спробуйте пізніше». Як стверджує ОСОБА_1 , він подав декларацію 15.01.2020р. (імовірно в його поясненнях міститься помилка щодо року подачі: вказано 2021р. замість 2020р.). Як повідомлено у службовій записці, 15.01.2020р. при спробі подання або збереження документів в ІТС Реєстр виникла помилка, яка за загальним розумінням видавала на екран декларанта відповідне повідомлення, а саме: «Помилка. Не вдалося з'єднатися з сервером. Спробуйте пізніше», а отже, декларант був повідомлений про те, що є певні технічні проблеми, декларація не буде відправлена, тим більш зареєстрована, і треба спробувати пізніше. Технічних причин, неполадок, які б могли б дати декларанту помилкове припущення, що декларація була відправлена і все йде за порядком її подачі, на той час не було. Виходячи з цього, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 є неспроможними, такими, що жодним чином не підтверджені, носять оманливий характер. Навіть, якщо припустити те, що у ОСОБА_1 за будь-якими причинами не склалася відправка декларації 15.01.2020р., він мав досить достатньо часу до 01.06.2020р. для того, щоб подати її своєчасно, але цього не зробив. Твердження ОСОБА_1 щодо того, що він хворів у період з березня - квітня 2020р. на КОВІД -19 і через це не зміг подати декларацію також нічим не підтверджені, жодних медичних документів, виписок медичного закладу щодо стану хворого - не надано.
Крім того, суд не бере до уваги та вважає явно надуманими доводи ОСОБА_1 в частині того, що складання відносно нього цього протоколу є нібито помстою йому з боку СБУ чи інших правоохоронних органів у зв'язку із його активною та принциповою позицією стосовно суден, що знаходились у складі УДП, оскільки жодного взаємозв'язку із виявленим правопорушенням, пов'язаним із корупцією, принциповість чи громадська позиція ОСОБА_1 , як депутата, - не мають.
Надалі, ОСОБА_1 , викладаючи доводи щодо того, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, вказує на те, що він повинен був бути притягнений до адмінвідповідальності до 13.10.2021р. (з урахуванням вимог ст. 38 КУпАП), і в даний час вже не може піддаватися адміністративним стягненням.
19 квітня 2020 року набрала чинності нова редакція ст. 38 КУпАП, відповідно до ч.4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, у т.ч. за ст. 172-6 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю», може бути накладено протягом шість місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
На думку суду, законодавець у ч. 4 ст. 38 КУпАП зазначає про можливість накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, з урахуванням двох обставин: протягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення. Тобто законодавець пов'язує строк у 2 роки з попередньою обставиною виявленням правопорушення. Таким чином, ці дві обставини за змістом вказаної норми не можуть враховуватись окремо при вирішенні питання щодо обчислення строку для накладання адміністративного стягнення, оскільки друга обставина (сплив 2 років з моменту вчинення) є похідною від першої (протягом 6 місяців з дня його виявлення). За таких обставин, вказівка законодавця, що міститься в ч. 4 ст. 38 КУпАП, на дату виявлення правопорушення є першочерговою у визначенні строку відносно будь-якого правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Друга обмежувальна вимога щодо спливу 2 років з дня вчинення правопорушення є другорядною і може застосовуватися лише при дотриманні умов першої вимоги, яка пов'язана зі спливом 6 місячного терміну з дня виявлення правопорушення. Дотримання такого взаємозв'язку є обов'язковим в питанні, що пов'язано з виконанням вимог ст. 38 КУпАП.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ також звернув увагу суддів, що для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення (рекомендації від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17). Разом з цим, на сьогодні в антикорупційному законодавстві України, а також у КУпАП чітко не визначено, що слід розуміти під моментом виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, що є колізією в законодавстві. Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України. Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Про це ЄСПЛ зокрема зазначає у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року. Рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. Така правова позиція узгоджується зі ст. 8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
05 серпня 2021 року оперуповноваженим УСР в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Іщук Б. складено протокол №865/2021 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Як вбачається із зазначеного протоколу, датою вчинення адміністративного правопорушення визначено 09 червня 2020 року (дата несвоєчасної подачі Декларації за 2019 рік), а датою фактичного його виявлення - дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 05 серпня 2021 року.
Системний аналіз положень статті 38, 247, 254 КУпАП дає підстави зробити висновок, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з моментом, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення. Процесуально цей висновок оформлюється у вигляді протоколу. Дії особи, уповноваженої на складання протоколу, до моменту його складення можуть свідчити про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається лише при складенні протоколу ( в даному випадку 05 серпня 2021 року), і саме з дати його складення починає спливати строк накладення стягнення.
Суд, вважає, що посилання у вказаному вище протоколі про адміністративне правопорушення на те, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу - 05 серпня 2021 року, тобто момент з'ясування всіх необхідних даних, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі необхідні ознаки складу правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Отже, на момент розгляду адміністративної справи, строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначені ч. 4 ст. 38 КУпАП, не сплинули.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, суд вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. в дохід держави.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 7, 33, 36, 40-1, 172-6 ч. 1, 245, 280, 283, 284-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. у дохід держави.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду .
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Вячеслав ДУДНИК