Справа №295/692/20
2/295/615/21
24.11.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючої - судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря - Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та як законний представник неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності,-
У січні 2020 року позивач звернувся до суду з указаним позовом до Житомирської міської ради, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло серія НОМЕР_1 від 07.03.2008 року, виданого на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 28.02.2008 року за № 167 взамін договору дарування від 09.10.1968 року, реєстр № 3-2919, що зареєстроване КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 24.04.2008 року за номером запису 2529 в книзі № 156, реєстраційний номер: 4271378, його бабі ОСОБА_12 на праві приватної власності належало 15/100 ід. ч. об'єкту, розташованого в АДРЕСА_1 , який складається з двох житлових будинків та надвірних будівель. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 померла, а він як єдиний її спадкоємець за законом прийняв спадщину.
Як зазначено в позовній заяві, під час оформлення своїх спадкових прав йому стало відомо про те, що виконавчим комітетом Житомирської міської ради було прийнято рішення № 402 від 19.09.2012 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін», пунктом 2 якого вирішено оформити право власності на об'єкти нерухомого майна, за якими змінюються розміри ідеальних часток в спільному праві на житлові будинки в зв'язку з прибудовами, згідно з додатком 2. На підставі цього рішення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були видані свідоцтва про право власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , та в подальшому ними було оформлено право власності на вказане нерухоме майно.
На обґрунтування заявлених у позові вимог позивач вказав, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач вийшов за межі наданих йому законом повноважень та розпорядився власністю позивача всупереч його волі та без жодного на те погодження оскільки йому, як співвласнику спірного нерухомого майна, належить частка у вказаному домоволодінні, що складається з двох житлових будинків та надвірних будівель, а відтак і розпорядження зазначеним майном без згоди всіх співвласників є неприпустимим. На підставі оскаржуваного рішення фактично відбувся виділ частки із майна, що перебувало у спільній частковій власності, а саме виділ із спірного нерухомого майна в окреме домоволодіння житлового будинку АДРЕСА_1 . З часу набуття права власності на 15/100 ід. ч. спірного домоволодіння, що складається з двох житлових будинків та надвірних будівель, жодних погоджень на виділ частки із зазначеного нерухомого майна або на розмежування земельної ділянки між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , для виділу останнього в окреме домоволодіння, як померлою ОСОБА_12 , так і спадкоємцем її майна не надавалося. Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення, а тому це рішення органу місцевого самоврядування суперечить нормам чинного на той час законодавства та порушує його права як співвласника нерухомого майна.
Тому позивач просить: 1) визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 402 від 19.09.2012 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін» щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, за якими змінюються розміри ідеальних часток в спільному праві на житлові будинки в зв'язку з прибудовами, згідно з додатком 2; 2) визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , видані на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 402 від 19.09.2012 року, а саме: свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_5 на 59/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_6 на 2/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_7 на 4/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_2 на 28/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 на 6/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_4 на 1/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 ; 3) стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.
Протокольною ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 04.03.2020 року за клопотанням позивача замінено первісного відповідача Житомирську міську раду на іншого відповідача - виконавчий комітет Житомирської міської ради.
Протокольною ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 28.01.2021 року за клопотанням представника позивача залучено до участі в справі в якості третіх осіб ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та як законний представник неповнолітньої дочки ОСОБА_4 надали до суду письмове пояснення на позовну заяву, зазначивши про обґрунтованість заявлених у позові вимог та, зокрема, про те, що в рішенні виконкому вказано, що воно прийняте в зв'язку з прибудовами, але ці прибудови ніхто із співвласників будинку по АДРЕСА_1 в експлуатацію не здав.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позову з викладених у ньому підстав та пояснив, що внаслідок прийняття оскаржуваного рішення зменшилася площа належного позивачу нерухомого майна.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності.
Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та як законний представник неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги.
Треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їхній представник ОСОБА_13 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, пояснивши, що на момент прийняття рішення позивач не був співвласником будинку, а тому його права не порушені, рішення виконкому відповідає вимогам закону.
Треті особи ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які належном чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причин неявки до суду не повідомили.
Суд, заслухавши учасників справи та їхніх представників, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно виданого 07.03.2008 року Виконкомом Житомирської міської ради свідоцтва про право власності на два житлових будинки 15/100 ід. частин нерухомого майна, який складається з двох житлових будинків та надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_14 на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 28.02.2008 року за № 167 взамін договору дарування від 09.10.1968 року, реєстр № 3-2919. Державна реєстрація права власності ОСОБА_14 на зазначену частку нерухомого майна була здійснена КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 24.04.2008 року (а. с. 9, звор. сторона арк.).
ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після її смерті із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 відповідно до довідки Житомирської державної нотаріальної контори від 09.12.2019 року (т. 1 а. с. 10).
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 18.08.2020 року в справі № 295/4081/20, яке набрало законної сили 18.09.2020 року, встановлено факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 правовстановлюючого документа, а саме свідоцтва про право власності на житло серія НОМЕР_1 від 07 березня 2008 року, виданого на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 28.02.2008 року за № 167 взамін договору дарування від 09.10.1968р. реєстр № 3-2919, що зареєстроване КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації) Житомирської обласної ради 24.04.2008 р. за номером запису 2529 в книзі № 156, реєстраційний номер: 4271378, про право власності на 15/100 ід. ч. об'єкту, який розташований в АДРЕСА_1 , та який в цілому складається з двох житлових будинків та надвірних будівель. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, а саме право власності на 15/100 ід. ч. об'єкту, який розташований в АДРЕСА_1 , та який в цілому складається з двох житлових будинків та надвірних будівель, який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15 (т. 1 а. с. 156-158).
Пунктом 2 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 402 від 19.09.2012 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін» оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна, за якими змінюються розміри ідеальних часток в спільному праві на житлові будинки в зв'язку з прибудовами, згідно з додатком 2, а саме змінено розміри ідеальних часток в спільному праві на житлові будинки в зв'язку з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок загальною площею 218,80 кв. м з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, інвентарна справа № 1923), внаслідок чого ідеальна частка нерухомого майна ОСОБА_5 встановлена в розмірі 59/100 ід. часток площею 82,4 кв. м, ОСОБА_6 - 2/100 ід. часток площею 22,20 кв. м, ОСОБА_7 - 4/100 ід. часток площею 26,60 кв. м, ОСОБА_2 - 28/100 ід. часток площею 23,40 кв. м, ОСОБА_3 - 6/100 ід. часток площею 51,70 кв. м, ОСОБА_4 - 1/100 ід. частка площею 12,60 кв. м (т. 1 а. с. 12, 13).
На підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були видані 19.09.2012 року свідоцтва про право власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 14, 17-19), а також у подальшому 07.12.2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видані нові свідоцтва на підстав рішення виконкому Житомирської міської ради від 05.12.2012 року взамін свідоцтв про право власності від 19.09.2012 року на 5/100 ід. часток та їм разом на 2/100 ід. частки будинку (т. 1 а. с. 15, 16). За кожним із вказаних співвласників будинку АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно право спільної часткової власності із зазначенням наведених вище ідеальних часток цього житлового будинку загальною площею 219,6 кв. м, житловою площею 141,5 кв. м, до якого належить сарай літ. «Л» (т. 1 а. с. 111-114).
Поряд із тим, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.08.2020 року вбачається, що право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з тими самими характеристиками (загальною площею 219,6 кв. м, житловою площею 141,5 кв. м, до якого належить сарай літ. «Л») зареєстровано за ОСОБА_2 на 28/100 ід. часток, а також на той самий об'єкт, проте з іншими характеристиками (загальною площею 400,6 кв. м, житловою площею 255,4 кв. м, площа самочинно збудованого 36,3 кв. м, який складається з житлового будинку літ. «А» та житлового будинку літ «Б», складовими частинами об'єкта нерухомого майна є уборна «У1-У6», сарай «З», гараж «М», гараж «Н», сарай «П», сарай «К», огорожа № 1, гараж «В», сарай «Л», сарай «Ф», сарай «Г») зареєстровано право власності за ОСОБА_8 на 9/100 ід. часток, за ОСОБА_9 на 0,12 ід. часток, ОСОБА_10 на 5/100 ід. часток, територіальною громадою м. Житомира в особі міської ради на 2/100 ід. часток, за ОСОБА_16 на 12/200 ід. часток, за ОСОБА_11 на 12/100 ід. часток, за ОСОБА_17 на 5/100 ід. часток, за ОСОБА_18 на 91/100 ід. часток, за ОСОБА_19 на 12/200 ід. часток, ОСОБА_14 на 15/100 ід. часток (т. 1 а. с. 104-110).
Виконавчим комітетом Житомирської міської ради не приймалося рішення про зі зміни адреси двох житлових будинків на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та щодо надання нової адреси житловому будинку по АДРЕСА_1 , що слідує з повідомлення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20.07.2017 року та 19.10.2017 року ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 102, 103).
На звернення ОСОБА_2 виконавчим комітетом Житомирської міської ради повідомлено листом від 14.02.2019 року, за змістом якого матеріали, які стали підставою для прийняття рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 402 від 19.09.2012 року готувалися КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради та до виконавчих органів Житомирської міської ради не надходили (т. 2 а. с. 25).
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 21, ст. 393 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Як визначено ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч. 1 ст. 364 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 1216, ч. 1 ст. 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Нормами ч. 3 ст. 1296 ЦК України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України
Відповідно до ст. 2, ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи виконавчої влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року в справі (№ 31443/96) «Броньовський проти Польщі» зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).
Так, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», № 33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини», № 48939/99, пункт 128, «Москаль проти Польщі», № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, пункт 74, від 20.05.2010 року, «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», пункт 128, та «Беєлер проти Італії», пункт 119).
Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) на 86-му пленарному засіданні 25 - 26 березня 2011 року в Доповіді «Верховенство права» вказала, що основними критеріями розуміння верховенства права є, зокрема: доступність закону (закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; рівність перед законом; влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб; елементами верховенства права є: законність, включаючи прозорий, підзвітний та демократичний процес введення в дію приписів права; юридична визначеність; заборона свавілля; рівність перед законом.
Таким чином, верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб'єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат.
Згідно ч. ч. 6, 7 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються міським головою, який у разі не згоди може зупинити дію цього рішення виконавчого комітету ради своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.
Оскаржуване позивачем рішення щодо оформлення права власності на нерухоме майно прийнято відповідачем у період дії Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445, згідно п. 1.3 якого таку реєстрацію здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Пункт 8.1 даного положення передбачав, що оформлення права власності на нерухоме дайно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування.
Із аналізу встановлених судом обставини та досліджених доказів можна зробити висновок про те, що позивач є єдиним спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 , якій на момент смерті належала на праві спільної часткової власності частка об'єкту нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1 , який складається з двох житлових будинків та надвірних будівель, в розмірі 15/100 ід. часток. Позивач прийняв спадщину та в силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України вона йому належить з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття ним.
Втім пункт 2 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 402 від 19.09.2012 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін» щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, за якими змінюються розміри ідеальних часток в спільному праві на житлові будинки в зв'язку з прибудовами, згідно з додатком 2 прийнятий без урахування того, що виділу в натурі частки із майна, що є в спільній частковій власності, а саме одного з житлових будинків, розташованих у АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із наданням цьому будинку нової адреси: АДРЕСА_1 здійснено не було, та обидва будинки належать на праві спільної часткової власності всім особам, за якими було зареєстровано право власності до прийняття спірного рішення.
Оскільки позивачу як спадкоємцю померлої ОСОБА_12 належить на праві власності 15/100 ід. ч. об'єкту, розташованого в АДРЕСА_1 , що в цілому складається з двох житлових будинків та надвірних будівель, тому оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради порушено його право власності на спадкове майно, у зв'язку з чим позов є обґрунтованим у цій частині вимог та підлягає задоволенню, а також видані на підставі цього правового акту індивідуальної дії органу місцевого самоврядування свідоцтва про право власності на житловий будинок слід визнати недійсними.
Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто свідоцтво про право власності не породжує виникнення у власника відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Таким чином, для визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно має бути визнано недійсним та скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво. Вказане кореспондується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 27.06.2018 року № в справі 925/797/17, від 05.02.2020 року в справі № 904/750/19, від 06.05.2020 року в справі № 120/4617/18-а; від 27.05.2020 року в справі № 442/2771/17, від 16.09.2020 року в справі № 278/657/18.
Водночас, необхідно зауважити, що свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 на 6/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , та свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_4 на 1/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , на час розгляду справи є недійсними, так як взамін цим свідоцтвам на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 05.12.2012 року за № 500 їм було видано 07.12.2012 року нові свідоцтва про право власності на зазначений житловий будинок (а. с. 15, 16), які позивачем у даному позові не оскаржуються. За таких обставин суд не знаходить підстав для визнання недійсними свідоцтв про право власності на житловий будинок, які на теперішній час є недійсними в силу прийнятого виконкомом Житомирської міської ради рішення від 05.12.2012 року за № 500.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 1681,60 грн., сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви за двома вимогами немайнового характеру, підтвердженням чого є оригінал квитанції (а. с. 184).
Керуючись ст. ст. 19, 41 Конституції України, ст. ст. 21, 321, 356, 358, 364, 393, 1216, 1218, 1258, 1268, 1296 ЦК України, Законом України ««Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 402 від 19 вересня 2012 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін» щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, за якими змінюються розміри ідеальних часток в спільному праві на житлові будинки в зв'язку з прибудовами, згідно з додатком 2.
Визнати недійсними свідоцтва про право власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , видані на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 402 від 19 вересня 2012 року, а саме:
- свідоцтво про право власності, видане Виконкомом Житомирської міської ради 19 вересня 2012 року ОСОБА_5 на 59/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 ;
- свідоцтво про право власності, видане Виконкомом Житомирської міської ради 19 вересня 2012 року ОСОБА_6 на 2/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 ;
- свідоцтво про право власності, видане Виконкомом Житомирської міської ради 19 вересня 2012 року ОСОБА_7 на 4/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 ;
- свідоцтво про право власності, видане Виконкомом Житомирської міської ради 19 вересня 2012 року ОСОБА_2 на 28/100 ід. ч. житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 .
Стягнути з виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 1681,60 грн. судового збору.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: виконавчий комітет Житомирської міської ради (адреса: 10014, м. Житомир, майд. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 04053625).
Третя особа: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Третя особа: ОСОБА_3 та як законний представник неповнолітньої дочки ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Третя особа: ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Третя особа: ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Третя особа: ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 )
Третя особа: ОСОБА_8 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП )
Третя особа: ОСОБА_9 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП у справі відсутній)
Третя особа: ОСОБА_10 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП у справі відсутній)
Третя особа: ОСОБА_11 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП у справі відсутній).
Повне рішення суду складено 29.11.2021 року.
Суддя Л.М. Семенцова